Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

пон
129
пон
коло вікон., було так багато, що, здається,
самі павуки не спромоглись би понаплітати
їх стільки (Н.-Лев.)].
понаплоджувати, -докую, -докуєш мног. разг.
понаплодйть, наплодить; (о птицах— ещё)
повыводйть (разг.), вывести [Дітей
понаплоджували, а годувати нічим (В а-
сильк. у — Сл. Гр.)\.
попа п лодок у вати ся > ^джується наплодиться;
повиводиться; вывестись [Сухе літо, так
багато всякої черви понаплоджувалося
(Харък. у.—Сл. Гр.)]. Ср. понаплоджувати.
понапльовувати, -льовую, -льовуєш мног. по-
наплёвывать (разг.), понаплевать (разг.),
наплевать [Не люблю я куріїв за те, що
понакурюють та понапльовують (Харък. у.—
Сл. Гр.)).
понаповнювати, -нюю, -нюсш и
понаповняти, -ііяго, -няєш мног. понаполнять
(разг.), наполнить; (слишком большим
количеством чего-нибудь — ещё) наводнить
(преим. неодобр.) [У клуні в його повно,
у засіках — поверх іде, у коморі бочки,
що батько його понаповнював, — усе не-
рушене стоїть (Барв.)].
понапоювати, -пбюю, -поюсіп и понапувати,
-ваю, -ваєш чног. 1) ионапойть (разг.),
напоить [Край якогось села над ставком
понапували її нагодували коней (Козач.)];
2) (спиртными напитками) разг. напоить;
(сильнее) перепоить.
понаправляти, -ляю, -ляєш мног. 1)
направить; (на что-нибудь — ещё) обратить; (о
взгляде, внимании — ещё) устремить; 2)
(выпрямишь, оттачивая) спец. иопаправить
(разг.), направить; 3) (о музыкальном
инструменте) разг. настроить-; 4) разг.
поправить; (привести в порядок какие-нибудь
вещи — ещё) починить [Чорпявиы чоловік
старі персти понаправляв і почав в'язати
НОВИЙ (ВобЧ.)]і
понапрохувати, -рбхую, -рохуєш и
понапрошувати, -шую, -шуєш мног.
пригласить, разг. напросить, назвать; (собрать
к себе — ещё) созвать [Понапрохували
гостей, а гостити не дуже є чим (Харък. у. —
Сл. Гр.)].
понапрядати, -даю, -даєш мног. понапрясть
(разг.)у яалрясть [Тонкого сувій полотна
мати для неї задержала, а то вже все вона
понапрядачг (Барв.)].
понапувати см. понапоювати.
понапускати, -каю, -каєш мног. напустить,
разг. понапускать, нонаиустйть [Приїхав
ряз з сусідом пан у гай І !Лук звелів у став
понапускати (Гл.)].
понапухати, -хає мног. понапухать (разг.),
напухнуть [В баби Оришки понапухали
щоки (Н.-Лев.)].
понаравитпсл, -влюся, -вишся разг.
понравиться [Спинившись проти вишника, він
спитав: — Ну, що? як книжечка — пона-
равилась? (Вас.)].
понараховувати, -ховую, -хевусш мног. 1)
насчитать; 2) бухг. поначислять (разг.),
начислить; (сделать начёт) начесть.
понаривати1, -ваю, -ваєш мног. понарывать
(разг.), нарыть.
понаривати2, -ваю, -ваєш (срывая, набрать
в большом количестве) мног. понарывать
(разг.), понарвать (разг.), нарвать [Цілий
човеь водяних лілій понаривають і їдуть
додому в."Д в білих вінках (Вишня)].
понаривати3, -ває (нагноиться) мног.
понарывать (разг.), нарвать.
понаривати4, -ваю, -ваєш (о ярмах) мног. обл.
ионадевать (разг.), надеть [Хлопці
встали, вози підмазали, Нові ярма понаривали,
Сиві воли позапрягали (народна пісня)].
понарізувати, -зую, -зусні и (реже)
понарізати, -заю, -заєт мног. понаре1зать(разг.),
понарёзать (разг.), понарёзывать (разг.),
нарезать; (разделить на части разг. — ещё)
порезать; (о птице, скоте — обычно)
набить, разг. понабивать, понабить; (о
дереве— обычно) понапйливать (разг.), напилить
[Щодня понарізують хліба багато, а тоді
й засихають шматки (Киев. у. — Сл. Гр.)].
понароблювати, -люю, -люсш и понаробляти,
-ляю, -лясш мног. 1) (произвести, работая)
разг. наработать^ (изготовить что-нибудь —
обычно) наделать, разг. понаделать; 2)
(сделать что-нибудь плохое, неприятное,
предосудительное) разг. наделать, натворить
[У вершині Дністра вода прибуває, вона
тобі жалю нонаробляс (Чуб.)].
понароджувати, -джую, -джусш мног. разг.
народить, нарожать, понародйть, нонарожать.
понароджуватися, -джуємося, -джустеся мног.
разг. народиться, понародйться [Нових
людей понароджувалося багато після
ревізії, а землі не прибавилося (Харък. у. —
Сл. Гр.)].
понаростати, -таєлшог. 1) нарасти, разг. пона-
растй, понарастать [Затемніли терпи
обабіч шляху. Дивно було, звідки вони
взялися? Ніби понаростали тут, доки він спав
(Гонч.)]; 2) (стать взрослыми) повырастать
(разг.), повырасти (разг.), вырасти [І коли ці
дівчата понаро~»али? (Черниг .у.— Сл. Гр.)].
понаряджати см. попагяджувати.
понаряджатися см. понаряджуватися.
понароджувати, -джую, -докуєш и
понаряджати, -джаю, -джавш мног. понарядить
(разг.), понаряжать (разг.), понаряживать
(разг.), нарядить.
понаряджуватися, -джуємося, -джустеся и
понаряджатися, -джаємося, -джастеся по-
нарядйться, понаряжаться, понаряжива-
ться', нарядиться. Ср. пона рядок у вати.
понасаджуваний1 насаждённый; насаженный,
понасаженный [У садочку позрубувані були
старі дерева, деякі понасаджувані
молоденькі (Вовч.)]. Ср. понасаджувати1.
понасаджуваний2 понасаженный; насаженный.
Ср. понасаджувати2.
понасаджувати1, -джую, -джуєш (о растениях)
мног. насадить, разг. насажать, понаса-
дйть,# понасаживать, понасажать [В тому
садкові понасаджував [пан Лукаш] аґрусу
та порічок на грядках (Вовч.)].
понасаджувати2, -джую, -джуєш (на что-
нибудь надеть) мног. понасаживать (разг.),
насадить.
понасилати, -лаю, -лаєш мног. разг. наслать,
понасылать [Генеральша, перш піж сама
приїхала, заздалегідь понасилала з бать*
І ківщини прикажчиків (Мирн.)].
9-35

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)