Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пом 115 пом помість обл. 1) нар. см. помісь2; 2) предл. вместо [Ухожу у знайомі кімнаточки. Усе, як і було. Тільки помість ряси висить на кілку чиясь червона хустка (Вовч.)]. помісячний помесячный. помісячно нар. помесячно [Якась пристаркувата пані до нас іде. — А чи нема тут такої молодиці, щоб помісячпо згодилась? (Вовч.)]. помісь1, -сі помесь [Влітку Гопак на цепу сидить, взимку зайців ганяє для свого хазяїна. Бо він, здається, помісь гончака 8 дворнягою... (Коп.); Правильний добір вихідних порід свиней для схрещування помітно підвищує життєвість і скороспілість помісей (Наука і життя, 1956, 8)]. помісь2, помість нар. обл. будто, словно [А вона [панночка] ж то вже — і головку хилить, і говорить, помісь співає (Вовч.); І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш (Вовч.)]. по-міському нар. по-городскй, по-городскому [Одного разу в степу до їхнього вогнища підійшов якийсь невідомий, по-міському одягнутий (Гонч.)]. помітингувати, -гую, -гуєш разг. помитин- говать. помітити см. помічати. помітка пометка, помёта [Черниш стояв з офіцерами-мінометниками на горбі перед вогневою і, щоразу поглядаючи вперед, робив у блокноті якісь помітки (Гонч.)]. помітливий разг. приметливый. помітливість, -вості разг. приметливость. помітний 1) заметный, приметный; (видимый; перен.: значительный, важний — ещё) видный; (доступный восприятию книжн. — ещё) осязаемый; (сильно чувствуемый книжн. — ещё) ощутительный, ощутимый, перен. осязательный [Його сірі холодні очі цього разу дивилися на Рижка з помітною і незвичайною ласкою (Вл.)\ За вікном ледве помітні силуети дерев нахилилися над кручею (Риб.); Не минуло й двох років, і Матвій став у районі людиною помітною, а тепер навіть знаменитою (Козач.)]; 2) (перен.: причиняющий что- нибудь неприятное в сильной степени) чувствительный, ощутительный, ощутимый; ~на витрата чувствительный расход, ощутительный расход. помітність, -ності 1) примётность; осязаемость; ощутительность, ощутимость; осязательность; 2) чувствительность, ощутительность, ощутимость. Ср. помітний 1—2. помітно нар. 1) заметно, приметно; осязаемо; ощутительно, ощутимо; осязательно [Лейтенант помітно посоліднішав (Гонч.); Більш не згадувала про це, тільки було помітно, що почала чогось частіш задумуватись (Вас); Південне повітря., тисячами сліпучих іскорок обсипає широку річку, що ледве помітно для ока гойдає свою жовту воду межи піскуватими берегами... (Коцюб.)]; 2) чувствительно, ощутительно, ощутимо. Ср. помітний 1—2. поміха редк. помеха [— На здоров'я, пано- ченьку. Сон — не поміха; хто спить — той не грішить! — обізвалася баба (Мирн.); Добре діло утіха, коли ділові не поміха (приказка)]. поміцнішати, -шаю, -шаєш стать крепче, стать сильнее, укрепиться; (о явлениях природы) усилиться, покрепчать [Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (Н.-Лев.)]. поміч, -мочі помощь, уст. помочь; (в затруднительном положении разг. — ещё) выручка [—Не так, Петре, — почав знову Жук журливим голосом, — не так наше життя порізнилося, щоб ждав я від моєї матері собі помочі... (Мирн.); Бачить Наум, що зовсім біда, ..побіг до сусіди, розбудив, попрохав її, щоб йшла швидше на поміч до Насті (Квітка); Поміч достойному — Силу дас. А недостойного — Поміч псує (Мас); Поміч у свій час — як дощ у засуху (приказка); 3 його помочі, як з осики груш! (приказка)]; д о (у) ^мочі стати кому разг. оказать помощь кому, помочь кому [С є м п р о н і й: Ні, вір мені, я був би радий до помочі вам стати (Л. Укр.); Я вже бачу, що ти мені ве щира подружниця, ти мені не хочеш у помочі стати (Вовч.)]. помічати, -чаю, -часш, помітити, -мічу, -мітиш 1) замечать, заметить; (наблюдая, обнаруживать — ещё) подмечать, подметить; (обращать внимание на кого-нибудь, на что-нибудь разг. — ещё) примечать, приметить, книжн. отмечать, отметить; (перен*: воспринимать, постигать — еще) улавливать, уловлять (уст.), уловить, книжн. осязать (несоверш.) [Данило помітив, що на порозі стоїть гарненька, рожевощока дівчина (Коп.); Сопілка приглядався до дочки й помічав, що вона змінилась (Донч.); Кожен подвиг народ помічає, Всіх вшановує рідна земля (Мас); — Аз якого добра-ума він [становий] отого стражника раз у раз до мене підсилає... та наказує, щоб помічала, хто у вас буває та про що ви з тим, хто буває, балакаєте... куди саме вчащаєте?.. — вичитує Параска (Мирн.); І в її байдужому тоні ледве можна було помітити нотки не то роздражнення, не то образи (Л. Укр.)]; ^тити злорадство в погляді уловить злорадство во взгляде; слона не ^тити разг. слона не приметить; 2) (делать знаки, пометки на чём-нибудь) помечать, пометить отмечать, отметить [Пиши, Степане Максимовичу, все помічай (Шер.)]. помічатися, -чається 1) замечаться; подмечаться; отмечаться; улавливаться [Скрізь помічалося роздратування, чути було лайку, прокльони (Коцюб.)]; ер. помічати 1; 2) страд, з. замечаться; подмечаться; отмечаться; улавливаться; помечаться, отмечаться; ср. помічати 1—2. помічений 1) прич. замеченный; подмеченный; примеченный; отмеченный; уловленный [Останні Дудникові слова наштовхнули Вапняра на деякі думки й міркування з приводу поміченого вчора ввечері (Кач.); 8* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)