Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

пор 191 пор
порівнювальний спец. сличительный.
порівнюваний сравниваемый;
сопоставляемый; сличаемый. Ср. порівнювати1 1.
порівнювання1 1) сравнивание, сравнение;
сопоставление; сличение; 2) сравнивание,
уравнивание, уравнение. Ср.
порівнювати1 1 — 2.
порівнювання2 сравнивание, уравнивание,
выравнивание. Ср. порівнювати2.
порівнювати1, -тою, -нюєні, порівняти, -няю,
-няєш 1) (кого, що з ким, з чим и кого, що
до кого, до чого) сравнивать, сравнить
(кого, что с кем, с чем); (рассматривая,
обсуждая—ещё) сопоставлять, сопоставить (кого,
что с кем, с чем); (устанавливая сходство —
ещё) сличать, сличить (что с чем) [Не
один токар чи свердлувальник порівнював
нишком її [Танин] сяючий чистотою верстат
із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно
протирав ганчіркою замащену, брудну
станину (Донч.); Красу і силу трудової
пісні, музики визначний російський
композитор Серов порівнював з буйною
квіткою (Рад. Укр., 1949, ІХ)\ Я все
порівнювала писане горе до свого неписаного
(Л. Укр.); Разом з цим листом засилаю
до Вас і Ваші байки.. Порівняйте їх з
байками Глібовими, то Ви самі побачите,
які вони слабі (Мирн.)]; 2) (делать
одинаковым, равным в каком-нибудь
отношении) сравнивать, сравнять, уравнивать,
авн/ять, разг. поравнять (только соверш.)
сіх нас сира земля порівняє... (Мирн.)].
порівнювати2, -нюю, -нюєш, порівняти,
-няю, -няєш (делать что-нибудь ровным)
сравнивать, сровнять, уравнивать,
уровнять, выравнивать, выровнять, разг.
поровнять (только соверш.).
порівнюватися1, -нюеться страд.з. 1)
сравниваться; сопоставляться; сличаться
[Перемога над польським військом при Батозі
порівнюється з перемогою Ганнібала під
Каннами... (Риб.)]; 2) сравниваться,
уравниваться. Ср. порівнювати1 1—2.
порівнюватися2, ^нюється, порівнятися,
-няється 1) сравниваться, сровняться,
уравниваться, уровняться, выравниваться,
выровняться; 2) страд, з. (несоверш*)
сравниваться, уравниваться,
выравниваться. Ср. порівнювати2.
порівнюючи нар. сравнительно [Продукція
машинобудівної і металообробної
промисловості України зросла в 96 раз
порівнюючи з дореволюційним рівнем (Колг.
Укр.^ 1956, §)].
порівняльний сравнительный [Речовинний
склад глибших шарів Землі виявляють
за допомогою різних порівняльних даних,
і зокрема за аналогією з складом
метеоритів (Наука і життя, 1957, 1)]; ^не
мовознавство сравнительное
языкознание.
порівняльно-історйчний сравпйтельно-исто-
рйческий [У встановленні і оцінці
палеогеографічних факторів геологія
користується порівпяльно-історичним методом,
суть якого полягає у використанні
закономірностей сучасного нагромадження
осадків для тлумачення умов утворення
древніх осадочних порід (Геол. ж., 1956 ,
XVI, 4)].
порівняний1 1) прич. сравнённый;
сопоставленный; сличённый; 2) прич. сравнённыйг
уравненный. Ср. порівнювати1 1—2;
3) прил. сравнительный [Епоха
буржуазної революції відрізняється і в Росії,
' як і в інших країнах, порівняною
нерозвиненістю класових суперечностей
капіталістичного суспільства (Ленін)].
порівняний2 сровненный, уровненный,
выровненный. Ср. порівнювати2.
порівнянний сравнимый; (допускающий
измерение одинаковой с чем-нибудь другим
мерой, сравнение) соизмеримый,
сопоставимый; ^ні поняття соизмеримые
понятия.
порівнянність, -пості сравнимость;
соизмеримость, сопоставимость [Треба
пам'ятати, що ленінські принципи — гласність,
порівнянність результатів праці і
поширення передового досвіду — основа
справжнього керівництва змаганням (Рад. Укр.г
1957, VIII)]. Ср. порівнянний.
порівняння 1) сравнение; сопоставление;
сличение [Атоми такі малі, що тільки за
допомогою порівнянь можна уявити собі
їх розміри (Наука і життя, 1956, 12);
При порівнянні середніх місячних
температур виходить, що иайтеплішим місяцем
у північній півкулі є липень, а найхолод-
нішим січень (Фіз. геогр.)]; в ~ні з
ким, з чим по сравнению с кем, с
чем [У порівнянні з феодалізмом,
капіталізм був всесвітньо-історичним кроком
вперед по шляху «свободи», «рівності»,
«демократії», «цивілізації» (Ленін)]; над
усяке ~пя (в значении пар.) вне всякого-
сравнения, несравненно, несравнимо;
ступені ~ня грам, степени сравнения; ср.
порівнювати1 1; 2)поэт. сравнение
[Користуючись народними образами, порівняннями,
метафорами тощо, він [Шевченко]
удосконалював їх, відшліфовував (Мовозн.,
1949, VII); З насолодою підшукував він
[Сагайдачний] найобразливіші порівняння,
щоб знов роздмухати своє обурення
(Тулуб)].
порівняно нар. 1) (з ким, з чим)
сравнительно (с кем, с чем) [Все наймогутніше з
існуючого на світі виступає карликовим
порівняно з людиною, яка бореться за свої
ідеали (Гонч.); На підприємствах
металургійної промисловості України за перше
півріччя цього року значно зросла
кількість винахідників і раціоналізаторів
порівняно з тим же періодом минулого року
(Рад. Укр., 1956, X)]; 2) (в достаточной
мере) сравнительно [Ніч була тиха і
порівняно тепла, повівав вологий вітер
(Грим.); Колгоспи і радгоспи нашої
республіки в порівняно короткий строк
добилися значного приросту поголів'я ху-
добиу(^іт. газ., 1953, XII)].
порівняти1 см. порівнювати1.
порівняти2 см. порівнювати2.
порівнятися1 см. порівнюватися2.
порівнятися2, -няюся, -пясінся (стать на
чодну линию с кем-нибудь, с чем-нибудь)

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)