Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 194 пор почув дзвінкі голоси Андрія і Ольги (Ст.); Сидить [молодиця] за столом, а перед нею повна миса червоних порічок (Вовч.)]. порічківка смородиновка (из красной или белой смородины). порічковий смородиновый, смородинный [3-за порічкового куща він ретельно оглянув місцевість (Донч.)]. Ср. порічка. порічний погодный. порічно нар. погбдио. поріччя поречье [А чутка., прогула долинами та поріччям, наче її вітер розніс (Свидн.)]. порі шати, -шаю, -шаєш, порішити, -шу, -шйш 1) решать, решить, разг. порешить (только соверш.) I— Не буду я нічого казати! — думаю і порішаю собі (Вовч.); Про Андрія забули й думати на селі: порішили, що він загинув де-небудь у тюрмі (Коцюб.); Порішили, що Василько кілька днів має бути в хаті біля мами, а тоді вже ніде в ліс (Турч.)]; 2) (толь ко соверш.: убить, умертвить кого) разг. порешить, прикончить, пристукнуть, прихлопнуть, уложить, вульг. решить, прикокнуть [Воля. Царя немає, кажуть, порішили. Революція (Риб.); Ножем порішив він звіра і почав в'язати ще теплі лапи (Тулуб)]; "-шити з собою покончить с собой [Нічого не скрив син від старої, усе розказав їй і заклявся- забожився, що коли його не спарують з Параскою, то він сам з собою порішить... (Мирн.)]. порнограф порнограф. порнографічний порнографический [Чепурний обманщик жінок холодив тоді голову пана інспектора мокрим рушником, клав розкаяного грішника під домашню ковдру й веселив його порнографічними анекдотами (Козл.)]. порнографія порнография [Умови шаленого наступу реакції після поразки революції 1905—1907 рр. породили пристосовницьку, декадентську літературу, що оспівувала містику, порнографію, песимізм (Рад. лі- тер., 1958, 2)]. поробити, роблю, -робиш 1) мног. поделать (разг.), сделать; (изготовить — ещё) наделать [Таня працювала ще краще, встигала все поробити і викраяти для себе кілька годин (Бойч.); Та зібрати дівчаток, та шепнути їм ласкаве на вушко слівце,— так вони і клумби пороблять, і доріжки вистругають та пісочком посиплють (Вишня); [Молотники] поробили собі здорові кишені і щовечора насипають повні кишені пашні, вертаючись додому (II.-Лев.); Зять мусив, тихенько од Онисі, поробити другі ключі до хижки й до всяких скринь у хижці (Н.-Лев.)]; 2) (совершить много чего-нибудь неприятного) разг. наделать, натворить; (послужить причиной чего-нибудь) книжн. причинить; (колдовством) поделать [Плаче та на свою долю нарікає [панночка]: — Що се я поробила! Що се я починила! (Вовч.); Феська: Іще каже Кума Мотрона, що всю свою худобу готова попродати, щоби надолужити ті кривди, які її чоловік поробив громаді (Фр-); Щось таке їй поробила Стара Маріула (ІЇІевч.); Може що лихе та недобре поробило їй так, а може зачиталась та й узяла собі щось у голову (Вас.)]; 3) (превратить, обратить кого-нибудь в кого-нибудь, во что- нибудь) мног. поделать (разг.), сделать [Аж семеро коней із слободи забрали. Старцями нас поробили (Головко)]; ^(заниматься некоторое время какой-нибудь работой)' поработать [— Шабаш! братця! воля! воля! — загукали кріпаки;. — Ні, то ще брехня! — дратували їх козаки, —- ще два роки поробіть на пана, та тоді уже й воля (Мирн.)]; О нічого не зробиш ничего не поделаешь [Нудота читати, та нічого не поробиш (Мирн.)]; щ о з ними ^робиш разг. что с*ними будешь делать, что с ними поделаешь [Це наші купчики загуляли. Що з ними поробиш? (Мирн.)]. поробитися, -роблюся, -робишся 1) мног. образоваться,, поделаться (разг.), сделаться [На очах більма поробились (Котл.)]; 2) (превратиться, обратиться в кого-нибудь, во что-нибудь) поделаться (разг.), сделаться, стать [Поробилися вони п'яницями, волоцюгами, злодюгами... (Мирн.); І буде щей не так: Поробимось не голубами, А сивими дідами (Гл.); Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і, друзі рідними поробилися (Ле)]; 3) (вдоволь потрудиться) мног. разг. понаработаться, наработаться; 4) (произойти) разг. сделаться, случиться, разг. сотвориться, уст. совершиться {3 хазяйкою щось поробилося: лежать — мовчать, нікому нічого (Мирн.); Хто його зна, що зі мною поробилося: тягне мене, мов гаком тягне в свою сторону (Коцюб.)]; 5) (провести некоторое время работая, заняться какой-нибудь работой) обл. поработать [Узявсь Остапчук і жалобу написати, бо й за пе, думав, який день поробиться йому [Михайло] (Тесл.); Зганяли потроху батьки наші мряку, То й нам поробитися час! (Граб.)]. пороблений поделанный; сделанный; наделанный [В здорових., покоях скрізь по закутках були пороблені з дроту ніби клітки, а в тих клітках сиділи писарі (Н.-Лев.); Всюди через потік пороблені були., кладки (Фр.)\. Ср. поробити 1. поробляти, -ляю, -ляєш и редк. пороблювати, -люю, ^люєш разг. поделывать [— Що мій . Антосьо там поробляє в чужині, — згадувала мати (Свидн.); Що пороблюєте? Що цікавого пишете? (Коцюб.)]. порода 1) порода [Із Сокілок розійшлася на Полтавщині вітчизняна порода так званих сокільських овець (Волош.); Це був розсадник численних порід дерев (Трубл.)]; 2) (происхождение) разг. порода; (ряд поколений — ещё) род; (общественная группа с наследственными правами ирон. — ещё) сословие [Така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна. Зате брат, Сава Петрович, зразу видав породу (Головко); П є т р о: ..Я чоловік простої породи, простим і зоста- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)