Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ітор 192 пор поравняться [Порівнявшись з Сергієм,' юнак чітко, по-військовому козирнув \Козач.)]. порівнятися3, -нягося, -пяєшся (оказаться равным, одинаковым с кем-нибудь, с чем-нибудь) сравняться, сравниться, уравняться [Багатий і убогий, пишно наряджений чи латками вкритий — всі перемішалися між собою, збилися* вкупу, сказати б — порівнялися... (Мирн.)]. порівці нар. обл. врозь, поодиночке [Ягоди на калині, на бузині — кетягами, а на тернові — порівці (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. поріг, -рога 1) порог [Стала гордо мати край порога, виглядає з заходу синів (Тер.); Петро покійно: Бачте, батьку, як я тільки на поріг, то ви зразу з мене, як з дурника, почали глузувати (Мирн.); Ну, д}маю, тепер мій сват Назад поверне від порога (Мирн.); Просили на дорозі, щоб не були на порозі (приказка); Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою — ані до порога! (прислів'я); На порозі вже стоїть гаряче літо, і ось-ось зацвітуть над ставом липи (Донч.)]; 0 оббивати ^роги см. оббивати; 2) (возвышение речного дна) порог; (мн. ч.: пороги, -гів) пороги [На порогах спокійна течія рівнинної ріки порушується, вона стає подібною до гірської (Фіз. геогр.); І знов у глибину води Дніпровські канули пороги (Воскр.)]; 3) (перен.: граница, преддверие чего-нибудь) порог [На порозі нового року прийнято підбивати підсумки прожитого і зробленого в році минулому (Рад. Укр., 1955, І); Поріг дитинства вона вже переступила, не дитина (Ле); На крайнім порозі життя оддав старий своє, літами та негодами побите, серце малій дитині (Мирн^)]; ~г свідомості псих, порог сознания [Слова відбивалися від вух Олени, не зачіпаючи порога свідомості (Вільде)]; на ^розі смерті на пороге смерти. порід (род. породу) обл. роды (мн. ч.) [У Риф- ки родився син. Порід був дуже тяжкий (Фр.); І з о г є н: ..Під час породу., ллється кров і рветься крик (Л. Укр.)]. поріддя порода; (о людях— ещё) род; (разг. бран., о животных— ещё) отродье [Юнак з того робочого поріддя, Що цілить добре й лучить наповал (Бажан); А характером Іван увесь у батька вдався.. Глущуківське поріддя! (Чорн.); Устин Павлюк.. розвів молочне, росле поріддя [коріві (Горд.); І поповзло лихе поріддя зброду, Вся повідь бруду чорна і німа, На молоду розквітчану свободу, На трударів корейських, як чума (Мал.)]. порідити, -джу, -дйш разредить, обл. поре- дйть [Намножилось вас. Хоч би милосердний господь порідив вас війною або мором яким (Коцюб.)]. поріділий поредёлый, поредевший [Як до млина доходив, обіч возів поріділих забачив кобилу Тихонову сіру (Головко); В просвіти поміж поріділими хмарами світило сонце (Козач.)]. порідіти, -діє поредеть ІЛіс несподівано порідів, і Федір Якович вийшов у поле (Донч.)]. порідішання поредёние [3 першого ж року прищепа [яблуні] почала набувати ознак підщепи — груші. За формою і порідішанням опушеності листок став більше схожий на грушевий (Осн. даре.)]. порідішати и порідшати, -шае поредеть [Порідшали і діброви й ліси (Ле); Далі і хмарочки стали розходитись, порідшали (Квітка); І ворог вже зовсім охляв: порідшав (Тич.)]. порідкий разг. редковатый. пбрідко, порідку нар. разг. изредка; редко [Стиха-стиха, порідко, щоб когоане розбудити, вистукає., сторож (Вас.);' Є л е- н а: ..Уже й на кораблі дививсь на мене муж Лиш порідку й не озивався приязно, Немов на мене він лихе намислив щось (перекл. Лукаша)]. порідний см. породний. поріднити, -ню, -ниш породнить [Те, що Данько та Валерик разом пережили цього вечора, ще дужче зблизило і поріднило їх (Гонч.); Поглянь навколо—широчінь, Озимини зелена сила, І далини глибока синь Десь землю з небом поріднила (Нагн.); Одна нас мати породила — навік поріднила (приказка)]. поріднитися, -нюся, -нйгася породниться; (сблизиться, сдружиться) сродниться [Щоб піднести свій авторитет в -міжнародних справах, він [Володимир] вирішив поріднитися з візантійським імператорським двором, одружившись з візантійською царівною Анною (Іст. Укр. РСР); Р і ч а р д: ..Щоб до душі душею промовляти, то треба, щоб ті душі поріднились (Л. Укр.); Він може був би скромним агрономом, Ходив би часто поміж тихих нив І, поріднившись із весняним громом, Чекав би в полі синюватих злив (Мал.)]. порідність см. породність. по-рїдному нар. по-родному [1-го ХІ (нового стилю) була вже в Сан-Ремо. Тут мене прийняли по-рідному, і взагалі після митарств подорожніх мені здалось, що се я «додому» приїхала (Л. Укр.)]. порідшати см. порідішати. поріжок, -жка 1) уменьш. порожек [—Сідай, Параско, на поріжку, — присогласила Настя, посунувшись і даючи місце коло себе (Мирн.)]; 2) спец. порожек. поріз, -зу порез, разг. обрез [На вівцях, що виходили з-під рук самої тітки Варвари, порізів майже ніколи не траплялось (Гонч,); В Андрія було свіже, чисто поголене лице, з тонким порізом на підборідді (Гур.)]. порізаний 1) прич. порезанный; нарезанный; изрезанный; перерезанный [За Юзею йшла покоївка з кошиком, повним стрічок, порізаних на рівні, не дуже довгі кінці (Л. Укр.); Попереду стелився звичайний, порізаний на убогі вузенькі смужки, степ (Кач.)]; 2) прич. порезанный, перерезанный; зарезанный; перебитый, убитый; изрезанный, обрезанный [В лісі між Ржав- цем і Ічнею знайшли його [єзуїта], нові- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)