НОТІ 124 ІҐОН спец. понагнать (разг.), нагнать, выкурить, накурить; 7) (об опухоли и т. п,) безл. по- . раздавать (разг.), раздуть. понагинати, -наю, -наєш мног. понагибать (разг.), нагнуть, понаклонйть (разг.), наклонить; (головы, ветви и т. п. — ещё) поопускать (разг.), опустить [Ще не спілі ягоди низько понагинали зелене гілля (Мирн.)\ Дівчата ще нижче, до самого шитва, понагинали голови (Мирн.)\. понагинатися, -наємося, -наєтеся понаги- баться; нагнуться; ионаклонйться; наклониться; поопускаться; опуститься [Мов бурлаки, понагинавшись, пішли (Гонч.)\ Дерево понагиналося, змочене ливнем (Мирн.)]. Ср. понагинати. понаговорювати, -рюю, -рюєш мног. 1) (чего) понаговорйть (разг.), наговорить, разг. насказать; 2) (на кого: наклеветать) понаго- варивать (разг.), наговорить, уст. насказать. понагодовувати, -дбвую, -довуєш мног. по- иакармливать (разг.), понакормйть (разг.), накормить; (о людях — ещё) напитать; (досыта — ещё) понасыщать (разг.), насытить. понагонити см. понаганяти. понагороджувати1, -джую, -джуеіп (кого) мног. понаграждать (разг.), наградить. понагороджувати2, -джую, -джуєш (что и чего) мног. понагораживать (разг.), понагоро- дйть (разг.), нагородить. понагортати, -таю, -таєш мног. понагрестй (разг.), нагрести; (в беспорядке, большой кучей разг.—ещё) наворотить [Розбиваючи грудки, вона [борона] вгризалася в них своїми зубами і бурчала на плуг: «Понагортав тут, понагортав, а мені треба, щоб земля пухкенька, м'якенька була»" (Іван.)}. понагострювати, -рюю, -рюєш мног. поната- чивать (разг.), наточить, наострить; спец. понаправлять (разг.), направить, тіоотпу- скать (разг.), отпустить. понаготовлювати, -люю, -люєш и понаготовляти, -ляю, -ляєш мног. поприготовить (разг.), приготовить, понаготовить (разг.), наготовить; (наварить, напечь) разг. пона- стряпать, настряпать [Глянула паніматка на все, чого понаготовляла, і задумалась: — Коли б, каже, чого не забути (Свидн.)]. понагризати, -заю, -заєгп мног. понагры- зать (разг.), нагрызть. понагрібати, -баю, -баєш мног. понагрестй (разг.), нагрести. понад предл. 1) (с твор. п.) над (кем, чем), разг., поэз. по-над (чем), (перед некоторыми сочетаниями согласных) надо; (по направлению длины чего-нибудь — еще) вдоль (чего); (на некотором расстоянии от поверхности — ещё) поверх (чего) [Пурхне очеретянка понад водою, сяде на комишину і гойдається разом із нею (Коцюб.); Дніпро синій шумів, і легкий туманець качавсь понад ним (Вовч.); Хилить вітер жита понад шляхом (Тич.); А місяць так і сіяє понад горами (Федьк.)]; 2) (с вин. п.) (при обозначении направления) к (чему); (выше чего-нибудь) поверх (чего), (реже) над (чем) [По ярмарку циганчук Копем виграває, Понад воду всіх людей 3 ярмарку скликає (Руд.)] Гашіца висовус голову понад кущі (Коцюб.); Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз, гарячих сліз, нестриманих, раптових (Л. Укр.)]; 3) (с вин. п.) (при обозначении времени) к, под; п р ийшов ^д вечір пришёл к вечеру, пришёл под вечер; 4) (с вин. п.) (с указанием на превышение какой-нибудь меры, нормы) сверх (чего), свыше (чего); (при числительных—ещё) больше, более (чего); (значительнее, больше всего) торж. превыше (чего) [Із колгоспів хліб державі Йде по плану й понад план (Дор.); На віддалі понад сто кілометрів від берега немає жодної бактерії (Трубл.)]; <-^д силу (в значений нар.) непосильно [М і р і а м: Мушу всіх любити? М є с с і я: Так, всіх. М і р і а м: Всіх, окрім тебе,— се можливо. Але тебе і всіх — се понад силу (Л. Укр.)]; <^>д сподівання сверх ожидания, торж. наче чаяния, сверх чаяния; любов до вітчизни ~д усе любовь к отечеству (отчизне) превыше всего; це ~д його сили это свыше его сил. понадавати, -даю, -даєш мног. разг. понадавать, надавать [На муріжку, серед двора, Гуляла дітвора; Гостинчики переглядала, Що матінка понадавала (Гл.)]. понадаровувати, -ровую, -ровуєш и редк* понадарюватн, -рюю, -рюєш мног. понадарить (разг.), понадаривать (разг.), надарить [Родичі багаті, так усього їй пона- дарювали (Киев. у. — Сл. Гр.)]. понадбати, -баю, -баєш мног. наприобретать (разг.), приобрести; (постепенно — ещё) насобирать (разг.), насбирать (разг.), собрать, (реже) накопить; (за долгое время — ещё) понаживать (разг.), нажить [Всього понадбала Стара мати (ПІевч.)]. нопадбнватн, -ваю, -ваєш мног. понадбивать (разг.), надбить. понадбирати, -раю, -раєш мног. разг. понадбирать, надобрать. понадбудовувати, -дбвую, -довуєга мног. ио- надстрбить (разг.), надстроить. понадвисати, -сає см. понависати. понадводний надводный [Усе закрила понадводна мла (Рил.)]. понадгризати, -заю, -засш мног. понадгризать (разг.), надгрызть. понаддніпрянський, понаддніпровський, поэз. понаддніпровий приднепровский, подне- провский [Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: — Де ж я прихилюсь? (ПІевч.); Ще не розвіяли вітри Досвітніх лоз; розбудить їх незабаром соловей — Співець гаїв понаддніпрових (Ус.)]. понадзвуковий физ. сверхзвуковой; ~па швидкість сверхзвуковая скорость. понадземний поэз. надзвёздный (неточно) [В очах твоїх темних хотів би я бачить блакить країв понадземних! (Л. Укр.)]. понадимати, -маю, -маєш мног. понадувать (разг.), надуть [Вони [руки] так попухли, наче хтось понадимав їх (Тулуб)]. понадиматися, -маємося, -маєтеся по-
|