Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

пом 118 ион
— \
измокнуть; (некоторое время — ещё)
помокнуть.
помокрілий сделавшийся мокрым, помокрёлый
[Довга тінь від неї гойдалася на
помокрілій стіні (Мирн.)].
помокріли, -рГє помокрёть.
помокти см. помокнути.
помол, -лу помол [Від ящика, куди зсипає
батько зерно за помол, шмигнула постать
(Шиян)].
по-молдавському, по-молдавськи нар. по-мол-
давски [Слухаю я, він говорить з людьми
по-молдавськи (Н.-Лев.)].
помол є ць, -льця помольщик, обл. помолец.
помолитися, -молюся, -молишся рел.
помолиться [В тім гаю, У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя, Робота
тяжкая, ніколи І помолитись не дають
(Шевч.)].
помолог спец. помолог.
помологічний спец. помологический [У Сквирі
було створено державну селекційну і
помологічну станцію/ що потім
перетворилася на дослідне поле (Минко)].
помологія спец. помология.
по-молодёцькому, по-молодёцьки,
по-молодечому, по-молодёчи нар. по-молодецки,
молодецки, молодцевато; (б- задором разг. —
ещё) ухарски; (с большой развязностью
разг. — ещё) залихватски [Гоноровито
збивши волосся,.. [Бжеський] по-молодецькому
скинув Секешу на руки челядникам і жваво
піднявся на другий поверх Gлулуб); Йшов
босць по-молодецьки, Здоганяв свій полк
стрілецький (Воскр.); Душа його
залишилась і справді молодою, по-молодечому
свіжою, комсомольською (Козач.)].
помол о дику вати, -кую, -куєш обл. провести
время по-молодецки [Сьогодні сиву шапку
набакир зверне, помолодикує (Баре.)].
помолоділий помолодевший [Ще струни
золоті бриніли, А Київ навкруги мовчав,
Коли, нараз помолоділий, Чайковський
Лисенка обняв (Рил.)].
помолодіти, -дію, -дієш помолодеть [І я
зрадів, Помолодів, Як ті дівчата й хлопчики
(Гл.); Жовте і сухе лице його мов
помолоділо (Мирн.)].
помолодшати, -шаю, -шаєш помолодеть,
стать моложе [Цілий День ходив [Горький]
без картуза— обвітрився, загорів і,
здавалося, навіть помолодшав на вигляд (Ваш)].
помолоти, -мелю, -мелеш 1) помолоть;
(закончить помол — ещё) смолоть: 2) (перен.:
поговорить) фам. помолоть; (провести
время в болтовне разг. — ещё) поболтать,
фам. потрепать; "--»ти язиком фам.
потрепать языком.
помолотий помолотый; смолотый. Ср.
помолоти 1.
помолотити, -лочу, -лотиш 1) помолотить;
2) (побить) разг. поколотить.
помольний помбльнын.
по-монгольському, по-монгбльськи нар. по-
монгольски.
помор, -ра помор.
помбрн, -ріп поморы [їхні діди — п'ятсотлітні
помори, Воїни славні їхні батьки (Дор.)].
поморгати, -гаю, -гаєш помигать; (глазами —
ещё) поморгать [Комашина, почувши на
собі чужий погляд, заворушилася,
поморгала невеличкими усиками і затихла
(Мирн.); Збудіть на зорях, щоб до мене
поморгали зорі... і гайда! (Коб.)].
поморгувати, -гую, -гуєш разг. помигивать;
помаргивать [Антосьо піднявсь на ноги і
стоїть ні живий ні мертвий; цензор вже
поморгує, а учитель мовчки переглянув і
кинув в очі: — Лучче старайся 1 (Свидн.)\
Край синього неба заплутували, мов
павутиння, хмари, далека блискавиця
поморгувала з-за гори (Мирн.)]. Ср.
поморгати.
помордас разг. пощёчина, разг. оплеуха,
вульг. оплеушина [Писар несамовито
крикнув. — ..Пішла вон з дворуї ..Пішла геть,
а то помордаса вхопиш! (Н.-Лев.)].
помордований позам ученный; замученный
[Через віконце батьківської хати бачив він
тягнені до Тарнова драбинні вози з
помордованими та покаліченими панами (Фр.)].
Ср. помордувати 2.
по-мордовському, по-мордовськи нар. по-мор-
довски.
помордувати, -дую, -дуєш 1) разг. помучить
[Сьогодні сама пані так Марину
помордувала, що й не впізнати. А за що? (Риб.)];
2) мног. обл. позамучивать (разг.), замучить
[Стільки людей неповинних, неозброєних
помордували, потопили, поскидали
живцем у прірву на неминучу смерть (Мак.)].
помордуватися, -дуюся, -дуєшся разг.
помучиться [Підросла я; мене один чоловік
найняв за няньку.. Господи! як я
помордувалась з його малими дітьмиї (Н.-Лев.)].
поморений 1) поморённый, выморенный;
2) утомлённый; истомлённый; уморённый,
изморённый [Все спить, поморене денною
працею, все набирає силу на ранок
(Мирн.)]. Ср. поморити 1, 3; 3) уставший;
утомившийся; истомившийся;
уморившийся, изморившийся; ср. поморитися.
поморити, -морю, -мориш і) мног. поморить,
выморить [Щоб не поморити голодом
сім'ї, Млинковсышй пусказсь на хитрощі
(Н.-Лев.)]; 2) (некоторое время) поморить;
3) (привести в состояние усталости) мног.
утомить; (довести до полного изнеможения —
ещё) истомить, разг. уморить, изморить.
поморитися, -моримося, -моритеся устать;
(обессилеть — ещё) утомиться; (крайне
изнемочь разг. — ещё) истомиться, разг.
умориться, измориться [Чи повторялись, чи
поморились, чи на мене, нивку, забулися?
(Чуб.)].
поморка поморка.
поморник орн. поморник.
поморозити, -рожу, -розиш поморозить [Сніг
з морозом поморозив Всі на полі квіти...
(Л. Укр.)].
поморозь см. паморозь.
поморочити, -чу, -чиш разг. поморочить;
(рассчитывая на глупость, незнание
собеседника разг. —ещё) подурачить;
(задерживая кого-нибудь нудными проволочками
разг. — ещё) проканителить [Тут усяка тобі

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)