Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 188 пор поривання людського серця (Н.-Лев.); З тим більшим пориванням оддавався він товариству й науці (Вас.)\; ~ня до роботи (до праці) порыв к работе [Вражає в тов. Леніні жадоба до запитань і'поривання, непоборне поривання до роботи (Сталін)]. Ср. порив 3. поривати1, -вадо, -ваєш, порвати, -ву, -вёш 1) (перен.: прекращать — о связи, отношениях, знакомстве и т. п.) порывать, порвать, разрывать, разорвать [Щорс, пам'ятаючи старих своїх друзів і не пориваючи з ними зв'язку, посилає своїх інтендантів у село Семенівку на Чернігівщині., з проханням виконати його термінове замовлення — пошити тисячу пар взуття для бійців дивізії (Скляр.)\ Героїня повісті [«Царівна» О. Кобилянської] Наталка Верковичівна зпайшла в собі мужність порвати з міщанською родиною, в якій вона була на становищі рабині, і стала жити ,з власної праці (Іст. укр. літ.L, Завдання революції -т- порвати з угодовством, а порвати з угодовством—це значить стати на шлях соціалістичної революції (Ленін)]; ~ ти дипломатичні зносини (відносини) порывать, порвать дипломатические сношения (отношения); разрывать, разорвать дипломатические сношения (отношения); 2) (перен.: каким-нибудь вмешательством останавливать или приостанавливать течение, ход, развитие чего-нибудь) прерывать,, прервать, разг. перерывать, перервать [Якби я хоч на хвилину скинув сей залізний панцир, кров би кинулась потоком і життя моє порвала б (Л. Укр.)]. поривати2, -ваю, -ваєш, порвати, -ву, -вёш 1) разг. протягивать, протянуть, книжн. простирать, простереть [А на мою долю нехай не пориває руки (Барв.); Він спро- жогом порвав руку, накриваючи другою, щоб одігріти (Мирн.)]; на чужий коровай очей не тривай поел. на чужой каравай рта не разевай; 2) обл. хватать, схватить [Не тямлячись від щастя, [чЛукаш] пориває її в обійми (Л. Укр.); Як порве мене за руку (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]; 3) (только несоверш. перен.: бурно проявляться) рваться [Молода, сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла; клекотить в соках надія й те велике жадання,шо його звати—плодючість (Коцюб.)]. поривати8, -вав 1) (уводить, уносить куда- нибудь, захватив, подхватив с собой) увлекать (книжн.)', (перен.: привлекать, притягивать — ещё) влечь, тянуть; (побуждать к какому-нибудь действию) безл. разг. подмывать, (реже) разбирать, уст. порывать [Лицар і принцеса помагають одно одному, підводяться. В сю хвилину юрба ремісників пориває їх за собою і раптова людська течія виносить їх на перший виступ гори (Л. Укр.); Дим розгортає крила і пориває з собою вогонь (Коцюб.); О р е с т: ..Я не про лотерею кажу, вона мене мало пориває, сей риск не захоплює мене (Л. Укр.); Ой не видно того села, тілько видно грушу, Туди мою щовечора пориває душу (Чуб.); Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми (Коцюб.); Г р и ц'ь к о : ..Мене вже давно поривала з вами побачитись, та все ніяк не насмію (Мирн.); Петра Ткаченка поривало посваритися, але він втримав себе, крутнувся, сплюнув, пішов од гурту в садок (Вас.)]; ~ти кого до чого (о нежелательных поступках) толкать кого на что [Як у гніздечку, так у Максимови* сердечку виплодилась воля, про яку дід , переказував; поривала хлопця до сваволі (Мирн.]]; його так і ~ває зробити це безл. его так и подмывает сделать это; 2) (кого, що) (перен.: охватывать кого-нибудь, что нибудь — о чувствах, переживаниях, настроении) овладевать (кем, чем), книжн. рит. обуревать (кого, что), разг. брать (кого) Доказывать сильное действие на кого-нибудь разг. — ещё) разбирать (кого) [Як порива мене палке бажання піти туди пісками, чагарями, послухати гірської пущі гомін, заглянути в таємную безодню, ..збудити в горах піснею луну! (Л. Укр.); Вода сміється і так невинно одбиває в собі блакитне небо з білими хмарками, що мене злість поривав (Коцюб.)\; ^ти до живого серця перен. забирать до самого сердца, забирать за живое [Р у ф і н: Признатись мушу: мені не до душі писання ваших учителів. Мене той стиль простацький, безладдя в доказах і рабство думки аж до живого серця порива! (Л. Укр.)\. ~ти за серце перен. брать за сердце [їй [Христі] робиться і душно, і млосно; щось давить, за горло, пориває за серце (Мирн.)]. пориватися1, -вається, порватися, -вёться 1) порываться, порваться [«Образиться? Покірно прошу... Не треба мені з ним ніяких зносин...» Та зносини не порвалися (Коцюб.)]; 2) прерываться, прерваться, разг. перерываться, перерваться; (о разговоре, песне и т. п. — ещё) обрываться,-оборваться [Листування само собою порвалось, але приязнь, ще дитяча, лишалася довгий час (Ле і Левада); А я вже жду, ..Щоб гомін птахів не порвався (Щог.)\ На який час розмова порвалася (Мирн.)]\ голос ^ рва вся перен. голос осёкся [Софія ридала тяжко.., аж тут раптом замовкла, мов голос їй порвався (Л. Укр.)]; 3) страд, з. (несоверш.) порываться, разрываться; прерываться; перерываться. Ср. поривати1 1—2. пориватися2, -ваюся, -ваєшся, редк. порватися, -вуся, -вёшея 1) рваться, разг. рвануться; (быстро направляться — ещё) устремляться, устремиться; (только несоверш.: делать резкие, порывистые движения — ещё) порываться [Над димарем завивав вітер і так поривався кудись у простори, що здригалися щогли й дзвеніли всі натягнуті троси (Трубл.); Горіла хата, підірвана гранатою. Біля хати в розпачі поривалася в огонь чиясь стара мати і плакала гір- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)