Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поп 1 70 нон ниє; 3) поправление, поправка (разг.), улучшение; восстановление [Він для поправлення свого здоров'я поїхав до одного * свого товариша в гори (Фр.)]. Ср. поправляти 1—3. поправляти, -ляіо, -ляєш, поправити, -влю, -виш 1) поправлять, поправить; (делать годным, устранять повреждения — еще) исправлять, исправить; (приводить в надлежащий вид, в порядок — еще) оправлять, оправить [Коло повітки на току два Кай- дашеві сини., поправляли поди під стіжки (Н.-Лев.); Доглядайте, мамо, хати, поправляйте застройки... (Н.-Лев.); Після нічного нападу турки тепер поправляли свої окопи (Мак.); Артем насуває картуз на лоба, поправляє синій кітель з блискучими ґудзиками і швидко збігає по горі у свій двір {Куч.); Катерина підійшла до чоловіка, поправила подушку (Коп.)]; 2) (вносить изменения во что-нибудь) поправлять, поправить; (устраняя ошибки или указывая на них — ещё) исправлять, исправить [Приймаючи від майора його військове посвідчення, [прикордонник] сказав, мовби пробачаючись: — Не ображайтесь. Служба... Майор поправив: — Не служба, високий обов'язок перед Батьківщиною (Грим.); Німецькій робітничій партії траплялося поправляти опортуністичні помилки навіть таких великих вождів, як Бебель (Ленін); Щоб поправити переклад, я мусив сидіти 4 дні та мучитися (Коцюб.)]; 3) (делать лучше, выше по качеству, свойствам) поправлять, поправить, улучшать, улучшить; (приводить в прежнее, лучшее состояние) восстанавливать, восстановить [Коли дістав листа од Вас, то взяла охота вилаятися — бо де ж таки: поїхати в гори поправляти своє здоров'я та й перестудитися! (Коцюб.); Не женися ти зо мною, Не поправиш долю свою (Чуб.); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати, щоб потім сором не було, а постараюсь як-небудь інакше поправити свою репутацію (Л. Укр.)]. «юправлятися, -ляюся, -ляєіпся, поправитися, -влюся, -вишся 1) (приводить в по~ рядок свой костюм, причёску и т. п.) оправляться, оправиться [Не буду, більше так заплітаться: хай йому цур! і все лихе! Тільки й роботи, що поправляйся (Свидн.); Порицька поправилась у кріслі і натягла на себе шаль (Л. Укр.)]; 2) поправляться, поправиться; исправляться, исправиться [— Яка глупа, дика трагедія... трагікомедія... — вголос поправився схвильова* ний Саїд-Алі Мухтаров (Ле); Здається, Ви трошки нагнівались на мене за мій безладний лист, та вже, може, тепер ліпше я поправилась (Л. Укр.)]; ср. поправляти 2; 3) (о здоровье) поправляться, поправиться; (восстанавливать свои силы — ещё) оправляться, оправиться [Герман ріс, дужав і поправлявся на диво (Фр.); Стражеско такої думки, що серце у мене значно поправилось (Коцюб.); Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась (Коцюб.); Влітку ми відпочивали в піонерських таборах, добре загоріли, поправились (Літ. газ., 1948, IX)]; 4) (становиться лучше, выше по качеству, свойствам) поправляться, поправиться, улучшаться, улучшиться; (о погоде, настроении—обычно) исправляться, исправиться [Він почав заробляти більше, життя його поправлялося (Фр.); З приїздом на різдво Тасі відносини поправилися (Коцюб.); Погоді поправилась, хоч і буває дощ (Л. Укр.)]; 5) страд, з. (несоверш.) поправляться; исправляться; оправляться; поправляться; исправляться; поправляться, улучшаться; восстанавливаться; ср. поправляти 1 — 3. поправний 1) поправимый, редк. исправимый [Думки її [Зіньки], наче рої жалючих ос, в'ються і жалять і сповнюють душу безнадійністю, нічим не поправною втратою (Шиян)]; 2) редк. правильный [М е- ценат: ..Чи ти б хотів, щоб наші всі народи по-варварськи довіку говорили? ..П рокуратор: Нехай мовчать, поки як слід навчаться поправної латині! (Л. Укр.); Коли говорить [пані Марко], можна за нею писати. її мова поправна, інтересна (Коб.)]. поправний (предназначенный для исправления кого-нибудь) исправительный; *+* ний б у- д й н о к исправительный дом. поправність, -пості исправймость. поправочний поправочный; ~ний коефіцієнт мат. поправочный коэффициент. по-празникбвому нар. разг. по-праздничному [Всі були прибрані по-празниковому, а Василина аж сяла квітками та стрічками (Н.-Лев.)].^ попразникувати, -кую, -куєш разг. попраздновать [Два панотчики гарненько Попразяи- кували Та й удвох собі при чарці Ніччю розмовляли (Фр.)]. попрактикуватися, -куюся, -куєшся попрактиковаться. попранка фам. постирушка. попрасувати, -сую, -суєш 1) выгладить, выутюжить; (слегка, немного — ещё) поутюжить4, (кончить глаженье, утюжку) отгладить, отутюжить; 2) (некоторое время; всё) погладить, поутюжить [Як білизна випрана і висушена, то візьмуть і попрасують (Фр.)]. попрати1, -перу, -переш 1) выстирать, помыть, разг. постирать, простирать; (закончить стирку — ещё) отстирать, разг. отстираться [Вона якось викраювала час, щоб попрати свій халат і косинку (Войч.); Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Янов.)]; 2) (некоторое время) постирать; (определённое время — ещё) простирать, разг. отстирать. попрати2 см. попирати. попрацювати, -цюю, -цюєш поработать;(при- ложить энергию для выполнения чего-нибудь — ещё) потрудиться; (пробыть некоторое время в действии — ещё) подействовать; (немного над чим разг. — ещё) позаняться (чем); (провести некоторое время в занятиях) разг. позаниматься [В Андрія свербіли руки від бажання попрацювати |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)