Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сор 187 пор , : * -готйш похохотать; (громко, несдержанно разг. — ещё) погоготать, фам. неодобр, поржать [[Гавриїл:] Але пореготати з самого себе — не гріх (Мик.); Він був балакучий і любив пореготатися (Мирн.)]. порей, -рею бот. (А Шит роггит Ь.) порей [Салат ромен, цибуля порей, селера і петрушка добре і довго зберігаються при температурі 2—3 градуси тепла (Колг. Укр., 1954, 1)]. лбрекло обл. прозвище, прозвание; фамилия [Хлоп, каже, все дурний, гниє цілу зиму та й би не навчився навіть своє порекло на письмі покласти (Стеф.)\. порекомендований порекомендованный, рекомендованный; посовётованный. Ср. порекомендувати 1. порекомендувати, -дую, -дуєш 1) порекомендовать, рекомендовать; (дать совет— ещё) посоветовать [Він дуже зрадів, коли обком КП(б)У порекомендував командиром загону Олексу Недремного (Ст.); Він порекомендував нам відвідати ще кілька колгоспів (Слеол.)]; 2) редк. рекомендовать, представить [Ольга привела її до Радюка й порекомендувала їх одно одному (Н.-Лев.)]. по-ремісницькому, по-реміснйцьки нар. по- ремёсленнически [Увіходять троє християн- плебеїв: Урбан, Флегон і Аквіла, вони убрані просто і по-ремісницьки (Л. Укр.); Звичайне, прилизане обличчя... Коли ми бачимо на картинах такі обличчя, то кажемо, що вони намальовані погано, по- ремісницькому, немов з картону вирізані і лаком наведені (Л. Укр.)]. поремствувати, -вую, -вуєш пороптать; (жалуясь книжн. —ещё) посетовать; (укоряя— ещё) попенять [Віктор Семенович поремствував, що не було часу перевірити мотор перед від'їздом (перекл. з Федіна)]. порений1 см. поротий1. пбрепиіі2 см, поротий2. порепчата, -чат обл. перила [Троє молодих людей сидять на поренчатах, що одділяють море од вулиці (Коцюб.); Микола., перейшов через хисткий місток із двох обтесаних деревин, покладених на перехрестях із дрючків, з поренчатами по один бік, пішов на вигін (Н.-Лев.)]. порепапий 1) прич. потрескавшийся; растрескавшийся; истрескавшийся; перетрескавшийся [Катерина своїми порепаними руками гладить його [Іванів] непокірний чуб (Чорн.)\ Тихо.. Закам'янів на бананах широких порепаний лист (Л. Укр.); Червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирн.)]; ср. порепатися; 2) (род. порёпаного) сущ. ист. прен. чумазый. порепатися,-пається разг. потрескаться; (дать много трещин—ещё) растрескаться; (всюду разг. — ещё) истрескаться; (о многих предметах разг. — ещё) перетрескаться [Пику [Пархома] аж роздуло, губи порепались (Квітка); Куліш аж порепався, звечора варений (Горд.); Будівлі, що вціліли, порепалися потворними зигзагами (Гонч.)]. порепетувати, -тую, -туєпі покридать [громко], разг. неодобр. погорлашИ^ разг. прен. поорать; (очень резко разг. — ещё) повопйть. порефбрмений пореформенный [В порефор- мений період в Росії на арену класової боротьби виступив оформлений, єдиний до кінця революційний клас — пролетаріат, який повів боротьбу проти капіталістичної експлуатації (Іст. Укр. РСР)]. по-реформ Готському нар. по-реформйстски [Буржуазія прагне здійснити перетворення держави по-буржуазному, по-реформістському, а в-е революційно.. (Ленін)]. порешетити, -шечу, -шетйш изрешетить [Шинель його порешетили кулі (Скляр.)]. порешетитися, -шетйться изрешетиться. порешечений изрешеченный, изрешечённый; '--•ііий кулями изрешеченный пулями, изрешечённый пулями [Ми бачили тисячі порешечених кулями парусних джонок (Гонч;)]. поржавїтпй заржавленный, разе заржавелый [Живе орел у поржавілій клітці (Рил.)]. поржавіти, -жавіє заржаветь, разг. поржаветь [Старі мечі поржавіли, — нових ще не скували молодії руки (Л. Укр.); Так лаяти Болото [Верша] почала: — ..Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Греб.)]. порибалити, -лю, -лиш порыбачить [3 братом Микитою вони сходять на озеро, порибалять, покупаються, а потім зварять чудову юшку (Риб.)]. по-риб'ячому нар. по-рыбьи. порив, -ву 1) порыв [При шквалі пориви вітру досягають семи балів (Трубл.)]; 2) (резкое движение руками или телом) разг. рывок [Одним сильним поривом Іван витягнув затичку (Фр.)]\ 3) перен. порыв, (реже) порывание; (решительная направ* ленность к чему-нибудь — ещё) стремление, книжн. устремление; {душевный подъём, увлечение — ещё) воодушевление [У зал вносять прапор ВЛКСМ. Всі присутні в єдиному пориві піднімаються з своїх місць (Рад. Укр., 1957, III); Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі, ..він був увесь порив і одвертість {Коцюб.); Де в і з поривом: Се я зробив! Зовсім не дядько Річард! (Л. Укр.)}; в ^»ві гніву в порыве гнева [Вона метнулася до Кулика і виструнчилася перед ним уся в пориві пристрасного гніву (Жур.)]; вам призначені добрі ^вп сужденьї вам благйе порывы; <^п до роботи (до праці) .порыв к работе; 4) спец. порыв, обрыв [Зв'язок могли перервати міни чи снаряди. Зв'язківці метнулися шукати порив (Ле і Левада)]. поривання1 порывание, разрыв. Ср. поривати1 1. поривання2 порыв; порывание; стремление; устремление; воодушевление [Журавлі. Летять у вирій трикутним ключем.. Все тіло— поривання вперед (Тулуб); Поривання в майбутнє, віра в прихід щасливого соціалістичного життя характерні для більшості творів Головка (Іст. укр. літ.); Люблю і ви- I сокі поривання людського розуму, і високі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)