Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
под 2 под порадеть; (проявить много усердия — ещё) постараться; (приложить старания с целью добиться чего-нибудь разг. — ещё) похлопотать, побеспокоиться, редк. озаботиться (чем и о чём) [Створюючи море, прокладаючи суднові траси, будівельники подбали й про те, щоб нове море було багате на рибу (Літ. газ., 1952, VII); Подбай живим про те, щоб було чим добрим тебе мертвого спом'янути! (прислів'я); Дивізійний кухар подбав, щоб іноземці надовго запам'ятали російську гостинність (перекл. в Ка- вакевича); Ви також повинні подбати кожний за себе (Фр.)]. подвиг, -гу подвиг [Він, як здебільшого всі герої війни, не вмів і соромився розповідати про свої подвиги (Смол.); Кожен день трудових подвигів радянських людей наближає нас до ще вищого етапу розвитку соціалістичної держави — до комунізму ~\Бажан)]; робити ~-т совершать подвиг [Радянські люди роблять подвиги, перетворюють природу (Літ. газ.у 1948, XII)]. подвигати, -гаю, *гаєш разг. подвигать. подвигтіти, -тйть подрожать, потрястись; (ритмически) поколебаться. подвижник церк., перен. подвижник [Відгукуючись 1902 р. ..на смерть Успенського, Франко ставить його рядом з справжніми мучениками-подвижниками — Радіщевим, Рилєєвим, Достоєвським, Чернишев- ським, Михайловим (Рад. літер., 1957, 3I подвижництво церк., перен. подвижничество [Жадав честі сприяти вітчизні в її успіхах на шляху до освіти, і все життя його [Карамзіна] було цим святим і прекрасним подвижництвом (перекл. з Бєлінського)].- подвижниця церк., перен. подвижница [Вона подвижниця педагогічної справи і., окраса нашої школи (Збан.)]. подвижницький церк., перен. подвижнический [Знущанням, глузуванням платили Баклагову каховські багатії за його подвижницький труд (Іст. укр. літ,)]. подвизатися, -заюся, -заєшся редк. подви- • заться [Партію не можна розглядати, як щось відірване від навколишніх людей. ' Вона живе і подвизається в середовищі, що оточує її (Сталін)]. подвійний двойной; (возможный в двух видах— ещё) двоякий; (содержащий в себе два противоречивых качества — ещё) двойственный; (вдвое больший — ещё) удвоенный [Крізь подвійні вікна чути було, як шуміли голим гіллям дерева (Шиян); А пані одна там була така гладка, що голови не може нахилити, подвійне воло таке, що не пускає (перекл. з Вовчка); Вони відчували подвійне задоволення, бо мусили побачити і те, як водолази спускаються на дно моря, і кінозйомку цікавого фільму (Трубл.); Тепер у Тараса почалося подвійне життя. Удень він працював, як завжди, ..але вночі ..нишком одягався і йшов на своє улюбле- • не місце в Літньому саду і знову писав там св<Я вірші (Іван.); Дзвінок забрязкав ще раз, з подвійною силою (Фр.)]. подвійник редк. двойнйк [Чи не Андрій не спить до цього часу? Ближче—він. Тоскний, самітний, ніби мій подвійник (Вас.)]. подвійність, -ності двойственность. подвійно нар. двояко; (в двойном количестве, вдвое больше) вдвойне [Скиба розповідав, хвилюючись подвійно — тому, що згадалося пережите, але, мабуть, найбільше тому, що поряд ішла і слухала його Катерина (Жур.)]. подвірний подворный; *^на книга подворная книга. подвір'я двор, уст. подворье [По обіді Гнат узяв сокиру та подавсь на подвір'я лагодити пліт (Коцюб.); Легко й швидко ішла Меланін через колгоспне подвір'я (Гонч.)]; прохідне ~р'я проходной (сквозной) двор; хід з ^р'я ход со двора. подвір'ячко уменьш. дворик [Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав, Через твоє подвір'ячко Сивим конем їхав? (народна пісня); Машина виїхала з подвір'ячка колійної будки на переїзд (Смол.)]. подвоєний 1) удвоенный [І двадцять три роки, подвоєні в тінях на худому обличчі, у зморщині на чолі, немов зреклися своїх прав, зсушили молодість... (Коцюб.); Струмінь зустрічного повітря з подвоєною силою вдарив в обличчя Марка (Трубл.)]; 2) лингв, удвоенный, редуплицйрованный. подвоєння 1) (действие) удвоение; 2) лингв. удвоение, редупликация. подвоїти см. подвоювати. подвоїтися см. подвоюватися. подвоювання удвоение. подвоювати, -воюю, -воюєш, подвоїти, -вою, -вбїш удваивать, удвбить [Почали тоді святі отці наполягати на хлопів, подвоювати панщину та данини (Тулуб); Запроваджуючи квадратно-гніздові посіви в комплексі з іншими заходами, колгоспи і радгоспи мають можливість за один рік подвоїти врожаї (Рад. Укр., 1953, XII)]. подвоюватися, -вбююся, -вбюєшся, подвоїтися, -вбюся, -вбїшся 1) удваиваться, удвоиться [Немов величезна хвиля, покотився голос по лісах.., розбиваючися, глухнучи, то знов подвоюючись (Фр.); З 1926 по 1929 р. кількість осіб, яких охопила кооперація, майже подвоїлась і перевищувала 3 млн. чоловік (Іст. Укр. РСР)]; 2) обл. сбиваться, сбиться (неточно) [Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)]. подвбювач техн. удвоитель. подейкувати, -кують разг. поговаривать [Злякався піп. А що, як дізнається владика, що він собаку коло церкви похоронив? Біда буде! Та й люди подейкують, що він святе місце осквернив (народна казка); Танкісти подейкують, що завтра вийдемо на останній штурм (Гонч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)