Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лої* 128 пон в одну мить (Фр-)'ч Вікна понамерзали, двері набрякли (Тесл.)\ Під берегами вже понамерзала крига (Шиян)]. ^понамерзатися, -заємося, -заєтеся мног. разг. намёрзнуться, пазйбнуться. -понамилювати, -люю, -люєш мног. понамы- лить (разг.), намылить [Понамилюй сорочки (Богод. у. — Сл. Гр.)]. понаминати, -паю, -наєш мног. 1) попамять (разг.), намять [А що, добре понаминав вам чуби дід на баштані? (Пиряпг. у. — Сл. Гр.)]; 2) (причинить боль) намять, натереть. понамінювати, -іпою, -іносш мног. понаме- нять (разг.)у наменять [Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць (Славяносерб. у. — Сл. Гр.)]* понамітати, -таю, -тасш мног. понаметать (разг.)у намести [На підвіконнях, по той бік шибок, вітер понамітав снігу (Шиян)]. понамовляти, -ляю, -ляєш мног. подговорить; (на плохой поступок — ещё) подстрекнуть, уст. наустить, подустить; (убедить) уговорить [Орличенько вірні слуги мав, а вже ж їх та понамовляв, чи не могли б краков'ян- ку вкрасти (Чуб.)]. понамокати, -каємо, -каєте мног. понамок- иуть (разг.), намокнуть, разг. взмокнуть [Пішов дощ дрібненький, холодний.. Понамокали хлопці, померзли (Тесл.)]. «понамолочувати, -чую, -чуєш мног. понамо- лотйть (разг.)у понамолачивать (разг.)у намолотить. понамочувати, -чую, -чуєш мног. понамочйть (разг.), намочить [Позбирай же все плаття нечисте та понамочуй (Васильк. у. — Сл. Гр.)). понамощувати, -щую, -щусш мног. понамо- стйть (разг.), намостить; (о мостах, полах и т. п. — ещё) понастилать (разг.), настлать. понамулювати1, -лює (об иле) мног. понамы- вать (разг.), намыть. понамулювати2, -люю, -люсш (причинить раздражение) мног. понатирать (разг.), по- иатереть (разг.), натереть, понадавйть (разг.), надавить. понанизувати, -зую, -зуєш мног. понанизать (разг.), нанизать [Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки (Киев. у. — Сл. Гр.)]. понаносити, -ношу, -носиш мног. понанести (разг.), нанести [Той добридень прийде скаже, Той зілля попросить, Той бубличків, паляничку, Всього понаносять (Шевч.)]\ ^ти снігу понанести снегу (разг.)у нанести снегу, обл. наснежить. понаорювати, -рюю, -рюєш мног. напахать, вспахать [Уже на зяб понаорювали (Богод. у. — Сл. Гр.)]. понапалювати,-люю,-люєш мног. 1) (нагреть) натопить; (о печах: сильно накалить) разг. нажечь, нажарить; 2) (папиросами и т. п.) накурить; 3) (наготовить) спец. понажп- гать (разг.)у нажечь. понапасати, -саю, -саєш мног. напасти [Скотину за ніч так понапасає, що боки повирівнюються (Барв.)]. .понапасатися, -сається мног. напастись. понапиватися, -ваємося, -ваєтеся понапиваться (разг.), напиться [От посходились люди, понаїдались, понапивались, подякували, стали розходиться (Рудч.)]. понапинати, -паю, -наєш мног. 1) понатя- гивать (разг.), натянуть; (о палатках, шатрах и т. п. - обычно) разбить, раскинуть; (о парусах — обычно) пораспускать (разг.), распустить; (ветром) понадувать (разг.), надуть; (на пяльцах спе . — ещё) напялить, распялить, (вставить) впялить; 2) (об одежде и т. п.) понадевать (разг.), надеть; (с усилием разг. — обычно) понатя- гивать, натянуть; (что-нибудь неподходящее разг. — ещё) понапяливать (разг.)у напялить; (поверх чего-нибудь — обычно) набросить, накинуть [Понапинали [діти] сорочки на коліна (Вас); Піхотинці посувалися повільними методичними хвилями. Деякі навіть понапинали палатки, бо сіявся дрібний дощ (Гонч.)). понапинатися, -каємося, -н&єтеся мног. 1) натянуться; (сделаться упругим,) напрячься; 2) (чим) понакрываться (разг.), накрыться (чем), покрыться (чем); (о платках— ещё) попадевать (разг.) у надеть (что), повязаться (чем), набросить [на себя] (что), накинуть [на себя] (что) [Понапиналися хустками, і не знать, чи дівчата, чи баби (Васильк. у. — Сл. Гр.)]. понаписуваний разг. 1) написанный; начертанный, начерченный; 2) написанный; сочинённый [В нього не тільки нема понаписуваних книжок, та у голові і глузду нема на півкнижки (Квітка)]', 3) написанный. Ср. понаписувати 1—3. понаписувати, -сую, -суєш мног. 1) понаписать (разг.)у написать; (изобразить буквами или буквы уст. — ещё) начертать, начертить; (о переписке разг. — ещё) отписать [Понаписувала вона такого, що я, розглядаючи, зареготав, як шалений (Вас.)', Він поснідав дома, потім понаписував деякі листи до знайомих (Фр-)]\ 2) (создать литературные произведения) понаписать (разг.), написать, разг. насочинять, сочинить [Я вам мудрих книжок понаписую (Квітка)]', 3) (нарисовать) написать. понапихати, -хаю, -хаєш мног. 1) (наложить) разг. понапихивать, понапихать, напихать, понасовать, насовать, натолкать; 2) (наполнить) понабивать (разг.), набить; (заставить есть, пить сверх меры разг. —ещё) понапйчкать, напичкать. понапікати, -каю, -каєш и редк. попа цінувати, -кую, -куєш мног. понапёчь (разг.), напечь [Мати понапікала й понаварювала (Н.-Лев.)'у Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Чуб.)]. понапікатися, -каємося, -каєтеся мног. разг. напечься*, (сильнее) нажариться. попа піку вати см- понапікати. понапліскувати, -кую, -куєш мног. 1) пона- плескать (разг.)у наплескать; 2) (наговорить на кого) разг. понасплетничать (разг.)у насплетничать. понаплітати, -таю, -таєш мног. понаплетать (разг.)у наплести; (чулок, сетей и т. п. — обычно) навязать [Плетених з ниток завіс |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)