Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лор 186 пор нести к числу кого-нибудь, чего-нибудь) разг. редк. причислить [Вона., не дала по собі пізнати, що порахувала його до вибраних (Мак.)); 4) уст. обсудить; (мысленно — ещё) обдумать, разг. поразмыслить [Там ужепорахуємо, що треба робити (г/г/б.)]. «порахуватися, -рахуюся, -рахуєшся 1) рассчитаться, счесться, разг.сосчитаться [Плати, Микито.. А ми з тобою опісля порахуємось (Вовч.)]; 2) (принять в расчёт, во внимание) посчитаться [Так тому й бути, Анрі-Жак не порахується з часом (Янов.)]; 3) (отомстить кому-нибудь, поквитаться с кем-нибудь) разг. посчитаться, сосчитаться, рассчитаться, разделаться [Якось одному хлопцеві з сусіднього прольоту здалося, що я звернув увагу на його дівчину, він вирішив зо мною, як то кажуть, порахуватися (Янов.)\\ 4) обл. условиться [Мати дала по одній [тараньці] кожному. Вони [Грицько та Івась], ще збираючись на пастівник, порахувалися одну з'їсти у обід, другу за полуднем (Мирн.)]. порахунок, -ику разг. расчёт [Порахунок буде дуже короткий (Шовк.)]. порачкувати, -кую, -куєш разг. 1) поползти на четвереньках, поползти на карачках [Присів [Чіпка] у борозну й тихо, як той злодій, порачкував на голос (Мирн.)]; 2) (некоторое время) поползать на четвереньках, поползать на карачках. пораювати, -раюю, -раюєш насладиться, разг. поблаженствовать [Воюй, воюй... кінець свій увоюєш: на тому світі скоро пораюєш (Тич.)]. пора ян и іі посоветованный, рекомендованный, порекомендованный; присовётованный; надоумленный [Я купила собі пораяні мені ним різні наукові твори і читала їх (Коб.)]. Ср. пораяти. ^пораяти, -раю, -раєш и редк. пораїти, -раю, -раїш (кому, реже кого) обл. посоветовать (кому), дать совет (кому), рекомендовать, порекомендовать (кому), разг. присоветовать (кому); (вразумить, указать выход из положения) разг. надоумить (кого); (оказать поддержку советом) помочь (кому) [Усе літо я хворіла.. Лікар не пораяв з осені віддавати мене до інституту (Мирн.); Якщо ви не можете взятися за це діло, то може б пораяли мені кого такого, хто б заплатив мені за всі книжки, хоч не зразу, а по змозі (Мирн.); Прийшов роботи чи служби шукати, та нікого не знаю тутечки. Порайте мені, дядьку, що тут робити, куди обернутися... (Коцюб.)]. ^пораятися, -раюся, -раєшся и редк. пораї- тися, -раюся, -раїшся (з ким, поміж кого, редк. кого) обл. посоветоваться (с кем) [Петро: ..Що ти з собою думаєш зробити? Галя: Що ж, я з собою зроблю? Я хотіла пораятись з тобою... (Мирн.); Стара не знала, що подіяти: чи бігти до Насті та нагнати її додому, чи пораятись перш людей (Коцюб.)]. лбрваний 1) порванный; разорванный; разодранный; оборванный; изорванный; изодранный; перерванный; потрёпанный; истрёпанный [А водила її [Солоху] Одарка і тепер як маленьку: у довгій дранці, підперезавши валом або ґноттям з порваної спідниці (Мирн.); Одежа на ньому абияка, сорочка розхристана, чоботи порвані (Квітка); Місячне проміння пробивалось крізь порвані хмари, що поблідли і тихо сунулись на схід (Л. Укр.)]; 2) взорванный; 3) покусанный; искусанный. Ср. порвати1 1 — 3. порвати1, -ву, -веш 1) порвать; (сильно или резким движением — ещё) разорвать, разг. разодрать; (отделяя от чего-нибудь — о струне, канате и т. п. — ещё) оборвать; (во многих местах или на мелкие части — ещё) изорвать, разг. изодрать; (разделить на две или больше частей; всё, многое разг.— ещё) перервать; (привести в негодный вид небрежным обращением, небрежной ноской разг. — ещё) потрепать, (сильнее) истрепать [Та проїхав козак поуз І оком не глянув... А дівча вінок порвало, Щоб марно й не в'янув (Манж.); Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Шевч.); Федір: Та грай, а то гармонію порву! (Мирн.); Ах, вона вбила б, на шматочки порвала о і розлучницю тую, і Гната, і себе! (Коцюб.); А я., доношувала тільки дядинине рем'я! Бувало, носить вона, носить, порве на шмаття, та тоді вже й мені (Мирц.)]; вітер ^вав паруси (вітрила) ветер потрепал паруса; кишки ґ-^тіі [від сміху] перен. фам. кишки надорвать [со смеху], животики надорвать [со смеху] [Хлоп'ята од- повідають: «Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати!» (Янов.)]; 2) (разруигитъ взрывом) мног. повзрывать (разг.), взорвать [Я вивів загін під Ослав- ну, Порвав за собою мости (Воронько)]; 3) (ухватить несколько раз зубами) покусать; (сильнее) искусать [— Чи се Настина хата?—Се.^-А не порвэ ваш собака?— Ні, він не займе; він у нас плохий (Барв.)]. порвати2 см. поривати1. порвати3 см. поривати2. порватися1, -вёться порваться; разорваться; разодраться; оборваться; изорваться; изодраться; перерваться; потрепаться; истрепаться [Як гірлянда із калини, що вже не порветься, між народами країни дружба розцвітеться (Тич.); М а г і с т є р: ..Люди й покоління— се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може (Л. Укр.); Муза: ..Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, Бо хутко порветься остання струна!(Л". Укр.); Проти сонця павутиння лисніло, наче легка літня хмара порвалася на небі (Н.-Лев.); Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались (Котл.)].Ср. порвати1!. порватися2 см. пориватися1. порватися3 см. пориватися2. поребрина см. порібрина. пореволюційиий пореволюционный, послереволюционный [У кутку, між кулами газет, лише декілька примірників брошурок пореволюційної літератури (Ле)]. пореготати, -гочу, -гочеш и пореготатися, -гочуся, -гочешся и редк. пореготіти, -гочу, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)