Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол 180 поп нбпряхи, -рях, попрядки, -док эти. уст. дневные собрания девушек, без парней, для прядения и других работ [Дома пряла сама мати на лаві, бо Хрпстя.. па попряхи пішла (Головко); Ні діток не має вона [Пріська], ні родини; от хіба тільки сусідка або кума забіжить часом на попрядки чи так у свято прийде одвідати (./7. Укр.)]. попсований испорченный; попорченный, разг. порченный (прич.), порченый (прил.); изгаженный, испакощенный; повреждённый; тронутый; поизлбманный, изломанный; поковерканный, исковерканный; перековеркав ный; извращённый; поразвращёпный; развращённый [Зубила справді були вщент попсовані першим ударом молота (Баш); Стахурський швидко вмив- . ся під незручною крапельницею, з якої дзюркотіло, як з попсованого самовара (Смол.); Вернувшись додому і побачивши, що його праця попсована, старий Петро аж за голову взявся з туги (Коцюб.); За дітьми трудно що й вдержати. Книжки порвали, змії поробили, усе моє поруйнували. Без ладу попсовані діти (Барв.); Попсова ий змалку до самих п'ят, як і вся панська двірня, Хтодь умів дуже штучно перероблювати крадені коні і потім перепродував їх сам (Н.-Лев.)]. Ср. попсувати. попсувати, -сую, -суєт испортить, разг. попортить; (какие-нибудь вещи мног. разг.— ещё) изгадить, испакостить; (нанести ущерб чему-нибудь — ещё) повредить; (слегка — о действии мороза, сырости и т. п. разг.— ещё) тронуть; (мног. разг.: нарушить форму; изуродовать прям., перен. — ещё) но- изламывать, изломать, (сильнее) поковеркать, исковеркать, фам. перековеркать; (перен.: оказать дурное влияние мног. — ещё) извратить: (приучить к чему-нибудь отрицательному, безнравственному — ещё) поразвращать (разг.), развратить [Кричу: «Випусти!..» — не випуска, — мусив попсувати двері у хижці — вискочив (Вовч.); Прокинувсь... Сюди, туди, — аж воли мої в гречці, трохи не з півгонів так і попсували (Тесл.); Юзя вже досить вміє по-ні- мецьки, а французьку вимову німка їй навіть попсувала (Л. Укр.); Лихий доброго попсує (Ном.)]. попсуватися, -суюся, -суєшся испбртиться; попортиться; изгадиться, испакоститься; изломаться; поковёркаться, исковеркаться; извратиться; поразвращаться; развратиться [Сьогодні їв навіть виноград, який наполовину попсувався, а груші всі викинув (Коцюб.); Признаюсь, що я тепер боюся, Щоб не попсувалось наше діло (Фр.); Зовсім він [Кармель] щасливий! З свого щастячка попсувавсь, вередує (Вовч.)]. Ср. попсувати. по-пташиному, по-птйчому нар. по-птйчьи [Ставало чути, як постукують на плацдармі кулемети —тонко, дрімотно, по-пташиному (Гонч.)]. ^ попуваїшя разг. священствование [Сів на попування в Солодьках (Свидн.)]. поп у вати, -пую, -пуєш разг. священствовать 1 [Вже повертаючи зі Львова, я розбалакався з одним галицьким попом, що десь попує під Бродами (Коцюб.)]. попугай см. папуга. полудити, -джу, -дига обл. 1) бросить; (резким движением—ещё) швырнуть [Яресько рвонув і свого «гусака» і, розмахнувшись, щосили поплив., у гущу чужих матросів (Гонч.)]; 2) погнать [А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли (Сл. Гр.)]. 1 попудний уст. попудный. попудію нар. уст. попудно. попудрити, -рю, -риш попудрить [Ярослава рішуче встала з ліжка, помила й попудрила обличчя (Дмитр.)]. попудритися, -рюся, -рипіся попудриться [Вона хутко попудрилась перед дзеркалом і накинула на голову косинку (Донч.)]. попукати, -каю, -каєш обл. 1) постучать; 2) мног. лопнуть [Попукають шибки у зимі (Камен. у. — Сл. Гр.)]. попукатися, -каються мног. обл. полопаться (разг.), лопнуть [Варити, покіль ячмінь попукається (Сл. Гр.)]. популяри, -рів полит, ист. популяры. популяризатор, -ра популяризатор [І. Франко був невтомним дослідником і популяризатором російської літератури серед українського і польського народів (Рад. Укр,9 1951, VIII)]. популяризаторський популяризаторский [Заслуговує похвали активна популяризаторська діяльність Рудольфа Гулки, Міку- лаша Неврлі, Марії Марчанової.. та інших ентузіастів україністики в Чехосло- ваччині (Вітчизна, 1956, 5)]. популяризація популяризация [Тільки радянська епоха, загальний розквіт української соціалістичної культури відкрили необмежені можливості для популяризації творчості великого письменника [Льва Толстого] на Україні (Кундз.)]. популяризований популяризированный, популяризованный. популяризувати, -зую, -зуєш популяризировать, популяризовать [Необхідно широко популяризувати велику організуючу і перетворюючу роль Комуністичної партії і її вождя — В. І. Леніна (Рад. Укр., 1957, III)). популяризуватися, -зується страд, з. популяризироваться, популяризоваться. популярний популярный [Бригада Кримського стала популярною бригадою в районі, і перехідний прапор області весь сезон майорів у, цій бригаді (Ле); Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян (Коцюб.)]. популярність, -пості популярность[Ленін не раз підкреслював необхідність максимальної популярності і простоти в передачі будь-яких найскладніших, здавалося б, щодо свого змісту положень (Мовозн., 1949, VII); Широкою популярністю користується художня література Радянського Союзу серед трудящих країн демократич- I ного табору на Заході і Сході (Літ. газ.9 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)