Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ооы 125 ион надуваться; надуться [Обидві дами понадимались і мовчали (Н.-Лев.); Паруси шовкові [корабля] так і понадимались — тільки летіти! (народна казка)]. Ср. понадимати. понадити, -джу, -дині разг. 1) поманить, привлечь; 2) (приучить к чему-нибудь) повадить [Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. понадитися, -джуся, -дишся разг. 1) (на кого, на що) прельститься (ком, чем), польститься (на что, уст. чем) [Попадивсьна неї найпервіший парубок на все село (Баре.); X у с а: Я взяв її не за саме багатство, не за самий і рід. М е л х о л а: Та знаю, знаю, — понадився на ту сарон- ську вроду (Л. Укр.)]; 2) (до кого/до чого) (приучиться, приобрести привычку) повадиться [Байдак-Бджола, покинувши медок, Понадилась літать до панських тарілок (Боров.); Поладився собака за возом ходити, то й за саньми не втерпить (прислів'я)]. попа дівати, -ваю, -ваєш мног. попа девать (разг.), надеть; (с трудом или что-нибудь неподходящее фам. — ещё) понапяливать, напялить [А мати.., бувало, щосуботи позмиває і порозчісує голови, сорочки чистенькі понадіває (Барв.); На голови понадівали вінки з пшениці (Янов.)]. понаділяти, -ляю, -ляєш мног, понаделять (разг.), наделить; (раздавая— еще) оделить, разг. обделить; (о подарках; книжн. — о качествах, свойствах, способностях —ещё) одарить; (дать в награду — ещё) понагра- ждать (разг.), наградить, (уст. — о правах и т. п.) пожаловать; (властью, доверием и т. п.) облечь [Спасибі матері, усім нас понаділяли (Богод. у. — Сл. Гр.)]. понадіятися, -діюся, -дієшся разг. понадеяться [Понадіялися на автотранспорт, а про безтарки забули (Вишня)]. попад*їдати, -даю, -даєш мног. нонадъедать (разг.), надъесть. понадколювати, -люю, -люєш мног. ионад- калывать (разг.), надколоть. понадкушувати, -шую, -шуєш мног. понад- кусывать (разг.), надкусить [Після моркви я ще., понадкушував на яблуні з десяток золених кислих яблук (Довж.)]. понадламувати, -мую, -муєш и понадломлювати, -люю, -люєш мног. понадламывать (разг.), надломить, разг. надломать. понадливати, -ваю, -ваєш мног. поотливать [понемногу] (разг.), отлить [понемногу]. понадливнії разг. заманчивый, привлекательный [Надія — провести спокійно кілька хвиль разом з улюбленим паничем., була дуже понадлива для Маланки (Фр.)]. понадлімітний сверхлимитный. понадломлювати см. понадламувати. понадміру нар. чрезмерно; сверх меры [Втіх заживали понадміру всі І відчували радість щиру всі (перекл. Бажана)]. понаднормовий сверхурочный; ~ва р о б 6- т а сверхурочная работа. понаднормові, -вих сущ. сверхурочные.. понаднормова нар. сгерхурочно [У Горлів- ському підрайоні Донбасу комуністи за травень 1920 р., працюючи попаднормово, навантажили для Луганського патронного заводу 25 вагонів вугілля (Іст. Укр. РСР)]. понадоювати, -доюю, -доюсш мног. пона- дойть (разг.), надоить. понадпивати, -ваю, -ваєш мної. отпить, разг. надпить. понадпилювати, -люю, -люєш мног. попад- пйливать (разг.), надпилить. понадписувати, -сую, -суєш мног. понадпи- сать (разг.), надписать [Він узяв листи і почав перечитувати. — Понадписуйте конверти і принесіть сюди (Хижн.)]. понадплановий сверхплановый. понадривати, -ваю, -ваєш мног. понадрывать (разг.), надорвать; (повредить себе что- нибудь — ещё) надсадить [І кат їх батька зна, над чим таким важким., животи вони понадривали? (Г.-Арт.)]. понадриватися,, -ваємося, -ваєтеся понадры- ваться; надорваться; надсадиться. Ср. понадривати. понадрізувати, -зую, -зусш и понадрізати, -заю, -засш мног. понадрезать (разг.), надрезать. понадрубувати, -бую, -буєш мног. понадру- бать (разг.), надрубить [Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. ^ . понадсипати, -паю, -паєш мног. поотсыпать (разг.), отсыпать, поотбавлять (разг.), отбавить [Мабуть, понадсипаю потроху пір'я з подушок, а то мати такі тугі понасипали (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. понадстроковий сверхсрочный. понадтісувати, -сую, -суєш мног. понадтёсы- вать (разг.), надтесать. понадувати, -ваю, -ваєш мног. попадуть (разг.), понадувать (разг.), надуть. понадуватися, -ваємося, -ваєтеся мног. попадуться (разг.), понадуваться (разг.), надуться [Старшина пузата Стоїть рядом; сопе, хропе, Та понадувалось, Як індики (Шевч.); На довгій тонкій шиї понадувалися жили, мов понатягане мотуззя (Фр.)]. понадхмарний поэз. заоблачный, надоблачный [В полонинах трави ярі сходять, і волика понадхмарна туга нам на землф радістю спадає (Л. Укр.)]. * поназбирати, -раю, -раєш и поназбирувати, -рую, -руєш мног. насобирать, разг. насбирать; (сберегая постепенно — ещё) накопить, разг. прикопить [Наталочка принесла до шкільного природничого кабінету багато камінців і черепашок, що їх вона поназбирала на березі моря в Євпаторії (Вишня); Дмитро Попик: Зброї тепер на полях ого-го: кому не лінь— поназбирував (Гонч.)]. поназбігатися, -гається мног. сбежаться [Панства усякого поназбігалось (Рудч.)]. поназдоганяти, -няю, -няєш мног. 1) догнать, понагонять (разг.), нагнать; (преследуя — ещё) настичь, настигнуть; 2) (сравняться с кем-нибудь в чём-нибудь) догнать, разг. нагнать. поназ'їздитися, -дяться и поназ'їжджатися, -джаються мног. разг. съехаться [Багато гостей поназ'їздилось на сватання, аяк у клуні їх приймали (Свидн.); Через три дні |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)