лор 185 пор Терни невидимії їй вертіло, поранили, змучили, а вона розпачлйвовсміхається:—Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь! (Л. Укр.)]. поранитися, -нюся, -нишся пораниться; (мног.—ещё) израниться. поранішній см. поранковий. по-ранішньому см, по-ранковому. пбранка разг. уборка, разг. приборка. поранковий, поранішній разг. утренний; [происходящий, бывающий утром — ещё) ранний [Смужечка бліда Поранішнього світла, як вода, Струмує крізь малесеньке при стелі Віконце з гратами (Рил,); Він знав, що се встає поранковий вітер, який швидко розіб'є до решти густу мряку, що нависла над горою (Фр.); І розвівались хвилі димні, І по щасливому чолу [жінки] В ту мить велику, хоч малу, Ходила думка поранкова (Рил.)]. по-ранковому, по-ранішньому нар. по-^трен- нему [Над соціалістичним містом уставало сонце. Воно було ще по-ранковому червоне (Собко); І в лісі тишина. Пробуджена пта-і шинка, Замість виспівувать по-ранішньому дзвінко, Погляне на смутний, похмурий небосхил, ..Ховає голову й дрімає, як недужа (перекл. Рильського)]. поранній разг. утренний; (происходящий, бывающий утром — ещё) ранний [Грала промінням, ясним самоцвітом, Порання роса (Л. Укр.); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх (Л. Укр.); От, розбиваючи поранню тишу, Хвостом ударивши об сизувату воду, Враз короп кинувся (Рил.)]. порання,(реже)поранина уборка, разг. приборка ; (кропотливое занятие) возня, хлопоты [по хозяйству] (мн. ч.) [Коли пішли з дому пан і панич, почалося щоденне порання (Мирн.); Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють... (Шевч.)]. Ср. порати и поратися 1. обрано нар. обл. рановато (разг.); (очень рано) разг< раненько [Мені й їсти не хочеться.. Мабуть того, що порано встали (Баре.)]. поранок, -нку обл. [раннее] утро [Я покидав руснацьке село, розбуджене до праці чудовим літнім поранком (Коцюб.); Був се правдивий весняний поранок (Коб.)]. порану нар. обл. рано, ранним утром [Пробудилась дівчина порану, Одяглася красна якнайліпше (Пере.); Ходіть, люди, з хат, із поля! Тут кується краща доля. Ходіть, люди, порану, вибивайтесь з туману! (Фр.)]. порати, -раю, -раєш (кого, що) убирать (что); (заботиться о ком-нибудь, о чём-нибудь) ухаживать (за кем, за чем); (заниматься кропотливым делом) разг. возиться (с кем, с чем); (возделывать, подвергать производственной операции) обрабатывать [Поки порали ярину, а вже и колос позолотів, набубнявів (Барв.); Сьогодні на станції, коли я коня порав, мені два чехи допомагали... (Гонч.); На сопілку грав той сивий старий дід, що порав каганчик у не- вкритій селянській хаті (Ле); В хаті Катерина порала волокно, а надворі старий Глущук майстрував щось схоже на воза (Чорн.); На це літо, думка в нас, щоб кожна бригада свою ділянку порала (Горд.)]. поратися, -раюся, -раєшся 1) (коло кого, коло чого, редк. з ким, з чим и без дополнения) работать; (распоряжаться по хозяйству и перен.— ещё) хозяйничать; (приводить в порядок) убирать (что); (выполнять какую-нибудь работу) заниматься (чем); (о кропотливом деле разг. — ещё) возиться (с кем, с чем, над чем и без дополнения); (проявлять старание, усердие в работе) хлопотать (без дополнения) [Катерина Глущук поралась на городі. Вона вирвала достиглий біб і зв'язала в снопи (Чорн.); Поїхав одного разу брат у ліс на полювання, а сестра залишилася поратися дома (Ст.); Йому снилося, що в сінях пораються злодії (Н.-Лев.); Загороди на вівцг стояли порожні, і вівчарі порались там, щоб було де ночувати при вівцях (Коцюб.); Іваниха втерла очі рукавом, важко зітхнула і почала поратись коло снідання, та- все мов нежива (Л. Укр.); Звечора прибиральниці гуртожитку для одиноких службовців довгенько поралися з прибиранням кімнати, з постіллю та меблями (Ле); Ганна Петрівна., поралася біля печі, прибирала в хаті... (Вишня); Улянка, як прийшла із школи, стала поратись по хазяйству (Донч.)]; 2) (коло кого, коло чого, редк. з ким, з чим и без дополнения) (заботиться о ком-нибудь, о чём-нибудь)* ухаживать (за кем, за чем), разг. возиться (с кем, с чем) [Я сьогодні забарилась: Батько занедужав; Коло його все поралась... (Шевч.); А нас усіх у сім'ї було восьмеро: дядько, дядина, п'ятеро дітій • та я. І то все поралася сама біля їх: і нагодуй, і подай, і прийми! (Мирн.)]; 3) (в чому) (копошиться, разрывая что-нибудь; искать, вороша что-нибудь) копаться (в- чём), рыться (в чём) [На другий день у Карпів город ускочив Лаврінів рябий кабан і порався в картоплі (Н.-Лев.); Залишившись один у кімнаті, фотограф почав поратися у своєму чемодані (Трубл.); Передерій: ..Він у тих законах, ягс- миша у зерні, порається: на законах спить, законами й дише!.. (Мирн.)]. поратувати, -тую, -туєш см. порятувати. поратунок, -нку см. порятунок. порахований 1) сосчитанный, сочтённый, посчитанный; просчитанный; пересчитанный; кожна хвилина ^на каждая минута на счету; 2) причисленный. Ср. по-^ рахувати І, З. порахувати, -рахую, -рахуєш 1) сосчитать, счесть, посчитать; (проверяя или до из- вестного числа разг. — ещё) просчитать; (мног. — ещё) пересчитать [— Чи їх троє, чи четверо? — мучило Соломію питання,, й вона ніяк не могла порахувати (Коцюб.)]; г**тп до п'я т й посчитать до пяти, разг. просчитать до пяти [— Ви вже п'ять- [ чарок] випили! — з обуренням гукала Раїса.. — Яка з вас учителька, до п'яти* порахувати не годні: я випив чотири, а не п'ять (Коцюб.)]; 2) (провести некоторое* время считая) посчитать, просчитать; 3) (от-
|