Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 193 пор шеного за ноги і зашмагованого канчуками, а кругом порізані жовніри (Стор.); — Що ж у вас болить? — Та все болить.. А найбільше руки, — передихаючи, вимовив він. — Ще хоч би не сі виразки, — і показав свої чорні порізані пальці (Мирн.)]; 3) прич. изрезанный; перерезанный; изборождённый [Донський степ, порізаний вибалками та ярами, лежав під крилами літака (Пере.); Ззаду, за в'язом, лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами річки (Кач.); Він стояв на пероні, дивився, вдивлявся, і задумлива посмішка світилася на його порізаному зморшками обличчі (Жур.)]. Ср. порізати 1—3; 4) прил. резаный; ~-» ний папір резаная бумага; ^ний хліб резаный хлеб. порізаність, -ності изрёзаиность. порізати, -рїжу, -ріжеш 1) порезать; (разделить на части — ещё) нарезать; (на много частей — ещё) изрезать; (много, во многих местах разг. — ещё) перерезать [Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию (Н.-Лев.); На вулиці засяяли ліхтарі. Т^іні порізали асфальт (Собко)]; ~»тн дрова попилить дрова; <-^ти на смуги порезать на полосы, исполосовать; ^ти на штаби мет. отполосовать; 2) (умертвить) мног. порезать, перерезать, разг. зарезать; (преим. животных — ещё) перебить, убить; (сделать порезы разг. — ещё) изрезать, обрезать [Ото як докучило йому [чоловікові], що діти пищать їсти, він вхопив ніж та хотів їх порізати з тої розпуки... (Коцюб.); Він розказував, як син та порізав батька та матір (Мирн.); А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжу та поїм (Н.-Лев.); Стане косить — косу поламає, візьметься за серп — руки собі поріже (Стор.)]; 3) (пе- рен.: пересечь во многих местах) изрезать; (в каком-нибудь направлении — еще) перерезать; (покрыть какими-нибудь углублениями — обычно) избороздріть [Срібляста биндочка Пруту кривульками порізала зелені береги (Коцюб.); Глибокі зморшки порізали високе чоло, покарбували колись повне рум'яне обличчя (Мирн.)]'^А) (заниматься резкой чего-нибудь в течение некоторого времени) порезать. порізатися, -ріжуся, -ріжешся 1) мног. разг. порезаться, перерезаться; зарезаться; изрезаться, обрезаться [Не перелічить ніхто, скільки потопилось, подушилось, постріля- лось, порізалось від нього (перекл. з Вовчка)]; ср. порізати 2; 2) (убить или поранить друг друга) порезаться [Та чи подумала ти, яке наше життя буде? І я з запалом, та й ти — огонь-петрович! Тобі слово, а ти — десятеро... Та ми поріжемось, дурко! (Мцрн.)]; 3) (перен.: не вы- держать экзамена) мног. разг. порезаться; 4) (перен.: поиграть с азартом во что- нибудь) фам. порезаться. порізнений І) прич. разрозненный; разъединённый [Лиха доля, зачепивши крайком слізьми змоченого крила життя Іванове та Мотрине, майнула на інші хати з більшими недостачами, злиднями — на кріпацькі хати порізнених людей... (Мирн.)]; ср. порізнити; 2) прил. (лишённый единства; смешанный из разных предметов, неоднородный) разрозненный; (не соединённый с другими однородными предметами — ещё) отдельный [Розгромлений противник відходив порізненими групами (Кач.); Скінчили чай, Настя все поприймала, і Павло сів щось писати на порізнених клаптях паперу (Л. Укр.)]; г^ні виступи разрозненные выступления; .^па колекція разрозненная коллекция. порізненість, -ності разрозненность [Порізненість неминуча для руху, який так шалено переслідують контрреволюційні буржуа та їх слуги Шейдемани-Носке і який змушений організовуватися нелегально (Ленін)]. порізнено нар. разрозненно. порізник, -ку бот. (ЬіЬапоіів топіапа А 1 1.) порезник. порізнити, -ню, -нищ разрознить; (прервать связь между кем-нибудь — ещё) разъединить [Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели (Шевч.); Неволя порізнила дітей одних батьків (Мирн.)]. порізнитися, -нюся, -нйшся 1) разрозниться:; (поделить между собой имущество) разделиться; (оставить друг друга) разойтись [Вони порізнились собі, й стало три двори, а перш був один великий (Новомосковск, у. — Сл. Гр.); Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися (Лубен. у. — Сл. Гр.)]\ 2) обл. поссориться. порізно нар. 1) порознь; 2) (разъединённо, несогласованно) разрозненно. по-різному нар. по-разному [Земля на протязі року освітлюється і нагрівається по- різному (Фіз. геогр.)]. порікування разг. ропот [Вихром пролітають у цирку порікування, сперечки, гомін (Л. Укр.)]. порікувати, -кую, -куєш разг. роптать [—Життя ж твоє, Марусю! — порікувала Катря, розсердившись (Вовч.); Море шуміло, дрібні камінці торохтіли, зачеплені хвилею, немов порікували, що їм не дає спокою химерна вода (Л. Укр.)]. порісна см. поросна. поріст, -росту, порість, -рості 1) поросль; (на лице, теле разг. — ещё) растительность [Зашелестіло листя, ..загойдалися гілки у низького поросту, і Леско вибіг з лісу прямо до діда (Мирн.); Хлопчина обернувся й побачив невеличкого., чоловіка з рідким жовтавим поростом на бороді (Фр.)}; 2) (побег) росток; (на пне срубленного дерева) поросль [Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (Горд.)]. порічечка, (чаще мч. ч.) порічечки, -чок уменьш., ласк, смородинка [краснея (белая)]. порічечник, -ку смородипник. Ср. порічка. порічка, (чаще мн. ч.) порічки, -чок бот. смородина [красная (белая)] [За густого зеленню дерев і кущів порічок [Дмитро] 13-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)