Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вор 184 її ор порадник 1) советник, советчик [Тепер спеціаліст сільського господарства не тільки порадник, а насамперед вдумливий і активний організатор сільськогосподарського виробництва (Колг. Укр., 1956, 7); Мільйони радянських людей — єдиних і повноправних господарів своєї країни — завжди були і є головним і найщирішим порадником Комуцістичної партії (Рад. Укр.у 1957, IV); Злість та гнів— погані порадники. До всього можна дійти, па- віть до злочину (ПІиян)]; 2) {пособие для изучения чего-нибудь) наставление, руко- вбдство [Лежали там [у шаф}] переважно різні порадники й брошури з питань сільського господарства та поточної політики (Минко)\\ лікарський *^к лечебник. порадниця советница, советчица [Залишаючись наодинці, він згадував матір, свою найріднішу, найдорожчу порадницю і захисницю (Збан.); — Ану, пораднице! — промовляє Федір до пляшки. — Заговори мою тугу! (Мирн.)]. порадонька разг. уменъш., ласк, от порада [А жінка приговорювала: — Промов, мій Трохимочку» хоч одно словечко! Дай мені порадоньку: як мені без тебе з дітьми бути? (Квітка); Хмелина пісеньку таку Приспівує дубку: — Здоров, козаченьку- дубочку, Порадонько моя! А як же ждала я! Тепер зрадіє наш садочок... (Гл.)]. порадувати, -дую, -дуєш, порадовать; (до- ставить кому-нибудь радость — ещё) обрадовать [Знає вона й те, що Олексій Іванович так любить свого сина. А коли любить, то чому йому на нього не подивитися, не порадувати очей? (Мирн'.); Кущуваті, окріплі посіви порадували серце хлібороба (Ст*); Глущук, вдоволений тим, що довідався про добру новину, спішив порадувати свою Катерину і сусідів (Чорн.)]. порадуватися, -дуюся, -дуєшся порадоваться; обрадоваться [Він сам [Малахов] дивився иа Ганну захопленими очима, в погляді тому побачив старий Зуб глибоке ніжне кохання і порадувався в душі (Собко)]. Ср. порадувати. по-радянському, по-радянськи нар. по-советски. пораж&ти, -жаю, -жаєш, поразйія, -ражу, -разиш редк. поражать, поразить [Р а т и б о р: Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (Коч.)\ Безбоязно підбігала тоді вона до Кирила Івановича і кричала на чім світ стоїть: «Уже! уже! заворушилися дияволи в животі? — Мати господня! Заступнице свята! порази його окаянного, неприкутого, навіженого...» (Мирн.); Йому поразило руки й ноги, так що не міг рушитися з місця, не міг ложки до рота піднести (Фр.)];~ ти на смерть поражать, поразить насмерть. пораженець, -нця полит, пораженец [Але після Лютневої революції більшовики перестали бути пораженцями, бо самодержавство було повалено, в Росії створено Ради, які представляли робітників і селян, не заінтересованих у війні Aст. КПРС)\. І поражений 1) поражённый [Мов стрілою поражений, стрепенувся боярин на той голос і перший раз уважно, з якоюсь тривогою поглянув на громаду (Фр.)]; ер. поражати; 2) пораженный; ср. пораження. пораження: ~ня в правах юр. поражение в правах, поражение прав, право- поражение. пораженство полит, пораженчество. пораженський полит, пораженческий. поразити см. поражати. поразка поражение [Слідом за першою вдалою битвою з половцями Ігор зазнав поразки і разом з іншими союзними з ним князями був взятий у полон (Іст. укр, літ.); Згадала [Черняєва] пригоди, небезпеки, поразки й перемоги. Так, вони [комсомольці] переможці. Тайга відступає (Донч.)]; завдати ^ки ворогові нанести поражение врагу. пораїти см. пораяти. пораїтися см. пораятися. порайонний порайонный. порайонно нар. порайонно. поралити, -лю, -лиш уст. вспахать [ралом]. поранена 1) прич. см. поранений 1; 2) прил. см. поранений 2; 3) (род. пораненої) сущ. раненая [Він несподівано наткнувся на двох бійців з носилками в руках. Вони несли поранену (Ткач)]. поранений 1) прич. раненный; пораненный; израненный, перераненный [Війна закінчилась. Василь лишився живий.. За війну він був чотири рази поранений (Волош.); На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні, порубані та поранені немилосердною сокирою (Коцюб.)]; ер. поранити; 2) прил. раненый [В центральнім кварталі на розі отім Лежав за порогом поранений Джім (Ол.); Але поранена земля дасть проріст враз, Хай тільки дощ і сонце візьмуть шлюб (Тер.); Стогнала снігова Росія І Україна степова, — Але поранена надія Горіла у серцях, жива (Рил.)]; 3) (род. пораненого)сущ. раненый [Машина артилеристів круто завернула під горою і почала забирати поранених (Куч.)]. поранення ранение^ поранение [Він повернувся в будинок і, незважаючи на поранення, до вечора з товаришами відбив три атаки (Борз.);При контейнерному способі вантаження буряки значно менше за* знають поранень, і тому поліпшується зберігання їх у кагатах (Колг. Укр., 1956\ 8)]. пораненьку нар. разг. раненько,ранёхонько, ранёшенько [Там Галина моя пораненьку Свою ланку веде поміж нив (Ол.)]. поранина см. порання. поранити, '-ню, -ниш прям.', перен. ранить, разг. поранить; (мног. — ещё) изранить, переранить [Тоді хлопець пішов сам в атаку. Його поранили, він упав на землю (Янов.); У першому ж бою його легко поранило в руку (Донч.); Я і гадав, що своїми листами я Вас [О. Кобилянську] поранив ще гірше, а Ви затиснули зуби і не крикнули (Стеф.); Рветься осінь. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)