Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 190 нор поринувши в папери (Іван.); В стороні од людей, од життя, не знавши ні нужди, ні клопоту, вона сама поринала в свої думки (Мирн.); Марія затиснула між колінами гвинтівку і лемо в поринула в тривожний сон (Куч.); Баба замовкає, поринувши в минуле (Янов.)\; ~натн в мрії предаваться мечтам [Не хоче він ні пить, пі їсти і вс є у мрії порина... (Сос.)]; ~ ринути в роздуми погрузиться в размышления; зринути в спогади погрузиться в воспоминания [Діда й не треба довго просити. Весь він поринув у спогади, ..розказує про те минуле, чого ніколи не забуде (Іван.)]; '-»ринути у відчай впасть в отчаяние; в і н ^ ринув у с в о ї заняття он поглощён своими занятиями; вулиці ~ринули в темряву перен. улицы погрузились во мрак; з головою ~ ринути в роботу (в працю) с головой уйти в работу [Зміцніла трудова дисципліна, люди поринули з головою у працю (Рад. Укр., 1946, IV)]; 4) (направляться) устремляться, устремиться; (только соверш.— о внезапном у быстром движении — ещё) ринуться; (только соверш. перен.: двинуться массой; начать литься, потечь потоком) хлынуть [Пахтить рілля гаряча, мов долоня, У синє небо пташка порина (Ус); Машина вилетіла за місто, залишила позаду й околиці, поринула в степ (Смол.); Валя: ..Як хочеться жити!.. Поринути вгору... (Корн.); Мені привиджується.., наче за удовою слідком поринули і коло неї шумують дерева зелені (Вовч.); На березі Дніпра татари відпочили і на четвертий день із свіжими силами поринули на Україну (Тулуб); Поринули весняні води, задзюр- чали струмочки, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю (Коцюб.); І раптом із злих його очей сльози так і поринули, полилися (перекл. з Вовчка)]. поринач техн. ныряло. порпнулий (у що) перен. погрузившийся, погружённый (во что); (всецело занятый чем-нибудь) поглощённый (чем); ~лий у споглядання погрузившийся в созерцание, погружённый в созерцание; ~лии у1 темряву ^погружённый во мрак; ^лий у турботи поглощённый заботами. поринулість, -лссті погружённость; поглощённость. Ср. поринулий. поринути см. поринати. порипіти, -плю, -пйш поскрипеть [Обидва [Шестірний і офіцер] знялися; порипіли чобітьми — і вийшли (Мирн.)\. порипування поскрипывание [Тишу порушувало обережне порипування стільців (Шовк.); До мого вуха долинуло порипування гравія (Смол.)]. порипувати, -пую, -пуєщ поскрипывать [Сосни порипували, мсв снасть (Янов.); Нетерпляче порипував на $ місці чобітками [командир полку] (Гон**.); Ранок. Морозець. Порипує сніжок (Вишня)]. пористий пористый; (со многими ячеями спец. — ещё) ячеистый [— Бачили берег дніпровський у Бериславі? — каже Жаров. — Вапняково-шаруватий, • пористий, аж дірчастий. Отакі грунти тут на всьому березі... (Минко); Широко розвивається за останні роки виробництво пінистих і пористих пластичних мас (Наука і життя, 1957, 9)]. пористість, -тості пористость [Брили пористого каменю сортуються за його пористістю і роздрібнюються па щебінь потрібного розміру (Архт. і буд., 1955, 3)]. пэрисувати, -сую, -сусш порисовать. порисуватися, -суюся, -суєшся порисоваться. порити, -рию, -риєш изрыть, разг. поизрыть; (покрыть углублениями; перен.: образовать складки) избороздить; (некоторое вргмя) порыть [У Марковім саду свиня Діру пробила І ввесь садок порила (Боров.); Козак намагався триматися по-молодецькому, але літа вже зігнули йому спину, пригасили очі й зморшками порили обличчя (Ланч)]. поритий изрытый; поизрытый; изборождённый [Земля чорна копитами Поорана,. поритая (Шевч.); Між голих горбів, поритих жовтими рівчаками, протікала вузенька, але глибока річка Пилявка (Панч); Лице його було порите глибокими шрамами (Фр.); В неї лагідне обличчя, порите передчасними' Зморшками, в волоссі сивина (Пере.)]; ^тиіі віспою изрытый оспой [До билець підійшов високий, сухорлявий, з поритим віспою обличчям полісмен (Ірч.)\. Ср. порити, поритися, -риюся, -риєшся порыться [В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшла [свиняі Між квітами пориться (Гл.); Каргат.. порився в своїх кишенях, вийняв звідти кілька паперів (Шовк.); Г р и ц ь к о: ..Сама у своїй голові покопайся, у своїй душі порийся та й спитай себе: чи винувата ти, чи ні? (Мирн.)]. порихтувати, -тую, -туєш 1) разг. снарядить, приготовить; (мног. разг. — ещё) посна- ряжать, поонарядйть, поприготавливать, поприготовлять [Ти порихтуй воза, а я піду за волами (Черк. у. — Сл. Гр.); Велів гармати порихтувати, на Вирвин-город стріли пускати (Метл.)]; 2) техн. порихто- вать. по-рицарському, по-рицарськії нар. по-рыцарски [Данькові здалося, що відмовитись тепер від гри було б не по-рицарськи (Гонч.)]. порібрина, поребрика, порібря грудинка, грудина {Під стелею висять копчені свинячі окороки, поребрина (Куч.); Нашу стару старостиху лаяв [писар] в батька-маїір, ще й назвав свинячою порібриною і сухореброю шкапою... (Н.-Лев.)]. порівняння см. порівняння, псрівнати, -паю, -наєш см. норівнюватк1, порівняти, порівну, порівно нар. поровну [Оце твоє, а це мо?... Щоб порівну всім (Коцюб.); Всі радощі і смутки, що випадуть на їх долю, вона поділить з ними порівно (Гур.)]; всі одержали <— ну все получили поровну. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)