Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 164 нон вим віничкомі ..Лежиш на поличці і віничком, віничком себе поплескуєш... Красота! (Шиян)]. поплести, -лету, -летеш 1) мног. сплести; (о чулках, сетях и т7 п.) связать; (о верёвках и т. п.) свить; (косы) позаплетать (разг.), позаплестй (разг.)у заплести [Уже вона і розчесалася; вже і коси у дрібушки поплела (Квітка)]; 2) (некоторое время) поплести; (чулки, сети и т. п.) повязать; (верёвки и т. п.) повить. поплестися, -летуся, -летёшся 1) разг. поплестись, побрести [Федірко поплівся вулицею (Збан.); Грццько, настоявшись в чужому городі.., поплівся додому (Мирн. )]; 2) (вокруг чего-нибудь) обвиться; (перепутаться, смешаться) сплестись, переплестись. поплетедшй 1) сплетённый; связанный; свитый; заплетённый; ср. поплести 1; 2) обвившийся; сплётшийся, переплётшийся; ср. поплестися 2. попливти см. поплисти. поплигати, -гаю, -гаєш попрыгать; (быстрыми прыжками) поскакать [І з поклоном, мов та жаба, поплигала [бабуся] з хати (Мирн.); Знову поплигав човен, пришвартований до корми (Янов.)]. поплисти и попливти, -лпву, -ливені и редк. поплинути, -ну, -нені поплыть; (двинуться по воде — ещё) пойти; (быстро, легко и плавно двинуться —ещё) заскользить; (удалиться — ещё) уплыть; преим. перен. потечь [Муся не дослухалася сестриних слів. Вона швидко попливла на (вредину річки (Десн.); Як би я тепер хотіла У мале човенце сісти І далеко на схід-соння Золотим шляхом поплисти! (Л. Укр.)\ Було поплинуть по річці човном, як пустять їх гуляти (Л. Укр.); В небі з'явилися хмарки зенітних розривів, і скоро над ними попливла наша ескадрилья морських бомбардувальників (Куч.); Сиза хмарка диму попливла по кімнаті (Ільч.); Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці (Коцюб.); Молот із серпом схрестилися навіки, І комсомольська юнь поплинула, як ріки (Мал.)\ Попливла лісом голосна й водночас лірична пісенька (Шиян); І схвильована промова 3 вуст правдивих попливла (Воскр.)]; ~тп на веслах пойти |на вёслах; корабель ~лйп V відкрите море корабль уплыл в открытое море, корабль ушёл в открытое море. поплін, -ну текст, поплйн. попліновий текст, поплиновый. попліскування см. поплескування. попліскувати см. поплескувати. попліч нар. плечом к плечу, плечо к плечу; (по соседству — ещё) рядом [Море .гойдало нас злегка, а ми сиділи попліч і наші тремтіння зливались в одно (Коцюб.); Вони завжди відчували попліч з собою могутню силу, руку своїх братів (Скляр.)]. поплічник 1) презр. приспешник, сообщник, разг. подручный (сущ.) [Буржуазія та її поплічники соціал-угодовці розпинаються за вільну торгівлю і за знищення твердих цін (Ленін)]; 2) (помощник) разг. подручный (сущ.), подручник, уст. сподручник; (человек, вместе с кем-нибудь совершающий путь) спутник [Біля сівалки дядько Андрій із своїм поплічником пораються... (Головко); А мій поплічник по важкій дорозі Суворо брови підведе густі (Руденко)]. поплічниця 1) приспешница, сообщница; 2) подручная (сущ.), подручпица; сподручница; спутница [Як я любив цю жінку — мою поплічницю, мою сестру, мою матір! (Смол.)]. Ср. поплічник 1 — 2. по плоїти, -лою, -лоїш спец. отплоить. поплутаний спутанный, перепутанный; попутанный; запутанный; смешанный [Подивись: Шляхів нема, а тільки де-йе-де Поплутані стежинки йдуть на безвість (Л. Укр.); Поплутане гілля Рука несмілива тихенько одхиля (перекл. Рильського); Того дня лекція його була така погана та поплутана, що студенти слухали та й трохи не поснули (Н.-Лев.)]. Ср. поплутати 1. поплутання смешение. поплутати, -таю, -таєні 1) спутать, перепутать, разг. попутать; (привести в беспорядок; изложить без логической связи разг.— ещё) запутать; (принять одно за другое разг.— ещё) смешать [Арапніков упіймався на фальсифікації цифр спостережень.. Неправильно подані цифри, безперечно, поплутали б плани побудови гідроелектричної станції (Трубл.); Фортунат: Може, їй [Прісціллі] тортури думки поплутали... (Л. Укр.)]\ 2) перен. разг. попутать [В калюжу ліз^ [Одарка Степанівна], а під аркою нізащо не пройде. Все обминає, все в інший бік її тягне. Ще й перехреститься, щоб, бува, нечиста сила не поплутала (Журі)]. поплутатися, -тається спутаться, перепутаться; попутаться; запутаться; (слиться в одну беспорядочную массу — ещё) смешаться [Ось насилу-насилу [мандрівники] ноги тягнуть. Забули, який день у дорозі,— п'ятий чи шостий. Все поплуталось (Вас.)]. Ср. поплутати 1. поплювати, -люю, -люеіи поплевать [[Кулик] поплював у долоні і, почервонівши з натуги, поклав важкі мішки на воза (Жур.)]. поплюгавіти, -вію, -вієш подурнеть; стать плюгавым. поплюндрувати, -рую, -руєиі разорить, опустошить [А я начитала, Що, як виросте той Гонта, Все наше пропало! Усе добре поплюндрує Й брата не покине! (Шевч.)]. поплюскатися, -каюся, -каєшся поплескаться [Дівчата ходять у потік купатися. Скортіло раз і їй у воді поплюскатись (Козл.)]. поплюскнутн, -не сплющиться [Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. попляжитися, -жуся, -жінпся разг. попляжиться [Доведеться йти до ставка! Попляжимося! (Вишня)]. поплямити, -млю, -мйш разг. испятнать [Ой лихо, щі я наробила, — та я ж миску з фарбою перекинула, скільки шмаття поплямила! (Л. Укр.)]. поплямйтися, -миться разг. испятнаться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)