Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
по-насйльницькому нар. насильнически. понасипати, -паю, -паєш мног. 1) понасыпать (разг.), насыпать (Понасипали снігові кучугури, полили їх водою, щоб стала крига (Янов.); Треба на всіх чотирьох углах понасипати по купці жита (Чуб.)]; 2) (о жидкой пище) поналйть (разг.), налить; (распределить) поразливать (разг.)} разлить [Титар зняв казан і понасипав кулешу в миски (Н.-Лев.)]. понасівати, -паю, -ваєш и понасіювати, -сіюю, -сїюеш мног. насеять, разг. пона- сёять [Горобці щоліта повипльовують усе, що він ні понасіва (Квітка)]. понаскладати, -даю, -даєш мног. 1) сложить; (об имуществе) насобирать; ( о деньгах — обычно) скопить, накопить; 2) (о литературных произведениях) разг. насочинить, насочинять. попа слуху ватися, -лухуємосгі, -лухуєтеся мног. понаслушаться (разг.), наслушаться [Пона- слухуються усяких брехень (Богод. у. — Сл. Гр.)]. понасмажувати, -жую, -жуєш мног. нажарить, разг. понажарить; (об орехах и т. п. — ещё) накалить [Гусей, поросят понасмажували (Киев. г. — Сл. Гр.)]. понасмічувати, -чую, -чуєш мног. разг. по- насорйть, насорить, намусорить [Бач, як дітвора понасмічувала (Звенигор. у. — Сл. Гр.)]. понасовувати1, -совую, -сбвуєш (наложить) мног. разг. насовать, понасовывать, понапихивать, напихать. понасовувати2 см. понасувати. понасовуватися см. понасуватися. понасолювати, -люю, -люєш мног. понасо- лйть (разг.), понасаливать (разг.), насолить [Щодня страву понасолюють, аж гірке^ (Киев. у. — Сл. Гр.)]. понаставлений 1) наставленный, понаставленный; остановленный [А там серед двору столи понаставлені, понакривані (народна казка)]; 2) подставленный; 3) назначенный. Ср. попа ставляти 1—3. понаставляти, -ляю, -ляєщ мног. 1) разг. наставить, понаставить, (реже) настановить, пона становить; (о глазах, взгляде и т. п. разг. — ещё) уставить [Понаставляли тут верствів, що й розминутись трудно (Ном.)\ Оце зберуться. Хазяїни позаводять гостей 8а стіл, понаставляють напитків, наїдків (Мирн.)]; 2) (придвинуть, раскрыть мешок, горсть и т. п.) подставить; 3) (кого ким и на кого) разг. поназначать (кем) (разг.), назначить (кем). понастановляти, -ляю, -ляєш и попа ста но в * лювати, -люю, -люєш мног. редк. 1) разг. наставить, понаставить, (реже) настановить, поиастановйть [Посадовила її [панночку] стара за стіл.. Наїдків, напитків понаста- новлювала; сама сіла коло неї, — не надивиться (Вовч.)]; 2) (кого ким и на кого) разг. поназначать (кем) (разг.), назначить (кем). См. ещё понаставляти І, З. понастилати, -лаю, -лаєш и понастеляти, -ляю, -ляєш мног. понастилать (разг.), настлать, разг. настелить. понастобурчувати см. понастовбурчувати. понастобурчуватися см. понастовбурчуватися. понастовбурчувати и редк. понастобурчувати, -чую, -чуєш мног. разг. пооттопыривать, оттопырить, (реже) встопырщить; (об усах, шерсти и т. п. — ещё) встопбрить; (о перьях — обычно) нахохлить; (распустить) распушить [Ячмінь пішов он смугою геть, понастобурчував вусики (Тесл.)]. понастовбурчуватися и редк. понастобурчува- тися, -чуємося, -чуєтеся 1) пооттопыри- ваться, оттопыриться; встопыриться; , встопорщиться; ср. понастовбурчувати; 2) (о птицах) понахбхлиться (разг.), нахохлиться [Цар спинявся біля розташованих всюди золотих кліток, де, понастовбурчувавшись, кліпали проти несподіваного світла., птиці (Ільч.)]; 3) (о людях) перен. встопорщиться; (помрачнеть) нахохлиться; (рассердиться) взъерошиться. понастромлювати, -люю, -люєш и (реже) попа стромляти, -ляю, -ляєш мног. 1) (на что) понатыкать (разг.)у наткнуть, пона- саживать (разг.), насадить [Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів та опеньків (Н.-Лев.)]; 2) (чего) разг. натыкать, понатыкать, понатыкать [Раз Уляна пішла кудись до сусідки, чи що — діти давай бавитися з Андрійком: геть йому квасолі у ніс понастромляли (Коцюб.)]. понастромлюватися, -люємося, -люєтеся и (реже) понастромлятися, -ляємося, -ляєте- ся мног. понатыкаться разг., наткнуться, наколоться, [Он те подвір'я хмари привалили, Понастромлявшись на соняшничиння (Вирг.)]. понастромляти см. понастромлювати. понастромлятися см. понастромлюватися. нона строювати, -роюю, -роюєш мног. 1) (что) настроить, (разг., понастраивать; 2) (кого) настроить; (вызвать благоприятное отношение к кому у к чему — ещё) расположить,, (заранее) предрасположить; І против кого, чего — ещё) восстановить, возбудить; (только против кого — ещё) вооружить. понастругувати, -гую, -гуєш мног. настрогать, понастрогать (разг.), настругать, разг. пона стругать [Гриць Семко майструє. Він понакладав у хаті дощок, понастругував трісок, що й пройти немає де (Чорн.)]. понасувати, -ваю, +ваєш и понасовувати, -совую, -сбвуєш мног. 1) (что на кого, на что) понадвигать (разг.), надвинуть; (надеть) понасовывать (разг.), насунуть; (о головном уборе разг. — ещё) попахлобучи- вать, нахлобучить [Понасували шапки аж на вуха (Богод. у. — Сл. Гр.); Одні Хомахи не сміли показатись між люди. Мар'ян і Юрась понаїжачувались, на очі понасували капелюхи (Чорн.)]; 2) (только понасувати — приблизиться) надвинуться [Берегами понасували хмари темного зелення (Вас.)]. понасуватися^ -ваються и понасовуватися, -совуються 1) понадвигаться, надвинуться; понасбвываться; насунуться; понахлобу- чиваться, нахлобучиться; 2) надвинуться. Ср. попасувати 1—2. понасуплювати, -люємо, -люєте мног. пона- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)