Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
под З под подекадний подекадный [Завідуючі фермами повинні добре знати свої кормові ресурси і мати на руках усі помісячні й подекадні плани використання кормів (Колг. вироби, енцикл.)]. подекадно нар. подекадно. подеколи нар. разг. кое-когда, кой-когда (разг.), иногда; изредка; время от времени, от времени до времени, по временам, временами [Чи він читав подеколи що-небудь? (Коб.); Особливо приємно дивилися великі сірі очі, в яких подеколи просвічувало глибоко-тоскне почуття (перекл. з Салтикова-Щедріна)]. подекуди нар. кбе-где, кбй-гдё (разг.), местами, изредка [Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь (Н.-Лев.); Хліба подекуди вже починали обсипатися (Кач.); Крізь • комиші блищали подекуди озерця (Коцюб.)]. по-дёмонському нар. разг. демонически. подёпка энт. подёнка, однодневка. поденне 1) прил. см. поденний 1; 2) (род. подённого) сущ. разг. подёнщина [Попоїм там чого, хапаючись, та й біжу на поденне, як на панщину (Коцюб.)]. подёнпнй 1) подённый; (производимый за сутки, по суткам — ещё) посуточный [Як і завжди при розвинених капіталістичних відносинах, робітники віддають перевагу поденному або потижневому найманню.. (Ленін)]\ ^»на робота подённая работа [Молодиця ходила тим часом на поденну роботу (Вовч.)]; 2) (род. подённого) сущ. подёнщик. поденник подёнщик [..в Росії в самих тількті «внутрішніх» 50 губерніях налічували Ще в 90-х роках, минулого століття не менше трьох з половиною мільйонів наймитів і поденників.. (Ленін)]. подёпниця подёнщица [Я її знала вже дорослою дівчиною — поденницею (Барв.)]. подённо нар. подённо; посуточно [Сякий да такий, має своє поле, худобу таку, а по людях робить поденно, мов який злидар (Барв.); Питаємо, чи буде її рада на те, щоб ми поденно за хату їй сплачували (Вовч.)]. Ср. поденний 1. пбдення обл. 1) подйна, обл. остбжье, подстожье [Верства сіна була занадто груба, він не встиг докопатися до самого поден- ня (Фр.)]; 2) перен. презр. подонки (мн. ч.) [— Так, я справді на дні, — думалось йому, — на дні суспільності, а отеє довкола, мене що ж, як не подення суспільності (фр.)]. подёнщик см. поденник. подёнщина подёнщина [Молодиця день цілий робила на поденщині (Вовч.)]. подёнщиця см. поденниця. подерев'яніти, -цію, -нієш и обл. подеревіти, -вію, -вієш одеревенеть [Вона не заплакала, а тілько уся подерев'яніла... (Квітка); Ми вже чисто подеревіли, не говоримо нічого, не розпитуємо ні про що, — бо і нащо? (Фр.)]. лодеренчатп, -чцть подребезжать. подеренькотати, -кбче и подеренькотіти, -тить усилит, подребезжать. подержати, -жу, -жиш подержить [Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати (Метл.)\ Йон взяв у руку хрестик, подержав його, потер між пальцями і показав Маріцці (Коцюб.); Максим подарував Чіпці трояк добрих коней.. Чіпка просив тестя подержати в себе до весни (Мирн.)]; ~ти до хреста уст. крестить, воспринять от купели [Такий своїх байстрят з десяток У год подержить до хреста (Шевч.)]. подержатися, -жуся, -жишся подержаться [І все це конкретне, таке, за що можна подержатись... (Вишня)]. подерти и подрати, -деру, -дереш 1) порвать, (сильнее) подрать (разг.); (во многих местах, совсем — ещё) изорвать, разг. изодрать; (на части — еще) разорвать, разг. разодрать; (испортить, привести в негодный вид) разг. истрепать, потрепать; (мног.— еще) перетрепать [Цимбал кинувся в прохід слідом за Поцілунком, подер об^ колючий дріт штанину (Борз.); Не піймав я нічого і невід подер! (перекл. Л. Українки); Макар Іванович здвигнув плечима і сердито подер відкритку на дрібненькі шматочки (Коцюб.); Подер черевики в шмаття (Л. Укр.); Хоч чорт лапті подрав, та докупи зібрав (Ном.)]; 2) (сделать царапины) оцарапать; (слегка — ещё) поцарапать; (сильнее — ещё) исцарапать [Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло (Рудч.); Він [вовк] собі тільки боки подер колючками та й поплентався геть до болота (Коп.)]. подертий, подраний 1) порванный; пбдран- ный; (об одежде прил. — ещё\ драный; изорванный; изодранный; разорванный; разодранный; истрёпанный, потрёпанный; перетрёпанный [Під скелею сидів чоловік у подертій, замащеній військовій одежі (Турч.); Олена не ходитиме на свята в подраних чоботях (Коцюб.); На те він і кравець, щоб подертий жупан носитиі (при* казка); Лізуть вгору довгі, подерті шматки туману (Коцюб.)]; 2) оцарапанный:; поцарапанный; исцарапанный [Посічений, пошпиганий, подертий, Він [Каїн] перебув і ту страшну дорогу (Фр.)]. Ср. подерти 1—2. подертися и подратися, -деруся, -дерешся 1) порваться; подраться; изорваться; изодраться; разорваться; разодраться; истрепаться, потрепаться; перетрепаться [Його біла сорочка почорніла від бруду, солом'яний бриль подерся (Бойч.); Ой як лиштва подереться, пишання минеться (Чуб.); А коли хмари подерлись і сіли на гори, впав з неба холод (Коцюб.)]; ср. подерти 1; 2) (нанести себе царапины) оцарапаться; (слегка разг. — ещё) поцарапаться; (сильнее разг. — ещё) исцарапаться [Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах ввесь був (Котл.)]; 3) редк. исцарапать друг друга; (подраться) разг. шутл. поцарапаться [Подерлися, як І пес з котом (Чуб.)]; 4) (взбираясь вверх) 1* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)