Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
4ІОМ 112 ном наючя побутові пригоди (Фр.)\ Розсердив мене «Вісник», поробивши з моєї статті цитати тільки про Стефаника і зовсім поминувши мою характеристику Ваших [Ко- билянської] творів (Л. Укр.)]. ¦оминатися, -наюся, -наєшся 1) обл. добиваться; (настойчиво, назойливо — ещё) домогаться [Як пішов же я до пана Поминатись плати, То вій мене набив добре Да ще й випхав з хати (історична пісня)]; 2) страд. г. поминаться [—Ох, моя матін- кої снився мені батенько! — Цур йому, доненько, поминаться хоче (Ном.)]. обмини см. помин. поминки, -нок рел.> перен. поминки [Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям — І завтра ж — далі не одстрочу (Котл.); Галшка Гулевичівна справляє . урочисті поминки по своєму чоловікові (Ту- луб)\. ^ . поминути см. поминати2. «оминутися, -петься разг. миновать, минуть, уст. миноваться [Не нагадуй про страхи: поминулися вони (Вовч.); Поминеться коту масниця! (Ном.)]. помирання умирание. помирати, -раю, -раєш, шшёрти, -мру, -мреш «мирать, умереть, разг. помирать, помереть; \о последних минутах жизни уст. — ещё) кончаться, кончиться, книжн. скончаться {соверш.); (только соверш.) уст. почить (рит.), преставиться, перен. опочить [— Кажуть, помирать зібралися, Кирило Семеновичу? — запитав здивований і розчулений голова, сідаючи близько біля ліжка [діда] (Минко); Євгенія Максимівна померла дуже молодою (Дмитр.); Стоять товариші, низько похиливши_ голови. Помирає їх улюблений командир (Довж.); Незабаром прийшла звістка, що Петро помер (Коцюб.)]] '--•мерти наглою смертю,нагло '--•мерти скоропостижно скончаться. •помирений 1) помиренный; перемирённый; 2) примирённый. Ср. помирите 1—2. яомирити, -мирю, -мйриш 1) помирить; (всех или многих разг. — еще) перемирить [Василь Іванович помирив Мотрону Іванівну з чоловіком (Янов.); Сльози та несподівана тривога помирили сім'ю (Н.-Лев.)]; 2) (проявить терпимое отношение к кому- нибудь, к чему-нибудь) примирить [А як се мама помирила свої ідеї щодо замужніх студенток і жонатих студентів з вашими замірами? (Л. Укр.)]. дошіритися, -мирюся, -миришся 1) помириться; (о многих, всех — ещё) перемириться [І зав'язалася спірка завзята... Не помирилися вперше молодята (Шер~); Очерет з лозою не помиряться: хоч вітру нема, все лаються (Ном.); Не помирилися царі за царства, вельможні за панства, пани за дідпаяства — і давай мірятись силою (Мирп.)]; 2) (терпимо отнестись к чему- нибудь отрицательному) примириться [Голубочко мояі Ніяк не можу помиритися, Що ще недавно був з тобою, ..а вже так далеко від тебе... і знов тільки в листах тебе бачу й чую (Коцюб.)]; милі посваряться— дсраще яряться посл. милые бранятся — только тешатся. помйршавіти, -вію, -вієш разг. стать невзрачным; (о человеке — ещё) стать чахлым, стать болезненным [Тісною і смутною здається їй своя хата; і рідне село наче понижчало, помиршавіло (Мирнш)]. помисел, -слу, помисл помысел, уст. помысл; (мысль уст. — еще) помышление [Всі помисли і прагнення офіцерів були там, між воїнами, на полі бою (Куч.); Чи нема у нього помислу., самому собі смерть заподіять (Квітка); І не тільки кожде діло, Але навіть кожде слово, Кождий помисл, кожда дохіть Оживуть тоді наново (Фр.)]. помисливий мнительный [Він не був помисливим, але часом йому здавалося, що в тілі в нього діє гостра кислота, нагріваючи м'язи, випаровуючи з них життьову силу (перекл. з Горького)]. помисливість, -вості мнительность. по-мисливському, по-мислйвськи нар. по- охотничьи, по-охбтницки [Сухо потріскувало гілля в добре, по-мисливськему складеному вогнищі (Верш.)]. помислити см. помишляти. по-митёцькому, по-митёцьки нар. мастерски. помити, -мию, -миєш помыть; (мног.— ещё) вымыть; (всё или всех, много чего-нибудь — ещё) перемыть [—От і ноги є де помити, — хлюпощучись, казав він (Мирн.); Ни- мидора помила миски й ложки (Н.-Лев.)]. помитий помытый, мытый; вымытый; перемытый [Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (Коцюб.)]. Ср. помити. помитися, -миюся, -миєшся помыться; вымыться; перемьдться [Микола поголився, помився, одягнув гімнастьорку (Скляр.)]. Ср. помити. помишляти, -ляю, -ляєш, помислити, -лю, -лиш думать, подумать, разг. помышлять, помыслить; (только соверш.: основательно подумать разг.—ещё) поразмыслить [Яга тихенько підстурила І люте енище підпустила, Що Турн о тім не помишляв (Котл.); — Чи я божевільний? — спинивсь урешті Семен. —..На що не гляну, про що не помислю — усе зведу на одно... (Коцюб*); Дозвольте і мені докинуть слово-два: У ділі спільному хай кожна голова Помислить (перекл. Рильського)]. помідор, -ра помидбр [Мати подала йому на вечерю кілька спілих помідорів, окраєць житнього хліба і чашку молока (Шиян)]. помідорний помидорный. помідоровий помидоровый [Старий Бриль, вихиливши ще один кухоль помідорового розсолу, ..витер вуса (Смол.)]. поміж нар. обл. 1) рядом [Мати за няньку у другому дворі поміж (Барв.)]; 2) (один за другим) нодряд [У трьох дворах поміж вигинула скотина (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. поміж, (реже) помежи, разг. проміж, уст. промёжи, обл. помеж, промеж пред л. 1) (с твор. или род. пп., реже с вин. п. — на вопрос где?) между (кем, чем), уст. меж (кого, чего и кем, чем), разг. промеж (кого, чего и разг. кем, чем), обл. промё- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)