Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нон 151 поп попереганяти1, -няю, -няєш (опередить в движении и перен.) мног. перегнать, обогнать; (в езде разг. — ещё) объехать. попереганяти2, -няю, -няєш и поперегонити, -ню, -ітшмног. 1) поперегонять (разг.), перегнать; (через что-нибудь — ещё) прогнать [Попереганяйте вівці на той бік, там краща паша (Екатериносл. у. — Сл. Гр.); Поперегонили воли через річку (С л. Гр.)]; 2) спец. перегнать; (произвести отгонку — ещё) отогнать. попереглядати, -даю, -даєш мног. 1) пересмотреть; (Осмотреть разг. — ещё) переглядеть; 2) (ознакомиться с чем-нибудь; быстро, бегло прочитать) просмотреть, разг. проглядеть. поперегнивати, -ває мног. поперегнивать (разг.), перегнить [Вікна в цьому домі., поперегнивали (Сеидн.)]. поперегонити см. попереганяти2. поперегороджувати, -джую, -джуєш мног. поперегораживать (разг.), поперегородйть (разг.), перегородить; (разъединить, разделить какими-нибудь перегородками — ещё) поразгораживать (разг.), разгородить; (заслонить, закрыть чем-нибудь) иозагора- живать (разг.), загородить; (что кому) заградить, преградить [Нічна завірюха зовсім замела дорогу. Вона поперегороджувала її косими, гостроверхими заметами (перекл. з Полевого)]. поперегороджуватися, -джуємося, -джуєтеся поперегораживаться; перегородиться; по- разгораживаться; разгородиться; позаго- раживаться; загородиться. Ср. поперегороджувати. поперегортати, -таю, -таєш и (реже) поперегортувати, -тую, -туєш мног. 1) (повернуть с одной стороны на другую) поперевёрты- вать (разг.), перевернуть, разг. поперевора- чивать, переворотить; (перебрать страницы в книге, в альбоме и т. п.—обычно) поперели- стать (разг.), перелистать; 2) (что-нибудь сыпучее лопатой и т. п.) -поперегребать (разг.), перегрести; (сено граблями— обычно) переворошить; 3) (жар, угли в печах) перемешать; (как следует — обычно) промешать. поперегоряти, -ряє мног. поперегорать (разг.), перегореть. поперегризати, -заю, -заєш мног. поперегризать (разг.), перегрызть; (отрывая частями, кусками разг.—ещё) переглодать [I Карга- тові твоему, і тобі разом з ним горлянки поперегризаю, якщо в Лари хоч одна сльозинка впаде через нього! (Шовк.)]. поперегризатися, -заємося, -заєтеся мног. разг. поперегрызться, перегрызться. поперегрібати, -баю, -баєш мног. перегрести; (сено граблями — обычно) переворошить. поперёд, попереду 1) (только попереду) нар. (в определении местах реже — времени) впереди; (на переднем плане — ещё) спереди [Він [старшина] ішов попереду легкою, оленячою ходою (Гонч.); Попереду Гамалія Байдаком керур (Шевч.); Попереду, серед густих дерев, під синьою горою показався високий палац (Збан.)]; 2) нар. (в'прошлом) прежде, раньше [Чи ти ж мене любиш, як і попереду любила, чи може вже забулась про мене? (Н.-Лев.)\ В моєму серці заворушилось щось таке негарне, погане, чого я попереду не постерігала: я розсердилась на його, розлютувалась (Барв.)]; 3) нар. (до какого-нибудь 'момента) сначала, спервоначала (разг.), прежде, раньше, разг. сперва, вперёд; (заранее, заблаговременно — ещё) предварительно [Попереду він кинувсь до Лисиці, Щоб тая нищечком у Львиці Поворожила про його (Гл.); Ой, подумай, сину, поперед, та гаразд подумай (Н.-Лев.); Пожалуй, я тебе найму, тільки попереду справлюсь де слід (Мирн.); Хочу попереду побачитися з Вітальом та порозумітися з ним і порадитися (Коцюб.)]; 4) предл. а) (с род. п. — преим. поперед) перед, передо (кем, чем), пред, предо (кем, чем); (при указании на некоторое расстояние от кого-нибудь, чего-нибудь — еще) впереди (кого, чего); (при указании на нахождение на переднем плане — ещё) спереди (кого, чего) [В руці поперед себе він несе дерев'яне калатало (Чорн.); Попереду вікна в'ється білим гадом доріжка (Фр.)*> Поперед його йшла купа дівчат з серпами (Н.-Лев.); Попереду колони несли червоний прапор (Панч); Знаєш що, Романе? Не будь дуже розумним і не лізь поперед батька в пекло! (Минко); Поперед * коней став барабанщик з барабаном (Мирн.)]; ^д усього прежде всего [З свого віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу та мат/сині сльози тихі (Вовч.)]; один (одна) ~д одного F д п о ї), о д й н (о д н а) ^ д другого (другої) опережая друг друга [Команда почала купатися.. Матроси один поперед одного стрибали з високого борту в прозору холрдну воду (Ткач); Люди один поперед другого пустились хоч одним оком глянути на чортів (Мирн.); Тяжкі та нерадісні думки снували у її голові, одна поперед другої щипали за серце, чорними хмарами укривали Душу (Мирн.)]; б) (с твор. п. — только поперед) перед, передо (кем, чем), пред, предо (кем, чем) [Запалав огонь поперед ним, палячи усе округи себе, як з'їдаючи (Вовч.); Одна Прісьчина доля не складалася по-людськи. Горя того — за нею і поперед нею—неозорно, неоглядно... (Мирн.)]; в) (с вин. п. — только поперед) редк. перед, передо (кем, чем), пред, предо (кем, чем) [Ставила [хазяйка] страву поперед Устю (Коцюб.); Чи ти, милий, воском приріс, чи метелицею, Чом не ходиш поперед мій двір та й улицею? (Чуб.)]; в и- ступати (іти) <^д кого, чого выступать (идти) перед кем, чем; торж. уст. предшествовать кому, чему» попереджальний, попереджувальний предупредительный [Шофер дав попереджальний гудок (Трубл.); Уривається недокін- чена пісня. Лунає чийсь попереджувальний голос: — Застава!.. (Шиян)]; ~*вальна і н- т о н а ц і я лингв, предупредительная интонация. попереджання, попереджування преду прежде- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)