Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
•пор 214 пор ки (Н.-Лев.); В лісі козаки здригались на кожен потаємний звук, хоч би тільки птах порушив гілля (Панч)]; 4) обл. трогать, тронуть [Віл не порушав з ясел жодного стебла (Сл. Гр.)]\ 5) (перен.: вызывать глубокие чувства, сочувствие) обл. трогать, тронуть; (соверш.: заставить расчувствоваться — ещё) растрогать; (возбуждать, приводить в тревожное состояние) волновать, взволновать [Підмайстер був твердий, як камінь. Ніякі просьби ані заклинання не порушували його (Фр.);Може й Русалку, думаю собі, весна дорушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук (Барв.); Знакома казка про Івася нікого не поруша — тільки малую Галю трохи (Вовч.)]. порушуватися, -шуюся, -шуешся и обл. пору шати ся, -шаюся, -шаєшся, порушитися, -шуся, -шішіся 1) нарушаться, нарушиться; извращаться, извратиться [При обтісуванні та розколюванні колод порушується зовнішня структура дерева, відкриваються його пори (Дерев, зодчество Укр.)\ Безсалий спіткнувся об стовпець, присипаний снігом, і хід приємних думок порушився (Шиян)]; 2) двигаться, двинуться; шевелиться, пошевелиться; сдвигаться, сдвинуться [Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Л. Укр.); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфо- іганій і змащеній оливою осі (Фр.); Уста його раз у раз порушувалися (Фр.); Тим часом пронеслося поміж купою: «Карме- люк! Кармелюк! Се Кармелюк! Де він? От він!»—і ціла купа, наче хвиля морська, порушалася й колисалася (Вовч.); Ноги Романові мов прикипіли до місця, сили десь раптом щезли, і він не може порушитись (Коцюб.)]; 3) трогаться, тронуться; растрогаться; волноваться, взволноваться [Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався, захоплявсь — вона починала ходити та проходжати по луці (Вовч.)]. Ср. порушувати 1, 3, 5; 4) страд, з. (несоверш.) нарушаться; преступаться; извращаться; подниматься, подыматься; возбуждаться; затрагиваться [Лісова тиша рідко порушувалась ледве чутним шелестом листя(Трубл.)]; ср. порушувати 1 — 2. Іїорфіїрій, Порфир, -ра Порфйрий. порфір, -ру мин. порфир [Є л е а за р: ..Порфір шаріє, мов пролита кров (Л. Укр.)]. порфіра уст. порфира [І без сокири Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфіру (Шевч.)]. порфірний 1) мин. редк. порфирный; 2) (цвета порфира, багряный) уст. порфирный. порфіровий 1) мин. порфировый^ ва структура порфировая структура; 2) (цвета порфира) уст. порфирный. порфіроносець, -н6сця/?ма7і. уст.,ирон. порфироносец. порфіроносний рит. уст., ирон. порфироносный [І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії, Порфіроносної повії, Складали молитовний спів (Рил.)]. порфірородний рит. уст. порфирородный. порхавка бот. дождевйк. пбрхати, -хаю, -хаєш, порхнути, -ну, -нёш редк, порхать, порхнуть [Ніхто ніщо не перебивав прислухати — ані птиця не порхала, ані вітер не віяв, — непроглядний гай стоїть тихий та спокійний (Вовч.); Де взявся горобець, послухав трохи їх Та й каже: — Годі вам брехати Та одно другого знечев'я вихваляти! — Порхнув— та й був такий (Гл.)]. См. ещё пурхати 1. порцеляна разг. фарфор [На столі перед нею [Клеопатрою] чайник із старої порцеляни і дві чашки (Корн.); Вона була як порцеляна між сильних бронзових жінок старого рибного Лиману (Мур.)]. порцеляновий разг. фарфоровый [На столі було чимало порцелянових ляльок (Л. Укр.); Небо вдень мигтіло порцеляновою блакиттю (Гонч.)]. порціон, -ну порцион. порціоніст спец. порционист. порціонний порционный [Обчищеного і промитого коропа нарізують на порціонні куски (Укр. страви)]. порціонник спеЦ. норцибнник. порціонно нар. порционно. порція 1) порция [Смачно пах куліш. Вадим налив добру порцію в казанок кожному (Войч.); Стерв'ятники [літаки] сипнули до землі, шукаючи порятунку. Біля^ самої землі один дістав порцію куль і врізався на повній швидкості в лісове озеро (Янов.)]; 2) обл. чарка, стопка [Василь спер голову на локоть і німо почав вдивлюватися в порожню порцію (Фр.); Як порція обійшла колію, то Іван її поставив лігма коло фляш- ки (Стеф.)]. порча обл. і) порча [І що є у нас, хоч скотинка, хоч хлібець на току, худобинка у скриньці, так сьому так усе без порчі й бути? — Ні, нема тут нічого вічного! (Квітка)]; 2) недостаток [Ч а сник: Тільки у нього завжди була одна порча і зараз є: дуже любить вихвалятися, такий хвалько (Корн.)]. пбрчепий 1) обл. порченый [Парубків майже не було, хіба що — порчені та калічені, бо всі хлопці по вісімнадцятому році були нині в солдатах і проливали кров на позиціях (Смол.)]; 2) (ставший негодным) разг. испортившийся, испорченный, разг. порченый. поршень, -шпя техн. поршень [Всі мовчали й дивилися на поршні, що ритмічно рухалися в циліндрах (Риб.)]. поршневий техн. поршневой [Газова турбіна, як тяговий двигун локомотива, має ряд переваг перед поршневими машинами (Наука і життя, 1956, 9)]; ^вий палець поршневой палец. порюмати, -маю, -маєш разг. неодобр, порю- мить; (ноя, хныкая — ещё) понюпить. порябити, -бить разг. сделать рябым, разг. порябйть; (сделать пёстрым) разг. испестрить [Віспа одного хлопця мені порябила (Барв.)]. І порябїтн, -бїю, -бїєш порябеть [У чоловіка |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)