Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

II Ш
. 165
поп
поплямкатп, -каю, -каєш почавкать; (о звуке,
производимом всасывающим движением губ —
ещё) почмокать [Іустин поплямкає зарослим
ротом, ліниво спустить свої ноги додолу
{Тич.)].
поплямлеиий разг. испятнанный [Упорались,
пішли до кухні мити руки, Що кров'ю
скрізь иоплямлені були (Фр.)].
попльовувати, -льовую, -льовуєш
поплёвывать [За якусь годииу-дві обстріл
припинився, і повстанці знову висипали па берег,
покурюючи та попльовуючи в синє море
(Гонч.)].
попнутися, -нуся, -нешся 1) попятиться
[Вона затряслась, як лист, і попнулась
назад (II.-Лев.)]; 2) (направиться) разг.
сунуться; (встречая препятствие разг. — ещё)
толкнуться, ткнуться [Часом несподівано
чувсь його [Кармеля] голос, пісня..: Куди
піду і попнуся, скрізь багач панує, У
розкошах превеликих днює і ночує (Вовч.)];
3) обл. справиться [Як була я в панів,
то робила за двох таких, як ти: варила
обід на двадцять душ, а ти й на п'ять душ
не попнешся (ІІ.-Лев.)].
попобити, -б'ю, -б'єш разг. побить; (сильно
разг. — ещё) поколотить, отколотить,
избить, исколотить; (наказать поркой —
ещё) высечь, отодрать, (слегка) подрать
[Не без того, щоб часом не посварив
[чоловік], не раз було й попоб'є; а все"ж я за
ним лиха не зазнала (Л. Укр.); Він знов
посварився з людьми, і ті його попобили
добре та й прогнали (Рудч.)].
попобрьбхатися, -хаюся, -хаєшся разг.
побродить хлюпаясь [долго] [Попобрьоха-
лася я в тій копанці, поки таки, дав бог,
вилізла (Киев. у. — Сл. Гр.)].
поповертатп, -таю, -таєш мног. 1) повернуть,
разг. поворотить; (направить в какую-
нибудь сторону — ещё) пообёртывать
(разг.), обернуть, разг. оборотить;
(устремить — ещё) обратить; (изменить
направление пути — ещё) свернуть; 2) (заставить
возвратиться) вернуть, разг. воротить;
3) (отдать обратно) возвратить, вернуть;
(восполнить что-нибудь недостающее или
утраченное — ещё) возместить; 4) (прийти,
приехать обратно) разг. возвратиться,
вернуться, разг. воротиться; 5) (в кого, в що,
на кого, на що) (превратить) разг.
обратить (в кого, во что).
поповертатпся, -таємося, -таєтеся мног.
1) повернуться, разг.' поворотиться; (на-
зад — обычно) обернуться, разг.
оборотиться, уст. обратиться; (с одной стороны
на другую или противоположной
стороной— обычно) поиеревёртываться (разг.),
попереворачиваться (разг.), перевернуться;
2) (прийти, приехать обратно)
возвратиться, вернуться, разг. воротиться; 3)
(превратиться в кого-нибудь, во что-нибудь)
обратиться.
поповештатися, -таюся, -таешся фам.
пошататься, послоняться.
поповз, -зу ползок [Я загубив навіть уяву,
куди ми йдемо, — стільки було поворотів,
поповзів, паролів, відгуків (Янов.)\.
поповза см. поповзом.
поповзати, -заю, -заєш поползать.
поповзом, поповза нар. ползком; (о плавном
движении по ровной поверхности) скользя
[Вони [розвідники] поповзом обминули
ворожі окопи, а в густій кукурудзі пішли
на весь зріст (Куч.); Плуг вискочив з
борозни і потягся поповзом по землі (Сл.
Гр.); Стіжок поповза посунувся, не
лишивши на стерні жодної зернини,
струшеної 'при натяганні йога на тягалку (Ле)\.
поповзти, -зу, -зёш поползти; (уйти,
удалиться ползком) уползти [Максим поповз
понад самим краем глибочезної пропасті
(Фр.); Машина важко поповзла на пагорб—
і швидко покотилася вниз (Десн.);
Холодний лісовий вітрець доніс до них запах
пожежі, а згодом по лісу поповзли сиві
пасма диму (Збан.); Він зияв бриля, і
рум'янець збентеження поповз йому аж
па лисину (Коцюб.)].
попович попович [Отець Левко розказав свою
біографію. Він попович з Київщини, з
Черкас (Коцюб.)].
поповнення пополнение [Досвід показує, що
саме школи робітничої і колгоспної молоді
дають найкраще поповнення для вищих
учбових закладів (Рад. Укр., 1956, ХІ)\
Морським шляхом ми одержуємо
поповнення людьми, озброєнням, боєприпасами
(Куч.); Поповнення українського
репертуару п'єсами російських та іноземних
драматургів, особливо класиків, викликало
велике захоплення серед акторів (Минуле
укр. театру)].
поповнити см. поповнювати.
поповнитися см. поповнюватися.
поповніння пополнение; хворобливе
^-»пя болезненное пополнение.
поповніти, -нїю, -нїєш и поповнішати, -шаю,
-шаєш пополнеть; поправиться [За цей
час лікар Патрарі.. дуже поповнів (Смол.);
Лукина поповнішала, погладшала, стала
червона на виду (ІІ.-Лев.)].
поповнюваний пополняемый.
поповнювання пополнение [Пригадалися їх
спори, їх спільні змагання до
поповнювання свого знання (Фр.)]; ~пя запасів
пополнение запасов.
поповнювати, -пюю, -нюєш и поповняти,
-няю, -пяєш, поповнити, -ню, -ниш
пополнять, пополнить [Збільшилась партійна
організація — її поповнювали ударники
колгоспних ланів (Скляр.); Зібрані і
записані зразки народної поезії значно
поповнили державні фонди фольклорних
записів (Нар. творч. та етн., 1957, 1);
Нестачу вроди князь намагався поповнити
пихатою ходою, владним голосом і
безмежною жорстокістю (Панч)].
поповнюватися, -июється и поповнятися,
-ияг.ться, поповнитися, -ниться
пополняться, пополниться [Наш загін
поповнювався з груп самооборони (Шиян); Зали
музею., поповнилися новими картинами
радянських художників (Рад. Укр.,
1948, XI)].
поповняти см. поповнювати.
поповнятися см. поповнюватися.
поповодити, -воджу, -водиш разг. поводить

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)