Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол 117 лом не прийде до помки, не знає, де ходить, що робить (Мирн.)]. помкнути, -ну, -нёш и помкнутися, -нуся, -нёшся обл. помчаться, помчать (разг.), понестись [І усі троє [Кармелюк з товаришами] спали на коней та н помкнули—тільки іскра з-під копит кінських сипнула (Вовч.); Та як звечоріло й соловейко щебетнув, як же він схаменувся тоді й вхопив шапку й поминувся з хати (перекл. з Вовчка)]. помлівати, -ваю, -ваєш разг. млеть; (о чувстве тоскиу о неприятности — ещё) ныть [Мое серденько мліє, Мліє, помліває (Чуб.)]. помліти, -лїю, -лієш разг. 1) мног. обомлеть; (ослабеть — ещё) обессилеть; (временно потерять способность двигаться — о руках, ногах — ещё) позатекать (разг.), затечь [Борець каже: «Ходімо ж по порції вип'ємо».*— Випили. — «Давай, каже, руку!» — Люде помліли, глядячи... (Барв.)', І Чабана він [Комар] кинувся будить: Гудів-гудів, аж крилечка помліли, А той не чує — спить (Гл.); Каміння вона збирає в пелену і виносить на межу. Руки помліли, поки нагорнула грядку (Чорн.)]', 2) (изнывать некоторое время) потомиться, помучиться [Еге! Сам ось стільки мовчав. Підожди лиш, помлій лиш і ти! (Тесл.)]; 3) (вполне свериться) кул. обл. упреть, увариться. помножати, -жаю, -жаєш, помпбжити, -жу, -жиш мат. множить, помножать, помножить, умножать, умножить. помножатися, -жається, помножитися, -житься мат. множиться, помножаться, помножиться. помножений1 помноженный, умноженный. Ср. помножати. помножений2 умноженный [Порівняно складна праця озпачає тільки зведену в степінь або, скоріше помножену просту працю, отже менша кількість складної праці дорівнює більшій кількості простої (Маркс)] Ср. помножувати. помноження1 помножение, умножение. Ср. помножати. помноження2 умножение [Комуністична партія учить, що розгортання критики й самокритики знизу — найкращий захід постійного удосконалення роботи органів державної влади, помноженпя їх зв'язків з широкими масами (Рад. Укр.у 1957, VIII)]. Ср. помножувати. помножити1 см. помножати. помножити2 см. помножувати. помножитися1 см. помножатися. помножитися2 см* помножуватися. помножувальний техн. умножйтельный. помножувати, -жую, -жуєш, помножити, -жу, -жиш множить,, умножать, умножить [Грп- гор Лисенко із бондаря став помітним отаманом, в його загоні була залізна дисципліна, яка помножувала сили навіть слабодухим (Панч)\ Помножим славу ратних армій У мирпих подвигах труда! (Нех.)]. помножуватися, -жується, помножитися,-житься 1) множиться, умножаться, умножиться? [Самовіддана праця робітничого класу і І колгоспного селянства нашої держави в інтересах фронту помножувалась і збагачувалась творчою діяльністю працівників науки, літератури і мистецтва Радянського Союзу (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]; 2) страд, з. [несоверш.) множиться, умножаться. Ср. помножувати. помножувач техн. умножитель. помнякнути, -ну, -неш см. пом'якнути, І помнякшати, -шаю, -шаєш см. пом'якшати, І помнякшений см. пом'якшений. помнякшення см. пом'якшення. помнякшйти, -шу, -шйш см. пом'якшувати, пом'якшити. помнякшйтнея, -шиться см. пом'якшуватися, пом'якшитися. і помнякшувати, -шую, -шуєш см. пом'якшувати. помнякшуватися, -шується см. пом'якшуватися. помняти, -мну, -мнеш см. пом'яти. помнятий см. пом'ятий. помовка: про вовка ^ка, а вовк тут (а вовк у хату) позов, лёгок на помчпе [Якось сидимо ми в своїй хаті, говоримо собі таки про його, недобрим словом згадуючи, як застукотить у сінях, загримихтить — сам пан у двері!- Як-то кажуть: про вовка помовка, а вовк у хату (Вовч.)]. помовкнути, -немо, -нете мног. разг. поумол- каїь (разг.), умолкнуть [Хороша була та Катря. Увійде було вона, де гостей людно,— всі помовкнуть і на неї дивляться (Вовч.)], помовкувати см. помовчувати. помовчати, -чу, -чині помолчать [Привітавшись, поздоровивши Андрія з приїздом, обидві тітки трохи помовчали, для годиться (Коп.)]. помовчувати, -чую, -чуєш и редк. помовкувати, -кую, -куєш разг. помалкивать, уст. помалчивать [Тропінін, як завжди, скромний, помовчував собі, а пан бундючився і пишався ще дужче (Іван.); Михась прикусив язика і мовчить.. При батькові він помовку є, бо хлопцеві від нього і так попадає за язик (Чорн.)]. помбга уст. помощь [Однокровному народу Наш народ подав правицю На єднання, на тюмогу, На погибель ворогам (Рил.)]. помогоричити, -чу, -чині и помогоричу вати, -чую, -чуєш (кого) разг. поставить магарыч (кому), угостить магарычом (кого) [Хилитався [Потап] на санях, мов п'япий, мов з ярмарку їхав, помогоричивши добре, все було байдуже, нічого не страшно і по коліна море (Коцюб.)]. помогти см. помагати. помогтйся см. помагатися. по-модному нар. по-модному (—От і нічого!— обізвалась мати. — Панич здоровий, поставний, огрядний, вчений, і таки чисто й по-модпому вбрапий (Н.-Лев.)]. по-моєму нар. по-моєму [Милевський: Ну, по-моєму, і па шибепицю веселіше лізти в компанії! (Л. Укр.)]. помоклий помокну вший, помокший. | помокнути и помокти, -кну, -кнеш вымокнуть, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)