пон 129 пон коло вікон., було так багато, що, здається, самі павуки не спромоглись би понаплітати їх стільки (Н.-Лев.)]. понаплоджувати, -докую, -докуєш мног. разг. понаплодйть, наплодить; (о птицах— ещё) повыводйть (разг.), вывести [Дітей понаплоджували, а годувати нічим (В а- сильк. у — Сл. Гр.)\. попа п лодок у вати ся > ^джується наплодиться; повиводиться; вывестись [Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося (Харък. у.—Сл. Гр.)]. Ср. понаплоджувати. понапльовувати, -льовую, -льовуєш мног. по- наплёвывать (разг.), понаплевать (разг.), наплевать [Не люблю я куріїв за те, що понакурюють та понапльовують (Харък. у.— Сл. Гр.)). понаповнювати, -нюю, -нюсш и понаповняти, -ііяго, -няєш мног. понаполнять (разг.), наполнить; (слишком большим количеством чего-нибудь — ещё) наводнить (преим. неодобр.) [У клуні в його повно, у засіках — поверх іде, у коморі бочки, що батько його понаповнював, — усе не- рушене стоїть (Барв.)]. понапоювати, -пбюю, -поюсіп и понапувати, -ваю, -ваєш чног. 1) ионапойть (разг.), напоить [Край якогось села над ставком понапували її нагодували коней (Козач.)]; 2) (спиртными напитками) разг. напоить; (сильнее) перепоить. понаправляти, -ляю, -ляєш мног. 1) направить; (на что-нибудь — ещё) обратить; (о взгляде, внимании — ещё) устремить; 2) (выпрямишь, оттачивая) спец. иопаправить (разг.), направить; 3) (о музыкальном инструменте) разг. настроить-; 4) разг. поправить; (привести в порядок какие-нибудь вещи — ещё) починить [Чорпявиы чоловік старі персти понаправляв і почав в'язати НОВИЙ (ВобЧ.)]і понапрохувати, -рбхую, -рохуєш и понапрошувати, -шую, -шуєш мног. пригласить, разг. напросить, назвать; (собрать к себе — ещё) созвать [Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим (Харък. у. — Сл. Гр.)]. понапрядати, -даю, -даєш мног. понапрясть (разг.)у яалрясть [Тонкого сувій полотна мати для неї задержала, а то вже все вона понапрядачг (Барв.)]. понапувати см. понапоювати. понапускати, -каю, -каєш мног. напустить, разг. понапускать, нонаиустйть [Приїхав ряз з сусідом пан у гай І !Лук звелів у став понапускати (Гл.)]. понапухати, -хає мног. понапухать (разг.), напухнуть [В баби Оришки понапухали щоки (Н.-Лев.)]. понаравитпсл, -влюся, -вишся разг. понравиться [Спинившись проти вишника, він спитав: — Ну, що? як книжечка — пона- равилась? (Вас.)]. понараховувати, -ховую, -хевусш мног. 1) насчитать; 2) бухг. поначислять (разг.), начислить; (сделать начёт) начесть. понаривати1, -ваю, -ваєш мног. понарывать (разг.), нарыть. понаривати2, -ваю, -ваєш (срывая, набрать в большом количестве) мног. понарывать (разг.), понарвать (разг.), нарвать [Цілий човеь водяних лілій понаривають і їдуть додому в."Д в білих вінках (Вишня)]. понаривати3, -ває (нагноиться) мног. понарывать (разг.), нарвать. понаривати4, -ваю, -ваєш (о ярмах) мног. обл. ионадевать (разг.), надеть [Хлопці встали, вози підмазали, Нові ярма понаривали, Сиві воли позапрягали (народна пісня)]. понарізувати, -зую, -зусні и (реже) понарізати, -заю, -заєт мног. понаре1зать(разг.), понарёзать (разг.), понарёзывать (разг.), нарезать; (разделить на части разг. — ещё) порезать; (о птице, скоте — обычно) набить, разг. понабивать, понабить; (о дереве— обычно) понапйливать (разг.), напилить [Щодня понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Киев. у. — Сл. Гр.)]. понароблювати, -люю, -люсш и понаробляти, -ляю, -лясш мног. 1) (произвести, работая) разг. наработать^ (изготовить что-нибудь — обычно) наделать, разг. понаделать; 2) (сделать что-нибудь плохое, неприятное, предосудительное) разг. наделать, натворить [У вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю нонаробляс (Чуб.)]. понароджувати, -джую, -джусш мног. разг. народить, нарожать, понародйть, нонарожать. понароджуватися, -джуємося, -джустеся мног. разг. народиться, понародйться [Нових людей понароджувалося багато після ревізії, а землі не прибавилося (Харък. у. — Сл. Гр.)]. понаростати, -таєлшог. 1) нарасти, разг. пона- растй, понарастать [Затемніли терпи обабіч шляху. Дивно було, звідки вони взялися? Ніби понаростали тут, доки він спав (Гонч.)]; 2) (стать взрослыми) повырастать (разг.), повырасти (разг.), вырасти [І коли ці дівчата понаро~»али? (Черниг .у.— Сл. Гр.)]. понаряджати см. попагяджувати. понаряджатися см. понаряджуватися. понароджувати, -джую, -докуєш и понаряджати, -джаю, -джавш мног. понарядить (разг.), понаряжать (разг.), понаряживать (разг.), нарядить. понаряджуватися, -джуємося, -джустеся и понаряджатися, -джаємося, -джастеся по- нарядйться, понаряжаться, понаряжива- ться', нарядиться. Ср. пона рядок у вати. понасаджуваний1 насаждённый; насаженный, понасаженный [У садочку позрубувані були старі дерева, деякі понасаджувані молоденькі (Вовч.)]. Ср. понасаджувати1. понасаджуваний2 понасаженный; насаженный. Ср. понасаджувати2. понасаджувати1, -джую, -джуєш (о растениях) мног. насадить, разг. насажать, понаса- дйть,# понасаживать, понасажать [В тому садкові понасаджував [пан Лукаш] аґрусу та порічок на грядках (Вовч.)]. понасаджувати2, -джую, -джуєш (на что- нибудь надеть) мног. понасаживать (разг.), насадить. понасилати, -лаю, -лаєш мног. разг. наслать, понасылать [Генеральша, перш піж сама приїхала, заздалегідь понасилала з бать* І ківщини прикажчиків (Мирн.)]. 9-35
|