Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ион 133 иоц свободными от обязательного труда каждый понедельник; 2) соблюдение поста по понедельникам. понеділкувати,*-кую, -куєш разг. уст. 1) придерживаться обычая понеділкування І [Захотіла баба, понеділкувавши, трудодень мати (приказка)]; 2) поститься по понедельникам [Він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декоторими празниками (Н.-Лев.)]. понеділок, -лка понедельник [В понеділок рано виринало блискуче сонце з-поза рожевих хмарок (Фр-)]. понедужати, -жаємо, -жаєте мног. заболеть, разг. захворать [Дівчата Аж понедужали за ним (Шевч.)]. понеже союз канц. арх. понеже [Понеже Віл признався попелястий, Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, — Так за такі гріхи його четвертувать (Греб.)]. по-нёнецькому, по-нёнецьки нар. по-нёнецки. понервувати, -вую, -вуєш и понервуватпся, -вуюся, -вуєшся понервничать [Мушу просити пробачення, Іване Семеновичу,статтю мою сьогодні на літучці обговорювали. Понервувала я... (Собко); І понервувався ж Наринський, коли десять днів тому Каргат поїхав звідси до Харкова, не сказавши нічого певного... (Шовк.)]. понести, -су, -сеш 1) понести*, (туда и обратно — ещё) сносить', [очень быстро двинуться — ещё) помчать, (удаляясь) умчать; (порывом у течением и т. п. — ещё) увлечь; (уходя, взять с собой) унести [Христя мерщій ухопила самовар і понесла у горниці (Мирн.); Породила мене мати В високих палатах. Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати (Шевч.); Я, недовго думавши, зараз навтіки куди очі зирнули, а ноги понесли (Вовч.); Машина заревла, буксуючи в стерні, виправ увалися на шляшок і понесла на Чепеліївку (Ле); Його [Самійла] одразу захопив людський потік і поніс, закрутив у своєму гаморі, мов у водово- роті (Куч.)\ Сіли в човник, два весла—Й ген нас хвиля понесла (Нех.); 1 хвилі їм нічого не сказали, До моря горе понесли (Гл.); Вітер поніс звуки голосу над воду (Ільч.)]; і внесло його сюди разг. и понесло его сюда, и угораздило его прийти сюда; куди його внесло? фам. куда его понесло?, куда его понесла нелёгкая? [Хтось вийшов надвір.. «Куди ж його понесло? І|хто це?» — наморщився гідролог і, позіхаючи, перевернувся на другий бік (Трубл.)\\ що це мене внесло? как это меня угораздило?; 2) (о холодном ветре, запахе и т. п.) безл. повеять, подуть, разг. понести, пахпуть [Понесло холодом— ніжним та таким проймаючим, що, здається, й старі дуби та липи почули його і стрепенули своїми коронами (Фр.)]; 3) (подвергну^ ться чему-нибудь тяжёлому) понести [С є м- п р о н і й: ..Якби його знайшли та допитали, то, може б, кару він один поніс (Л. Укр.)]; 4) (начать говорить вздор и т. п.) разг. понести [Хведір поніс таке, що Хівря, прослухавши, аж перехрестилася (Мирн.)]; ~ ти баляндраси (теревені) фам. попести турусы на колесах [1 моло- диці-цокотухи Тут баляндраси понесли (Котл.)]', <-тй на язиках кот 6 см. язик 1; 5) уст. понести, зачать [Будь проклята мати, І день, і година, коли понесла, Коли породила, на світ привелаї (Шевч.)]; 6) (що на кого или реже кого чим) разг. редк. покрыть (кого чем) [Широкії ріки-сльози Тебе полили. їх славою» лукавою Люди понесли (Шевч.)]. понестися, -суся, -сешся 1) понестись, унестись, помчаться, разг. помчать; (удаляясь} унестись, умчаться [Коні., шарпнули з копита і понеслись вулицею, збиваючи густу куряву (Коцюб.); Обидві машини., понеслися через гострі смужки заметів на битім шляху просто на передову (Ле і Левада)]; 2) (распространиться) понестись [Тихою, чарівною тугою понеслася пісня над водою (Вас); А над тихим мертвим\ селом вже понеслось від дзвіниці тривожне: бов, бов, бов... (Коцюб.)]; 3) (о кладке яиц птицами) снестись [Подвір'ям ходять кури й, відшукавши Місця таємні, тихо понесуться (Вирг.)]. понехаяти и понехати, -хаю, -хаєш обл. оставить без внимания, пренебречь [Ні, не хочеш покинути Мужицького сина, Ти не хочеш!.. Лиш ти одна, Бо всі понехали!. (Федьк.)]. понехтувати, -тую, -туєіп (кого, що и ким, чим) 1) пренебречь (кем, чем); (умышленно не принять во внимание — ещё) игнорировать {кого, что); (нарушить, унизить—ещё) попрать (что) (рит.); (отвергнуть) презреть (что) (уст.); (небрежно отйгстисъ к чему-нибудь — ещё) манкировать (чем); 2) (преим. о вещах: причинить повреждение чему-нибудь) разг. попортить, испортить [Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, ..усе понехтує (Черниг. г. — С л. попивати, -ваю, -ваєш, понити, -нйю, -ниєш разг. изнывать, изныть, истомляться, истомиться [Важко ж їй було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського попивати (Вовч.); Болять карі очі, серденько понило; як не бачу миленького, і діло не мило (Чуб.)]. понидіти, -дію, -дієш разг. 1) (устать, измучиться) истомиться, изныть, разг. измаяться [Ідіть квашу варіть, а то ви пониділи (Ном.); І скрізь вороги, і ворогів немає, бо люди пониділи: ніхто не хоче прямо мірятись силою! (Мирн.)]; 2) (стать хилым, слабым) зачахнуть. понижати, -жаю, -жаєш и (реже) понижувати, -жую, -жуєш, понизити, -нижу, -пйзиш 1) понижать, понизить, снижать, снизить [— Кому то ти добра такого жи- чиш? — любенько обізвалась Галя..— Лихим людям, Галю... — понижаючи голос, ледве одмовив Чіпка (Мирн.); Там близькість снігових вершин занадто понижує температуру (Л. Укр.); На другий день поліцай Овраменко понизив старця в правах: він заборонив йому сидіти біля базару (Довж.)\; 2) (умалять достоинство, оскор» блять) разг. унижать, унизить [Вони рід |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)