Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 169 поп зійдуться робітники. Сьогодні він востаннє попорядкує.., щоб люди про нього добре пам'ятали (Турч.); Що було старий у господарстві попорядкує, що там намислить чи зробить, — мати удові похваляться,/— удова все осудить (Вовч.)];~куй у с в о ї й голові перен. разг. приведи в порядок свой мысли, соберись с мыслями [X р а п- ко: ..Прибадьорись лишень, Василю! попорядкуй у своїй голові. То з переляку твої думки урозтіч розлетілися, а ти докупи зведи та й розсуди: що вони мені зроблять? (Мирн.)]. попосидіти, -джу, -диш разг. посидеть [долго]; (кропотливо и усердно занимаясь каким-нибудь делом разг. — ещё) покорпеть [Взимку Штефан часто приходить попосидіти в батька (Козл.); І попосиділа ж вона [бабуся] під поштою не годину, дожидаючись!.. (Барв.)]. попоснпати, -паю, -паєш мног. 1) посыпать; (покрыть всю поверхность — ещё) поусы- пать (разг.), усыпать. попоскакати, -качу, -качещ разг. поскакать [долго], попрыгать [долго] [X р а п к о: ..Вам [дітям] тепер байдуже — на (чужому жпвете; та не все ж на йому й жити: увірветься колись—отоді попоскачіть! (Мирн.)]. попослужити, -лужу, -лужиш разг. послужить [долго] [Сумував я трохи на чужині: попослужив уже з п'ятнадцять літ (Барв.)]. попосміятися, -міюся, -мієшся разг. 1) посмеяться [вдоволь], разг. насмеяться [вдоволь] [— Це нас проклята війна було постарила, — мовила далі Марія. — А ми ж ще молоді. Ми ще ж не жили, Настусю, їй- богу! А тепер поживемо і попосміємося на зло ворогам (Жур.)]\ 2) (з кого, з чого, редк. над ким, над чим) посмеяться [много] (над кем, над чем, уст. кому, чему) [Попосміються там з його, — сердитий, сердитий приходе (Тесл.)]. попоспівати1, -ваю,-ваєш разг. попеть [долго (много)]; (с удовольствием—ещё) попеть вдоволь, напеться [— Ця пісня дідова Остапова. — Дідова, кажеш?— звів голову дід Остап. — Ай правда. Попоспівали ми її (Головко)]. попоспівати2, -ваємо, -ваєте мног. 1) попо- спевать (разг.), поспеть,посозревать (разг.), созреть; 2) (прибыть к сроку, к определённому времени) разг. успеть, поспеть. попостити, -пощу, -пбстиш попоститься. попостояти, -тою, -тоїш простоять [долго], разг. настояться [Добре,що перва прийшла, а то б попостояла! (Барв.)]. попотаскати, -каю, -каєпі и попотягати, -гаю, -гаєш разг. потаскать [долго (много)] [Попотаскав тут на собі мішки з дніпровським піском і Данько Яресько (Гонч.); От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Л. Укр.)]. попотіти, -тпо, -тїєш попотеть [Базікавши, зійшли [Еней з Сивиллою] на гору, На землю сіли оддихать, І, попотівши саме впору, Тут принялися розглядать, Анхиза щоб не прогуляти (Котл.)]. попотужити, -тужу, -тужиш разг. погоревать [долго (много)], разг. нагореваться,, потужить ^[долго (много)]; тосковать [долго (много)] (несоверш.) [Ми б., попотужили, може й поплакали, та й дали собі покій, а Остап ні — собі покою не давав (Вовч.)]. попотягати см. попотаскати. по-похідному нар. по-походному [Наглухо, по-похідному задраєні ілюмінатори не пропускали свіжого повітря (Ткач)]. попоходити, -ходжу, -ходиш разг. походить, [много], разг. находить, находиться [вдоволь]; (по разным направлениям) разг. поколесить [Попоходили укупі по гаю, послухали, як листя шумлять, як вода точиться, та й додому прийшли (Вовч.); Ех, не знаєш ти Степана. Душа чоловік. Попоходили ми з ним по світах (Жур.)]. попошукати, -каю, -каєш разг. поискать [долго]; (ощупью разг. — ещё) пошарить, [долго] [Печариця: ..Вони усі в пасіку пішли, мене одного кинули, а я й думаю: дай заховаюся — хай попошукають (Мирн.)]. поправа обл. 1) исправность [Розбились дзиґарі, проклята стрілка стала.. Нема поправи в дзиґарях... (Боров.)]; 2) (изменение к Лучшему) исправление [І кожний блуд, окуплений слізьми, Стававсь товчком у мене до поправи (Фр.)]. поправити1 см. поправляти. поправити2, -влю, -виш (лошадьми, рулём) поправить [Його аж підмиває хоч трохи поправити кіньми (Ст.~)\. поправитися см. поправлятися. поправіння, поправішання полит, поправение. поправіти, -вїю, -вієш и поправішати, -шаю, -шаєпі полит, поправеть. поправішання см. поправіння. поправішати см. поправіти. поправка 1) (починка) поправка [Починається- поправка і прочистка водопроводів, елеваторів і т. п. (Л. Укр.); Позублені [коси}* віддали в поправку (Мирн.)]; 2) поправка, книжн. исправление [Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (Коцюб.); Тарас Григорович зробив іще якусь поправку в Катинім малюванні (Ільч.)]; 3) (о здоровье) поправление, разг. поправка [Розумію, що до поправки ще далеко, а все чогось мені було так приємно, наче я, сам одужав (Коцюб.)]; поїхати, приїхати на ^ку разг. поехать, приехать на поправку [Тут у нас гості: приїхав брат Садовського на поправку (Л% Укр.)]. доправлений 1) поправленный; исправленный; оправленный; 2) поправленный; исправленный [Очевидячки, я розумію вагу негайної висилки Вам поправленого матеріалу (Коцюб.)]; 3) поправленный, улучшенный; восстановленный. Ср. поправляти 1—3; 4) (окрепший, набравшийся сил) разг. поздоровевший [Оксана з Гадяча приїхала дуже поправлена, я її ще такою й не бачила досі (Л. Укр.)]. поправлення, поправляння 1) поправление, І разг. поправка; исправление; оправление^ [ 2) поправление, разг. поправка; исправлё- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)