Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ііоіх 152 поп ниє; предварение, предуведомление. Ср. попереджати 1. попереджати,-джаю,-джаєш и попереджувати, -джуго, -джуєш, попередити, -джу, -диш І) предупреждать, предупредить, уст. предварять, предварить, предуведомлять, предуведомить [Найприємнішим для Івана Антоновича було те, що хлопців ніхто не попереджав заздалегідь, щоб вони поводилися саме так (Гонч.); І йому здалося, що реактивна артилерія, про яку його вже не раз попереджували, веде вогонь цілу вічність, а насправді це тривало всього кілька хвилин (Куч.); В цей час прийшов Микола Садовський, який відразу попередив господаря, що зайшов ненадовго, бо ще мав бути в кількох місцях (Сміл.); Розумне поєднапня праці з активним відпочинком на основі гігієнічних вимог попереджує виникнення втомлюваності (Мист., 1955, 5)]; 2) (обгонять) разг. опережать, опередить, предупреждать, предупредить [Усякі думки так і літали по його голові, попереджаючи слова (Коцюб.)]. попереджений предупреждённый; предварённый, предуведомленный [Попереджений лікар уже чекав їх, стоячи на порозі лікарні (Десн.)]. Ср. попереджати 1. попередження предупреждение; предварение, предуведомление [В кабінет без попередження зайшов полковник Рагов (Ле і Левада)]; сувора догана з ~ням строгий выговор с предупреждением. Ср. попереджати 1. попереджувальний см. попереджальний. попереджування см. попереджання. попереджувати см. попереджати. попереджуючий предупреждающий. попередивлягися, -ляюся, -ляєшся мног. пересмотреть, разг. переглядеть; (ознакомиться с чем-нибудь, бегло осматривая или прочитывая) просмотреть, разг. проглядеть. попередити см. попереджати. поперед і пред л. см. поперед. попереділяти, -ляю, -ляєш мног. 1) переделить; 2) (распределить по частям) разг. разделить [I землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли (Харьк. у. — Сл. ГР<)]. пояередливий предупредительный [— Воздух! — чується попередливий окрик вартового (Шиян)]. попсредливо нар. предупредительно [Всі посміхнулись — запального Вітека всі любили, але ставились до нього поблажливо. Ласточкін теж посміхнувся і попередливо звів руки (Смол.)]. попереднє 1) прил. см. попередній; 2) (род. попереднього) сущ. предыдущее [Здавалось, що проминула вічність, що попереднє раптом впало у прірву (Коцюб.)]. попередник1 1) предшественник; (лицо, своей деятельностью, своим явлением подготовляющее путь кому-нибудь, чему-нибудь, почву для кого-нибудь, для чего-нибудь книжн. рит. — ещё) предтеча [Омелян: .•. Адже мій попередник п'ятнадцять літ ось тут прожив, поки не вмер (Фр.)\ Радіщев був попередником декабристів і Пушкіна (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]\ 2) спец. предшественник [Добрими попередниками для післяжнивних посівів гречки є культури, які рано звільняють поля, — озимі і ранні ярі, кукурудза та вика на зелений корм (Колг. Укр., 1958, 5)]. попередник2 обл. 1) передняя часть запаски; фартук [Невисокого росту [дівчина], кругловида, чорнява, одіта по-городянському; у темній корсетці., з білим, як сніг, попередником (Мирн.)]; 2) церк. разг. епитрахиль [На кругленькому живітку отця схимника блакитний попередник парчевий ^(Тесл.)]. попередниця1 предшественница [Попередницею робітничої (пролетарсько-демократичної або соціал-демократичної) преси була тоді загальнодемократична безцензурна преса з «Колоколом» Герцена на чолі її (Ленін)]. попередниця2 обл. передняя часть запаски; фартук [Лице молодиці біле та повне, одяг хоч і простий, та пишний, тонка сорочка штучно мережана квітками, червчата плахта з голубою попередницею (Мирн.)]. попередній предыдущий, предшествующий; (случившийся ранее, относящийся к прошлому) прежний; (подготовительный) предварительный [В попередні історичні епохи ми знаходимо майже скрізь цілковите* розчленування суспільства на різні стани.. (Комун, май.); Він попередньої ночі бачив погані сни, весь день йому було зовсім ніяково на душі (Фр.); Приїхав начальник Управління експлуатації державних водозборів Юрій Януш — робитиме попередній огляд всієї гідротехнічної споруди перед її остаточним завершенням (Волош.)]; ~пе? повідомлення предварительное извещение, предуведомление; за ~ніх часів в прежние времена; залишитися при ~ііій думці остаться при прежнем мнении; піддавати ~ ньому ув'язненню юр. подвергать предварительному заключению. попередність, -ності предварительность. попередрбжнювати, -нюю, -нювш мног. передразнить [Скільки буде дівчат на досвітках, він усіх попередражнює (Харьк. у.— Сл. Гр.)]\ попереду см. поперед. попередумувати, -мую, -муєш мног. передумать; (изменить прежнее ошибочное решение — ещё) одуматься; (отказаться от задуманного — ещё) раздумать [Молодий отаман сидів, задумався та дививсь у воду— багато, мабуть, мав він собі мислоньок" попередумувати! (Вовч.)]. попередягати и попереодягати, -гаю, *гасш мног. переодеть; (нарядить в другое платье, обычно ради маскарада — ещё) перерядить. попередягатися и попереодягатися, -гаємося,, -гаєтеся переодеться; перерядиться [Прийшли ми.., повмивалися, попередягалися (Фр.)]. Ср. попередягати. поперезнімати, -маю, -маєш мног. понере- снимать (разг.), переснять. поперезніматися, -маємося, -маєтеся попере- сниматься; пересняться. Ср. поперезнімати> |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)