Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
II Ш . 165 поп поплямкатп, -каю, -каєш почавкать; (о звуке, производимом всасывающим движением губ — ещё) почмокать [Іустин поплямкає зарослим ротом, ліниво спустить свої ноги додолу {Тич.)]. поплямлеиий разг. испятнанный [Упорались, пішли до кухні мити руки, Що кров'ю скрізь иоплямлені були (Фр.)]. попльовувати, -льовую, -льовуєш поплёвывать [За якусь годииу-дві обстріл припинився, і повстанці знову висипали па берег, покурюючи та попльовуючи в синє море (Гонч.)]. попнутися, -нуся, -нешся 1) попятиться [Вона затряслась, як лист, і попнулась назад (II.-Лев.)]; 2) (направиться) разг. сунуться; (встречая препятствие разг. — ещё) толкнуться, ткнуться [Часом несподівано чувсь його [Кармеля] голос, пісня..: Куди піду і попнуся, скрізь багач панує, У розкошах превеликих днює і ночує (Вовч.)]; 3) обл. справиться [Як була я в панів, то робила за двох таких, як ти: варила обід на двадцять душ, а ти й на п'ять душ не попнешся (ІІ.-Лев.)]. попобити, -б'ю, -б'єш разг. побить; (сильно разг. — ещё) поколотить, отколотить, избить, исколотить; (наказать поркой — ещё) высечь, отодрать, (слегка) подрать [Не без того, щоб часом не посварив [чоловік], не раз було й попоб'є; а все"ж я за ним лиха не зазнала (Л. Укр.); Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали (Рудч.)]. попобрьбхатися, -хаюся, -хаєшся разг. побродить хлюпаясь [долго] [Попобрьоха- лася я в тій копанці, поки таки, дав бог, вилізла (Киев. у. — Сл. Гр.)]. поповертатп, -таю, -таєш мног. 1) повернуть, разг. поворотить; (направить в какую- нибудь сторону — ещё) пообёртывать (разг.), обернуть, разг. оборотить; (устремить — ещё) обратить; (изменить направление пути — ещё) свернуть; 2) (заставить возвратиться) вернуть, разг. воротить; 3) (отдать обратно) возвратить, вернуть; (восполнить что-нибудь недостающее или утраченное — ещё) возместить; 4) (прийти, приехать обратно) разг. возвратиться, вернуться, разг. воротиться; 5) (в кого, в що, на кого, на що) (превратить) разг. обратить (в кого, во что). поповертатпся, -таємося, -таєтеся мног. 1) повернуться, разг.' поворотиться; (на- зад — обычно) обернуться, разг. оборотиться, уст. обратиться; (с одной стороны на другую или противоположной стороной— обычно) поиеревёртываться (разг.), попереворачиваться (разг.), перевернуться; 2) (прийти, приехать обратно) возвратиться, вернуться, разг. воротиться; 3) (превратиться в кого-нибудь, во что-нибудь) обратиться. поповештатися, -таюся, -таешся фам. пошататься, послоняться. поповз, -зу ползок [Я загубив навіть уяву, куди ми йдемо, — стільки було поворотів, поповзів, паролів, відгуків (Янов.)\. поповза см. поповзом. поповзати, -заю, -заєш поползать. поповзом, поповза нар. ползком; (о плавном движении по ровной поверхности) скользя [Вони [розвідники] поповзом обминули ворожі окопи, а в густій кукурудзі пішли на весь зріст (Куч.); Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі (Сл. Гр.); Стіжок поповза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної 'при натяганні йога на тягалку (Ле)\. поповзти, -зу, -зёш поползти; (уйти, удалиться ползком) уползти [Максим поповз понад самим краем глибочезної пропасті (Фр.); Машина важко поповзла на пагорб— і швидко покотилася вниз (Десн.); Холодний лісовий вітрець доніс до них запах пожежі, а згодом по лісу поповзли сиві пасма диму (Збан.); Він зияв бриля, і рум'янець збентеження поповз йому аж па лисину (Коцюб.)]. попович попович [Отець Левко розказав свою біографію. Він попович з Київщини, з Черкас (Коцюб.)]. поповнення пополнение [Досвід показує, що саме школи робітничої і колгоспної молоді дають найкраще поповнення для вищих учбових закладів (Рад. Укр., 1956, ХІ)\ Морським шляхом ми одержуємо поповнення людьми, озброєнням, боєприпасами (Куч.); Поповнення українського репертуару п'єсами російських та іноземних драматургів, особливо класиків, викликало велике захоплення серед акторів (Минуле укр. театру)]. поповнити см. поповнювати. поповнитися см. поповнюватися. поповніння пополнение; хворобливе ^-»пя болезненное пополнение. поповніти, -нїю, -нїєш и поповнішати, -шаю, -шаєш пополнеть; поправиться [За цей час лікар Патрарі.. дуже поповнів (Смол.); Лукина поповнішала, погладшала, стала червона на виду (ІІ.-Лев.)]. поповнюваний пополняемый. поповнювання пополнение [Пригадалися їх спори, їх спільні змагання до поповнювання свого знання (Фр.)]; ~пя запасів пополнение запасов. поповнювати, -пюю, -нюєш и поповняти, -няю, -пяєш, поповнити, -ню, -ниш пополнять, пополнить [Збільшилась партійна організація — її поповнювали ударники колгоспних ланів (Скляр.); Зібрані і записані зразки народної поезії значно поповнили державні фонди фольклорних записів (Нар. творч. та етн., 1957, 1); Нестачу вроди князь намагався поповнити пихатою ходою, владним голосом і безмежною жорстокістю (Панч)]. поповнюватися, -июється и поповнятися, -ияг.ться, поповнитися, -ниться пополняться, пополниться [Наш загін поповнювався з груп самооборони (Шиян); Зали музею., поповнилися новими картинами радянських художників (Рад. Укр., 1948, XI)]. поповняти см. поповнювати. поповнятися см. поповнюватися. поповодити, -воджу, -водиш разг. поводить |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)