Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пом 1 Не помічений ним Сергій спинився за три I кроки, не спускаючи на землю чемодана (Козач.)]; 2) прич. помеченный, отмечен- | ный. Ср. помічати 1—2; 3) прил. (имеющий на себе какую-нибудь метку, знак) разг. меченый. в I помічний разг. 1) вспомогательный [Інші І йшли з бондарні, з магазина і від інших помічних занять (Фр.)]; 2) (лекарственный) целительный, целебный (Коли Іванові минуло сім літ, він., знав вже багато. Умів знаходити помічне зілля (Коцюб.)]. помічник, -ка 1) помощник; (выполняющий подсобную работу—ещё) подручный (сущ.), подручник, уст. сподручник; (сообщник — ещё) пособник [Ми застали секретаря в його кабінеті вдвох з помічником (Смол.); Колі вісім років. Він справжній помічник | у хазяйстві (Шиян); Стіпна газета стала бойовим помічником партгрупи (Рад. Укр., 1951, VIII)]) 2) (заместитель по должности) спец. помощник; '--•к машиніста помощник машипйста [Він дістав роботу помічника машиніста (Чорн.)]; ~к прокурора помощник прокурора, дорев. товарищ прокурора. помічниця помощница; подручная; под- ручница; сподручница; пособница [Вони бачили в своїй дочці добру помічницю — й раділи, що знайшли таку поміч (Мирн.)\ В кутку, за столом, сиділа помічниця Воронова, Лена, і переглядала якісь папери (Козач.)]. Ср. помічник 1. по-мічурінському, по-мічурінськи нар. по- мичурински. домішаний смешанный; помешанный, перемешанный [Кассапдр-а: Вино з водою помішані стають одним напитком (Л. Укр.); Хапливо розійшлись, ховаючи в серцях Чуття помішані і несвідомий жах (перекл. Рильського)]. Ср. помішати1 1. помішати1, -шаю, -шаєш 1) смешать; (произвести перемещение отдельных частей чего- нибудь) Помешать, перемешать [Добрались Свині, все порозкидали, З землею Перли помішали, Поживи не знайшли, Похрюкали й пішли (Гл.); Андромаха: ..Ти, наче п'яна, помішала в купу і правду й вигадку... (Л. Укр.); Зліз він на піч і.. І хотів помішати вишкварки (Мирн.)]; 2) (не 1 различить, принять одно за другое) сме- 1 шать, разг., перемешать. ! помішати2, -шаю, -шаєш (кому, чему) разг. ] помешать [Ось тепер, Пархіме Уласовичу, поснідаєш собі добре! їж уволю, ніхто ] тобі не поміша... (Квітка)]. і помїшатися1, -шається 1) (одно с другим) ] смешаться, перемешаться [Група військовополонених систематично працює на ка- меполомні. Можна заховати там з ночі ваших людей, вони поміщаються з табірниками і так потраплять до табору... (Янов.)]; 2) перен. перемешаться, перепутаться [В її серці все якось поміщалось, скаламутилось, так що вона пе знала, чи радіть, чи плакати? (Н.-Лев.); Віп як заграє, а я гуляю, І а я гуляю... А в мене в голові все поміша- І лося... (Коцюб.)]. \ І помїшатися2, -ішлося, -шаєшся редк. 1) (сойти с ума, стать психически ненормальным) I помешаться, разг. прен. рехнуться [Еней од страху з плигу збився, З умі серДега помішавсь (Котл.)]; 2) (на ком, на чём) I перен. помешаться [Ти помішався на лібе- | ральних ідеях (Коцюб.)]. помішування помешивание. помішувати, -шую, -шуєш помешивать [Олександра Трохимівна помішувала ложечкою чай (Коп.)]. по-міщанському, по-міщанськії нар. по-ме- щански [Одітий по-простому, по-міщанському, — у каптані, ..в червоній сорочці на випуск (Мирн.); Загомоніла зненацька якась маленька чорнява жіночка, убрана по-міщанськи (Л. Укр.)]. \ поміщати, -щаю, -щаєш, помістити, -міщу, -містиш помещать, поместить; (поселять куда-нибудь разг. — ещё) водворять, водворить [Коли б Ви все-таки прийшли до думки, що «Невідомого» містити не можна, бо небезпечно, то вже перекладайте «П'яти- злотника», хоч мені не хотілось би поміщати його (Коцюб.); В 1840 році Тарас з поміччю приятелів надрукував свого першого «Кобзаря», помістивши в йому всього 8 віршів (Мирн.); А під ґанком, в будинку, де нас помістили, спокійно висиджувала діточок дика качка-крижень (Вишня)]. поміщатися, -гцаюся, -щаєшся, поміститися, -міщуся, -містишся помещаться, поместиться; водворяться, водвориться [Межи ними помістилась Дівчинонька мила (Руд.); Особливо мала була спальня. В ній заледве могло поміститися, ліжко (Коцюб.); Вопа держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край... (Л. Укр.)]. Ср. поміщати, поміщений помещённый; водворённый. Ср. поміщати, поміщення помещение; водворение. Ср. поміщати, поміщик помещик [I про себе розказував [Семен Іванович], що він є поміщик, що у нього вотчина., більш чим сто душ І (Квітка)]. І поміщицтво собир. помещики [Устим Карме- 1 люк заказав поміщицтву дороги на кра- I суні-гори; там повстанці (Ст.)]. ] поміщиця помещица. поміщицький помещичий [..«кріпосне право», 1 звичайно, було установою юридичною, але і воно відповідало і особливій системі по- I міщицького (і селянського) господарства.. (Ленін); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили (Гонч.)]. помка: узяти в ~ки обл. запомнить; датись у ^ки обл. запомниться, врезаться в память [Дався той день у помки Кирилові Івановичові: і досі він його без І того, щоб не заскреготати зубами, згагатя І не може (Мирн.)]; прийти до ~ки | обл. опомниться [Від того страху вона ніяк |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)