Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ІІОМ 1 19 поп задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добеї^ш (Вас.)]. поморочитися, -чуся, -чишся разг. повозиться; (попусту потерять время разг. — ещё) поканителиться. поморський поморский [Все в ньому виглядало статечним — від важкуватих жестів, якими він начебто дорожив, до характерної поморської мови (перекл. з Федіна)]. поморхлий разг. сморщившийся [Терешко на хвилину відірвав очі від камінців, скинув на поморхлого Остапа й стис плечима (Ле)], поморхнути, -ну, -неш разг. сморщиться [Лице постарілось, рум'янець пропав, лоб став жовтий, як віск, шия поморхла (Н.-Лев.)]. поморщений 1) прич. поморщенный; наморщенный; сморщенный [Лице, Недавно ще поморщене грижею І втомою, тепер мов просіяло, Відмолодніло (Фр.)]ї ер. поморщити; 2) прил. морщинистый [Нимидора подивилась на Миколу й побачила його старе, як у діда, поморщене лице (Н.-Лев.)]. поморщити, -щу, -щиш поморщить; (сдвинуть в морщины — ещё) наморщить, (в гримасу , в ужимку"} сморщить; 0 ~ти п о с т о- л й сделать лапти [А Йосип сина забавляв.. А потім в хаті Поморщив добре постоли Собі в дорогу (Шевч.)]. «оморщитися, -щуся, -щишся поморщиться; намбрщиться; сморщиться [її очі були ще червоні, лице пожовкло і поморщилося, як порожній мішок (Фр.); На його пальцях, навіть на долонях, шкура так поморщилась та порепалась, ніби потріскалась на жару (Н.-Лев.); А Максим як почув, то ні скривився, ні поморщився (Мирн.)]. Ср. поморщити. помор'я поморье. Помор'я ист. Поморье. поморяни, -рян поморяне. «юморяпин поморянин. поморянка поморянка. «омостйти, -мощу, -мостиш разг. 1) вымостить, замостить; (сделать мост, помост и т. п.) спец. намостить [А ми мости помостимо 8а райський Дунай (Л. Укр.)]; 2) (гнездо) свить [Хату поставив нову, очеретом криту, і лелеки помостили на ній гніздо (Донч.)]; 3) (положить в каком- нибудь количестве) наложить; (сена, соломы для сиденья и т. п. — еще) выстлать, постлать, разг. постелить [Його [Хмельницького] перестрів Марко. — Я вам, пане сотнику, помостив сіна на санях (Панч)]; 4) (положить в месте, неудобном для расположения) разг. примостить; (удачно разг. — ещё) умостить [— Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку до стіни (Мирн.); Одна наймичка помостила гарбуза в задку, на самому дні під сіном, ще й маленьких гарбузців накидала (Н.-Лев.)]. помоститися, -мощуся, -мостишся 1) (о постели) разг. постлаться, постелиться [Помостилась на лаві [Христя], загасила світло й собі лягла (Мирн.)]; 2) (в птицах) свить [себе гнездо] [Асесор ще злісніш казав, що це самиця Шукав, де гніздом затишно помоститься І де свою сім'ю безпечно розвести... \перекл. Рильського)]; 3) примоститься; умоститься; ср. помостити 4. помотати1, -таю, -таєш 1) помотать; (закончить мотание — ещё) отмотать [На тобі на дві мички прядива, щоб ти і зім'яла, і спряла, й помотала (Рудч.)]; 2) (чем- нибудь — о движении) разг. помотать [По- дививсь-подививсь [Демко], помотав головою та и каже: — А що се вам за іграшки далися? (Квітка)]. помотати2, -таю, -таєш (расточить) разг. помотать, промотать. помотатися1, -таюся, -таєшся (двигаясь иг стороны в сторону) помотаться; (о живом) пометаться. помотатися2, -таюся, -таєшся (в хлопотах, занятиях, в тяжёлых условиях) разг. помотаться; (без дела разг. — ещё) поболтаться. помотлошити, -шу, -шиш разг. 1) потрепать, порвать [Очима вже помотлошив мене й пожер [чорт] (Вовч.)]\ 2) (перен.: побить) разг. поколотить, отколотить. помочати, -чаю, -чаєш помакать. помочений 1) помоченный; намоченный; емб- ченный; замбченный; перемоченный; измоченный [I курить Васька «Яву». А зачіска?! Ще краща, як тоді була!.. Пишна- пишна і не водою, видно, помочена (Вишня); Балабуха.. приклав помочену хусточку до її голови (Н.-Лев.)]; 2) замбченный. Ср. помочити 1 — 2. помочити, -мочу, -мочиш 1) помочить; (пропитать влагой -— ещё) намочить, (слегка) смочить; (часть чего-нибудь — ещё) замочить; (целикому всё— ещё) перемочить; (сделать совершенно мокрым разг. — егцё) измочить [Вона., ледве помочила свіжі губи в погожій холодній воді (Н.-Лев.); От накадила! як чорт дорогою... Хоч би віник помочила, проклята!.. Дай води! (Мирн.); — Чом же ти не забрала та не помочила всіх сорочок? — спитала мати (Н.-Лев.)]; ~ти ноги (лапи) замочить ноги (лапы) [Такого води, що ніде горобцю й лап помочити (Ном.)]; 2) (положить в воду для обработки) спец, замочить [Як заробить [Мотря] конопель, —то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа (Мирн.)]. помочитися1, -мочуся, -мочишся (стать мокрым, сырым) разг. намокнуть, разг. намочиться, смокнуть; (стать совершенно мокрым) вымокнуть, разг. вымочиться, измокнуть [Із дір онучі волочились, Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були (Котл.)]. помочитися2, -мочуся, -мочишся разг. помочиться. помощений 1) вымощенный, замощённый; намощённый [Якраз напроти дверей помощена була височенька примостка, на котрій спереду рядком уже стояли арф'янки (Мирн.)]; 2) свитый; 3) наложенный; выстланный, постланный; постеленный [На возі Катерина викопичиласяна помощеному з соломи сидінні (Чорн.)]; 4) примощённый; умощённый. Ср. помостити 1—4. помпа1 (насос) помпа [Електрична помпа-подаватиме на колгоспні ферми воду (Куч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)