Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

пор
188
пор
поривання людського серця (Н.-Лев.); З тим
більшим пориванням оддавався він
товариству й науці (Вас.)\; ~ня до
роботи (до праці) порыв к работе [Вражає
в тов. Леніні жадоба до запитань
і'поривання, непоборне поривання до роботи
(Сталін)]. Ср. порив 3.
поривати1, -вадо, -ваєш, порвати, -ву, -вёш
1) (перен.: прекращать — о связи,
отношениях, знакомстве и т. п.) порывать,
порвать, разрывать, разорвать [Щорс,
пам'ятаючи старих своїх друзів і не
пориваючи з ними зв'язку, посилає своїх
інтендантів у село Семенівку на
Чернігівщині., з проханням виконати його
термінове замовлення — пошити тисячу пар
взуття для бійців дивізії (Скляр.)\ Героїня
повісті [«Царівна» О. Кобилянської]
Наталка Верковичівна зпайшла в собі
мужність порвати з міщанською родиною, в
якій вона була на становищі рабині, і
стала жити ,з власної праці (Іст. укр.
літ.L, Завдання революції -т- порвати з
угодовством, а порвати з угодовством—це
значить стати на шлях соціалістичної
революції (Ленін)]; ~ ти
дипломатичні зносини (відносини)
порывать, порвать дипломатические сношения
(отношения); разрывать, разорвать
дипломатические сношения (отношения); 2)
(перен.: каким-нибудь вмешательством
останавливать или приостанавливать течение,
ход, развитие чего-нибудь) прерывать,,
прервать, разг. перерывать, перервать
[Якби я хоч на хвилину скинув сей
залізний панцир, кров би кинулась потоком
і життя моє порвала б (Л. Укр.)].
поривати2, -ваю, -ваєш, порвати, -ву, -вёш
1) разг. протягивать, протянуть, книжн.
простирать, простереть [А на мою долю
нехай не пориває руки (Барв.); Він спро-
жогом порвав руку, накриваючи другою,
щоб одігріти (Мирн.)]; на чужий
коровай очей не тривай поел.
на чужой каравай рта не разевай; 2) обл.
хватать, схватить [Не тямлячись від щастя,
[чЛукаш] пориває її в обійми (Л. Укр.);
Як порве мене за руку (Н.-Вол. у. — Сл.
Гр.)]; 3) (только несоверш. перен.: бурно
проявляться) рваться [Молода, сила
тремтить і пориває з кожної жилки стебла;
клекотить в соках надія й те велике
жадання,шо його звати—плодючість (Коцюб.)].
поривати8, -вав 1) (уводить, уносить куда-
нибудь, захватив, подхватив с собой)
увлекать (книжн.)', (перен.: привлекать,
притягивать — ещё) влечь, тянуть;
(побуждать к какому-нибудь действию) безл.
разг. подмывать, (реже) разбирать, уст.
порывать [Лицар і принцеса помагають
одно одному, підводяться. В сю хвилину
юрба ремісників пориває їх за собою і
раптова людська течія виносить їх на
перший виступ гори (Л. Укр.); Дим розгортає
крила і пориває з собою вогонь (Коцюб.);
О р е с т: ..Я не про лотерею кажу, вона
мене мало пориває, сей риск не захоплює
мене (Л. Укр.); Ой не видно того села,
тілько видно грушу, Туди мою щовечора
пориває душу (Чуб.); Пісня волі,
споетизованої, може, в дні лихоліття,
чаруючим акордом лунала в серцях молоді,
поривала її туди, де ще не чуть кайданів,
скованих на людей людьми (Коцюб.);
Г р и ц'ь к о : ..Мене вже давно поривала
з вами побачитись, та все ніяк не насмію
(Мирн.); Петра Ткаченка поривало
посваритися, але він втримав себе,
крутнувся, сплюнув, пішов од гурту в садок
(Вас.)]; ~ти кого до чого (о
нежелательных поступках) толкать кого на
что [Як у гніздечку, так у Максимови*
сердечку виплодилась воля, про яку дід ,
переказував; поривала хлопця до сваволі
(Мирн.]]; його так і ~ває
зробити це безл. его так и подмывает
сделать это; 2) (кого, що) (перен.:
охватывать кого-нибудь, что нибудь — о чувствах,
переживаниях, настроении) овладевать
(кем, чем), книжн. рит. обуревать (кого,
что), разг. брать (кого) Доказывать сильное
действие на кого-нибудь разг. — ещё)
разбирать (кого) [Як порива мене палке
бажання піти туди пісками, чагарями,
послухати гірської пущі гомін, заглянути в
таємную безодню, ..збудити в горах піснею
луну! (Л. Укр.); Вода сміється і так
невинно одбиває в собі блакитне небо з
білими хмарками, що мене злість поривав
(Коцюб.)\; ^ти до живого серця
перен. забирать до самого сердца, забирать
за живое [Р у ф і н: Признатись мушу:
мені не до душі писання ваших учителів.
Мене той стиль простацький, безладдя в
доказах і рабство думки аж до живого
серця порива! (Л. Укр.)\. ~ти за серце
перен. брать за сердце [їй [Христі] робиться
і душно, і млосно; щось давить, за горло,
пориває за серце (Мирн.)].
пориватися1, -вається, порватися, -вёться
1) порываться, порваться
[«Образиться? Покірно прошу... Не треба
мені з ним ніяких зносин...» Та зносини
не порвалися (Коцюб.)]; 2) прерываться,
прерваться, разг. перерываться,
перерваться; (о разговоре, песне и т. п. — ещё)
обрываться,-оборваться [Листування само собою
порвалось, але приязнь, ще дитяча,
лишалася довгий час (Ле і Левада); А я вже жду,
..Щоб гомін птахів не порвався (Щог.)\
На який час розмова порвалася (Мирн.)]\
голос ^ рва вся перен. голос осёкся
[Софія ридала тяжко.., аж тут раптом
замовкла, мов голос їй порвався (Л. Укр.)];
3) страд, з. (несоверш.) порываться,
разрываться; прерываться; перерываться. Ср.
поривати1 1—2.
пориватися2, -ваюся, -ваєшся, редк.
порватися, -вуся, -вёшея 1) рваться, разг.
рвануться; (быстро направляться — ещё)
устремляться, устремиться; (только несоверш.:
делать резкие, порывистые движения — ещё)
порываться [Над димарем завивав вітер і так
поривався кудись у простори, що
здригалися щогли й дзвеніли всі натягнуті
троси (Трубл.); Горіла хата, підірвана
гранатою. Біля хати в розпачі поривалася
в огонь чиясь стара мати і плакала гір-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)