Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пон 134 пон ного тата й полю не понижали (Полт. г.— Сл. Гр.)]. понижатися, -жаюся, -жаєшся и (реже) понижуватися, -ж^юся, -жуєшся, понизитися, -нижуся, -нйзиніся 1) понижаться,понизиться, снижаться, снизиться [Кокет- ним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся, осміхаючись до думки, що не понизився ще курс його в жінок (Коцюб.)]; 2) унижаться, унизиться [—Цілуй кулак!— Вона поцілувала прилюдно...Знов підняв ногу. — Цілуй у підошву! Треба понижатися!.. — Поцілувала і в п'яту... (Барв.)]; 3) страд, з. (несоверш.) понижаться, снижаться; унижаться. Ср. понижати 1—2. понижающий, (реже) понижуючий 1) понижающий, снижающий [Дякуючи колосальним дозам хіни., та іншим понижаючим [засобам], жар на 2—3 десятих зменшився (Л. Укр.)]\ 2) унижающий, прил. унизительный [Здавалось, його затуманений мозок безупинно був занятий тим, щоб вигадать щось нове, докучливе та понижаюче (Коцюб.)]. Ср. понижати 1—2. понижений 1) пониженный, сниженный [Писар війська запорізького уже був понижений до чигиринського сотника (Панч)]; 2) униженный [Та й ще скажіть, за що хотять Перетворити лад цілий? ..За те, що чесна праця в нім Придавлена, понижена, Хоч весь той ваш суспільний лад Піддержує й живить вона (Фр.)]. Ср. понижати 1—2. пониження 1) понижение, снижение [О с т- р о ж и н..: Навпаки, літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури, громадського організму (Л. Укр.)\; 2) унижение [Одного разу ми навіть мало що не порізнилися, коли стрінулися на тій кладці одне проти другого, й жодне не хотіло завернутись, уважаючи це за пониження своєї особи... (Коб.)]. Ср. понижати 1—2. попйжувальиий спец. понизительный. понижуваний 1) понижаемый, снижаемый; 2) унижаемый [Всі дрібні поезії в прозі — це «каплі моєї крові». Повставали з хвилин, де я чула себе понижуваною, скривдженою, несправедливо осуджуваною (Коб.)]. Ср. понижати 1 — 2. понижування понижение, снижение. понйжува ти см. -понижати. понижуватися см. понижатися. понижувач понижатель. понижуючий см. по'нижаючий. понижчати, -чаю, -чаєш стать более низким, стать ниже [Село немов повернулось хатами, небо понижчало, зорі стали завбільшки, як сливи (Вас); Тепер він погладшав, понижчав, став лисіти (Мирн.)]. понижче нар. пониже, ниже [Ціла часть долини понижче села була вже залита (Фр-Я. понизати, -нижу, -нижеш 1) нанизать; (мног. разг. — ещё) понанизать [Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию (Н.-Лев.)]; 2) (некоторое время) понизать; 0 ~ти плечима пожить плечами. понизатися, -нижеться нанизаться; пона- низаться. Ср. понизати 1. пониззя низовье, понизовье [3 пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (Скляр.)]. понизити см. понижати, понизитися см. понижатися, понизовий понизовый [В> деякі весни Псьол, вийшовши з берегів, затоплює всю понизову частину села (Гонч.)]. понизов'я понизовье, низовье [І не їх [індусів] вина, що потом-кров'ю Знов залита їх земля, Що палають села в понизов'ю (Шп.)]. понизу нар. понизу, низом. поникати1, -каю, -каєш побродить; (о людях разг. — ещё) пошататься; (в надежде найти что-нибудь) разг. порыскать [Вернувсь [Вітя] до Двору, походив, поникав, зайшов у пасіку, ліг горілиць на траві (Вас.)]. поникати*, -каю, -каєш, поникнути, -ну, -неш (склоняться) поникать, поникнуть, разг. сникать, сникнуть [Увійшла бабуся старесенька-старесенька,— аж до землі поникає (Вовч.); Поникли голови козачі, Неначе стоптана трава (Шевч.); Пальми поникли покірно гілками сухими, смутними (Л. Укр.)]. пониклий поникший, разг. пониклый, никлый [3 пониклою, обваженою гіркими думами головою вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики (Коцюб.); Засміялись у бліндажі. Але Мосашвілі сидів пониклий, наче й не чув нічого (Головко); Місяць пониклий заглянув в вікно (Сос.)]. поникнути1 см. поникати2. поникнути2, -ну, -неш обл. 1) исчезнуть; 2) (о красоте) поблёкнуть [Русалка Польова: ..Потім поникне краса моя бідная^ ляже додолу сама... (л, Укр.)]. понині нар. поныне, по сей день [Не віриться мені й понині, Що вже скінчилася війна, Що небо знову синє-синє... (Нех.)]. по-пйнішньому нар. по-нынешнему. 1 пониряти, -ряю, -ряєш/?азг. понырять. понити1 см. попивати. понити2, -нию, -ниєш поныть, понишпорити, -рю, -риш разг. порыться, покопаться; (обыскивая ощупью — ещё) пошарить; (побегать в поисках чего-нибудь) разг. порыскать [Привезли Гната в авто на тартак до машини, він там щось понишпорив ключами і ніби нічого й не зробив, а машина зарухалась, запрацювала (Чорн.); Він понишпорив в урні для сміття, щоб знайти свій квиток (Пере.); Не буду розповідати, скільки нам довелося понишпорити та попотіти в розвідці, скажу наперед, що вже через кілька днів ми довідались про те, що зміна гарнізону відбудеться в п ятницю о десятій ранку (Збан.)]. понищити, -щу, -щиш мног. поуничтожать (разг.)у уничтожить, (реже) погубить, разг. загубить, книжн. уст. изгубить; (о живом, растениях и т. п. — еще) поистрепать (разг.), истребить, (только о животных^ насекомых и растениях) извести, разг. перевести; (о стране, хозяйстве и т. п.; I о птичьих гнездах — обычно) поразорить |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)