ной 127 пои до Романа (Н.-Лев.)];2) (привести в действие механизм) позаводить (разг.), завести. понакуповувати, -пбвуїо, -повуєш и понакупляти, -ляю, -ляєш и (реже) понакупати, -паю, -паєш мног. разг. понакупать (разг.), понакупйть (разг.), накупить [За вечерею гості подопивали ті пляшки вина, що о. Артемій понакуповував в Корсуні (Н.-Лев.)', От Хома і дає пару-друту волів., і жде: ось-ось хура з усякими грішми прийде, ось прийде; не треба буде тоді робити, тоді усього понакупає і розбагатіє... (Квітка)].^ понакурювати, -рюю, -рюєш мног. 1) пона- курить (разг.), накурить [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харьк. у. — Сл. Гр.)]; 2) (добыть перегонкой) понагнать (разг.), нагнать; спец. накурить. вона лазити, -зимо, -зите и поналізати, -зає- мо, -заєте мног. поналезть (разг.), налезть; (о насекомых, о пресмыкающихся — ещё) понаползать (разг.), нанолзтй [Чого ви сюди поналазили? (Чуб.); Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (Н.-Лев.)]. поналатувати, -тую, -туеш мног. 1) (от лата1) наложить заплаты, понашивать заплаты (разг.), нашить заплаты*, 2) (исправить, накладывая заплаты) починить, юазг. заплатать, обл. залатать. но-належному нар. надлежаще, надлежащим образом [О, по-належному ми зустрічаєм ордй Гостей, не кликаних у край наш на ралець! (Рил.)]. поналиваний налитый; наполненный [Скрізь було мокро, поналивано, в берегових ямках лишалась вода (Коцюб.); Потягли [люди] з хати, невважаючи, що й чарки поналивані (Квітка)]. Ср. поналивати 1. поналивати, -ваю, -ваєш мног. 1) поналивать (разг.), поналйть (разг.), налить; (занять до предела) понаполнять (разг.), понапбл- нить (разг.), наполнить [Вона поналивала в чашки холодного грушевого узвару (Бойч.); Стіни чорні, аж цвіллю взялися од води, що дощі поналивали крізь лиху оселю (Мирн.); Набігли волосні в хату, де саме гульня йшла. Чіпка зараз до їх. Поналивав так, що ледве додому рачки долізли (Мирн.)]; 2) (о плодах, зерне: созреть) разг. поналивать, налить. поналиватися, -ваємося, -ваєтеся 1) поналиваться, поналйться; налиться; понапол- вяться, понаполниться; па полниться; 2) поналиваться, налиться [Бруньки на каштанах поналивалися, аж стогнуть (Вишня)]. Ср. поналивати 1—2. поналигуватися,-гуемося,-гуєтеся мног. вульг. 1) (напиться) надуться, нахлестаться, нализаться, назюзюкаться [Повіз пшеницю У город, та дала морока земляків побачить.. Ну,звісно... поналигувались (Тесл.)]; 2) (наесться) нажраться*, (о жидкой пище — ещё)^ нахлебаться. поналізати см. поналазити. поналіплювати, -люю, -люєш и разг. поналіпляти, -ляю, -ляєш мног. 1) понаклёи- вать (разг.), наклеить, разг. поналепйть, налепить; 2) (лепя, наготовить) поналепйть (разг.), налепить; (о хлебе и т. л. спец.— ещё) свалять. поналітати, -тає мног. пона лететь (разг.)> налететь [Бур'яни снігом эамело. Голодують пташки. Багато їх до села поналітало, в комори (Коп.)]. поналічувати, -чую, -чуєш мног. 1) насчитать; 2) бухг. поначислять (разг.), начислить. поналовлювати, -люю, -люєш мног. понало- вйть (разг.), наловить [Усяких пташок- поналовлює (Богод. у. — Сл. Гр.)]. поналузувати, -зую, -зуєш и поналускувати, -кую, -куєш мног. 1) налущить; (зубами, щипцами разг. — ещё) нащёлкать, (только- зубами) понагрызть (разг.), нагрызть, обл. налузгать; 2) (насорить) налущить, обл. налузгать [Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте (Пирят. у. — Сл. Гр.)\ Скрізь поналускував насіння (Богод. у. — Сл. Гр.Я поналякувати, -кую, -куєш мног. напугать, испугать, книжн устрашить; (г/грозами внушить боязнь, испуг) запугать, разг. застращать, настращать [Вони своїх дітей поналякували то циганами, то дідом з- торбою (Богод. у. — Сл. Гр.)]. поналяпувати, -пую, -пуєш мног. 1) разг. понакапать, накапать, пона брызгать, набрызгать; 2) (плохо, небрежно сделать) фам. наляпать, навалить; (о письме, рисунке — обычно) намарать. понамазувати, -зую, -зуєш мног. 1) пона мазать (разг.), понамазывать (разг.), намазать [Понамазував підошви смолою (Чуб.)]'* 2) (нагрязнить) разг. понап&чкать, напачкать, понамазать, намазать, намарать. понамазуватися, -зуємося, -зуєтеся мног. по- намазываться (разг.), намазаться. понамальовуваний нарисованный; намалёванный; написанный [красками]; изображенный [Світ вечірнього сопця.. позолотив білу скатерть на столі, білу стіну з понамальовуваними червоними та синім» квітками в зеленому листі (Н.-Лев.)]. Ср пона ма л ьову ва тп. понамальовувати, -льбвую, -льбвуєш мног. нарисовать, разг. намалевать; (красками — ещё) написать; {воспроизвести в виде кар- тины) изобразить. понамацувати, -цую, -цуєш мног. понащ^- пать (разг.), нащупать [Він хоч і сліпий,, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне мацати, то скрізь усе понамацує, де що лежить (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. понамащувати, -щую, -щуєш мног. 1) (о чём- нибудь съедобном) понамазывать (разг.). намазать; (маслом — ещё) намаслить; 2) (о- машинах и других предметах) посмазы- вать (разг.), смазать, редк. понамазывать (разг.), намазать; 3) (душистыми веществами) уст. намастить, умастить. понамащуватися, -щуємося, -щуєтеся мног. понамазываться (разг.), намазаться. понамерзати, -зає мног. понамерзать (разг.), намёрзнуть; (покрыться по краям ледяной корой — еще) пообмерзать (разг.), обмёрзнуть [У всіх на вусах мов іглй Понамерзала
|