податель, -теля податель. подателька подательница. подати см. подавати1. податися см. подаватися. податковий 1) налоговый; (относящийся к размеру налога у обложения) окладной [Жодна країна в Австро-Угорській імперії не зазнавала такого економічного гніту, політичного безправ'я й податкових страхіть, як зазнавала їх Східна Галичина (Козл.)]; 2) ист. редк. податной [Пан комісар податковий., каже, що ти по сто мітлів на тиждень продаєш (Фр.)]; см. ещё податний. податкоспроможний налогоспособный. податливий податливый [Бабич: Ти, куме, — не в гнів тобі кажучи, —занадто м'який, занадто податливий (Фр.); Ноги то м'яко втискались в податливий мох, то шелестіли по нескошеній траві (Ст.)]. податливість, -вості податливость [Податливість [рослинних] організмів з розхитаною спадковістю., полегшує зміну рослини в потрібному напрямі шляхом заміни умов життя (Осн. даре.)]. податливо нар. податливо [Гнилувате дерево податливо вигнулося під дужим натиском пальців (Риб.)]. податний ист. податной; ~па система податная система; ^ийй інспектор податной инспектор; ~нйй стад податное сословие [Кріпосне право скасували, але не зовсім. Селяни залишилися без прав, залишилися нижчим» податним, чорним станом, залишилися в пазурах у кріпосної кабали (Ленін)]. податник разг. уст. платящий подати [Ти міністрам говори, як податники бідують, говори, як до гори, мов оглухли і не чують (Мак.)]. податок, -тку налог [Граф поставив по дорогах Скрізь застави та рогатки. Почалися нескінченні Мита, панщина, податки (Л. Укр.); Вже не будуть вражі пани 3 нас податки драти Та не будуть за ті гроші Пити та гуляти! (народна пісня)]; майновий ^к юр. поимущественный налог; платник ~тків плательщик налогов, налогоплательщик; платниця *-^тків плательщица налогов, налогоплательщица; подушний <^к ист. подушный налог; прибутковий ^к см. прибутковий 3; прямі *** тки прямые налоги. по-датському, по-датськи нар. по-датски. подать, -ті ист.у перен. подать [Відомо, що податі й повинності з російського селянина зберегли на собі величезні сліди середньовіччя (Ленін); Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукати невістки, що вони стали старі, а панщина важка, податі великі (Н.-Лев.); Щоб щастя для дітей здобуть, Ми беремо з природи подать, І де піски дрібні течуть, Бульдозер, мов господар, ходить (Рил.)]. подача 1) подача; (сведений и т. п.) сообщение [Автомати регулюватимуть процеси горіння палива, подачу води в котли, стежитимуть за нагріванням пари (Рад. Укр., 1946, VI); Високий стиль вірша в його [Са- довського] майстерній подачі поєднувався з благородною стриманістю і життєвою простотою (Минуле укр. театру)]; ~ча допомоги подача пбмощи, оказание помощи; ~ча голосу подача голоса [Подача голосів виборцями провадиться в день виборів від 6 години ранку до 12 години ночі за місцевим часом (Полож. про вибори)]; 2) (продовольствие или вещи у передаваемые больному в больнице у заключённому) редк. передача [Коли не пустять, то хоч подачу, може, приймуть. Купила груш, сливок трохи, булочку... (Вас.)]; 3) мех. передача [Вона., товстими оберемками натоптувала в подачу солому—нехай крутить(Чорн.)]; 4) спорт, подача [Ось м'яч узяв Семен Щербаков, ..потім сильним боковим ударом послав через сітку. Подача начебто виходить непогана (Веч. Київ, 1957, VIII)]; 5) ист. оброк [Яків, бачте, у Києві на заробітках був. У нас пускають [кріпаків]; треба тільки подачу давати, яку там положать (Вовч.)]. подачка подачка [Робітники не ждуть угод, * не просять подачок, вони прагнуть до того, щоб нещадно роздавити реакційні сили, тобто до революційно-демократичної диктатури пролетаріату і селянства (Ленін)]. гіодаянпя подаяние [—* Що? — Зпову став [поляк]... Придивляється на вас... Може б, вам у двір зайти?.. — Який з себе? — допитувався Богун, квапливо вибираючи з мисочки щедрі подаяния мирян (Ле)]. ^ # . подбати, -баю, -баєш позаботиться, уст.
|