Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДОН 131 ион хмурить (разг.), нахмурить, разг. понасу- пить, насупить. понасуплюватися, -люємося, -люєтеся пона- хмуриться; нахмуриться; понасупиться, насупиться. Ср. понасуплювати, понасушувати, -шую, -шуєш мног. понасу- шйть (разг.)у понасушивать (разг.), насушить [Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. понасходитися, -дяться мног. разг. сойтись, собраться [Понасходилися сусіди, родичі. Батько всіх частував (Гур.)]. по-наськп нар.разг. по-нашему [Л у к а ш: ..Ти зовсім така, як дівчина... ба ні, хутчій, як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи... (Л'. Укр.)]. понатаскувати, -кую, -куєш мног. натаскать, понатаскать (разг.), натащить. понатикати, -каю, -каєш мног. 1) (на что) понатыкать (разг.), наткнуть, понасажи- вать (разг.), насадить; 2) (чего) натыкать, разг. понатыкать, понатыкать [На стіні понатикають свічок... огню-огню кругом, мов пожежа (Мирн.)', Мама понатикала їй у голову нагідок (Янов.)]. понатирати, -раю, -раєш мног. 1) понатирать • (разг.), натереть; (поцарапать кожу — ещё) ссадить [Мені видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понати- али кайдани та ярмо неволі (Л. Укр.)]', ) с.-х. намять. понатиратися, -раємося, -раєтеся мног. понатираться (разг.), натереться. понатісувати, -сую, -суєш мног. натесать,разг. понатесать, понатёсывать [Бач, скільки трісок понатісували (Богод. у.— Сл. Гр.)]. понатомлювати, -люю, -люєш мног. утомить. поцатбмлюватиса, -люємося, -люєтеся мног. утомиться; (сильно разг. — ещё) намаяться. понатоплювати1, -люю, -люєш (нагреть) мног. понатопйть (разг.), натопить [Поки понатоплюєш усі хати, то вже й ніколи йти (Сумск. у. — Сл. Гр.)]. понатоплювати2, -люю, -люєш (о веществе) мног. 1) (о жире, воске и т. п.) натопить; (о стекле—ещё) наплавить\(о снеге и т. п.— ещё) натаять [Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого (Богод. у. — Сл. Гр.)]; 2) (о молоке) натопить. понатоптувати, -тую, -туєш мног. 1) понатап- тывать (разг.), понатоптать (разг.), натоптать; 2) разг. понабивать [туго], набить [туго]. понаточувати1, -чую, -чуєш мног. понатачи- вать (разг.), понаточйть (разг.), наточить, наострить. понаточувати2,-чую, -чуєш (о жидкости) мног. поналивать (разг.), поналйть (разг.), налить; (медленно или из узкого отверстия— обычно) понацёживать (разг.), нацедить. понатрушувати, -шую, -шуєш мног. натрясти, разг. натрусить, понатрусйть [А ну тебе! заходився тут з половою, понатрушував скрізь (Богод. у. — Сл. Гр.)]. понатрушуватися, -шусться мног. понасы- паться (разг.), насыпаться, натрястись, разг. натруситься [Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що (Богод. у. — Сл. Гр.)]. пона тужитися, -жуся, -жишся разг. понатужиться, напрячься [Кит понату- жився, облишив пароплав і зник вдалині з половиною обрізаного мотузка (Трубл.)]. понатягати1, -гаю, -гаєш и понатягувати, -гую, -гуєш (что) мног. 1) понатягивать (разг.), натянуть; (сделать упругим— ещё) напрячь; (растянуть кожу, ткань спец.— ещё) распилить [От вони повиходили, понатягали луки — та й нумо стріляти (народна казка)]', 2) (об одежде и т. п.) разг, понатягивать, натянуть, натащить; (с трудом или неподходящее разг. — ещё) пона- пялить, напялить [Ілько з Юрком перебралися в чужі кафтани, понатягали на очі шапки обміняні і пішли десь у поле (Козл.)]. понатягати2, -гаю, -гаєш (чего) мног. разг, натаскать, понатаскать (разг.), натащить; (о воде) наносить. понатягувати см. понатягати1, по-наукбвому нар. научно [Маючи повний академічний текст Шевченкової поезії, радянські вчені вперше дістали змогу справді по-науковому досліджувати і визначати окремі періоди творчості великого поета (Рад. літер., 1949, 11)]. понаучувати см. понавчати, попаучуватися см. понавчатися, понафарбовувати, -бовую, -бовуєш мног. по- накрашивать (разг.), накрасить; (об уаах • и бороде — ещё) нафабрить. понафарбовуватися, -ббвуємося, -бовуєтеся понакрашиваться; накраситься; нафабри* ться. Ср. понафарбовувати, понахапувати, -пую* -пуєш и редк. понахат пати, -паю, -паєш мног. разг. нахватать, понахватать; (жадно вулъг. — ещё) нахапать [Поки що, він у ту торбу понахапав і такого, що удівонька, виграваючи очима, і не постерегла (Вовч.)]. понахиляти, -ляю, -ляєш мног. понаклонять (разг.), наклонить; (вниз — ещё) поскло- нять (разг.), склонить", (о гнущемся — также) понагибать (разг.), нагнуть; (набок — обычно о судах, о постройках и т. п. — ещё) накренить [Висока трава понахиляла вершечки під важкою росою (Н.-Лев.)]. понахилятися, -ллємося, -ллєтеся понаклоняться; наклониться"» посклоняться; склониться; понагибаться; нагнуться; накрениться [Дивлюся: плачучи понахилялись люди Над Стольником, —> а він.,, замовк уже навік... (перекл. Рильського); Хата ця і низько усунулася в землю, стріха понахилялася на самі вікна (Мирн.)]. Ср. понахиляти, понахмурюватися, -рюємося, -рюєтеся мног. понахмуриться (разг.), нахмуриться [Височенні кручі понахмурювались, паче ждуть жертви і сердяться (Свидн.)]. понаховувати, -хбвую, -хбвуєш мног. разг. напрятать (разг.), понапрятать (разг.) спрятать; (тайком разг. — ещё) припрятать [Під однією діжкою два куски сала знайшли, під другою — пшона вузлик,— мабуть, невісточка понаховувала, щоб до | матері однести (Пирят. у. — Сл. Гр.)]- 9" |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)