Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нор 21 5 пор аж обидва уси затіпались; таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Мирн.)]. поряд1 1) нар. рядом; (близко, поблизости) разг. около, возле [Далеко за річкою блиснуло щось... Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Коцюб.)^ її наздоганяє благенько одягнута Галина Шорохова, і вони тепер ідуть поряд (Шиян)]; поставити '-'Д поставить рядом; (предметы — ещё) составить; 2) предл. а) с твор. п. рядом (с кем, с чем); (одинаково, одновременно с чем-нибудь) наряду (с чем); (на одинаковых условиях — ещё) наравне (с чем) [Юзя перейняла їх коло хвіртки і пішла поряд з Даркою (Л. Укр.); Кривда здавався малесеньким поряд з Павлюком (Коп.); Поряд з величезними, рік у рік зростаючими затратами на нове житлове будівництво Радянська держава асигнує чималі кошти на ремонт квартир трудящих (Рад. Укр., 1956, X); Поряд з птахівництвом треба розвивати кролівництво (Рад. Укр., 1948, X)]; б) с род. п. возле (кого, чего), около (кого, чего), подле (кого, чего); рядом (с кем, с чем). поряд2, -ду сущ. обл. порядок; дават и~-»д наводить порядок [Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд у хаті, довелося вдруге ожепитися (Мирн.)]. поряджати, -джаю, -джаєш, порядйти, -ряджу, -рядиш обл. 1) приводить в порядок, привести в порядок; (готовить в дорогу— обычно) снаряжать, снірядйть [Зостанусь я тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати (Вовч.); І піднялися, серпи посталили, Справили коси, вози порядили (Щог.)]; 2) (приглашать для работы за плату на определённых условиях) нанимать, нанять, уст. рядить, порядить; (для исполнения временной работы разг. — еще) подряжать, подрядить [А в мене є сусідка пані.. Нехай би мене порядила на цілий год (Барв.)]. поряджатмся, -джаюея, -джаєшся, порядй- тися, -ряджуся, -рядишся наниматься, наняться; рядиться, порядиться; подряжаться, подрядиться. Ср. поряджати 2. порядйти см. поряджати. порядитися см. поряджатися. порядковий порядковый [Окружна виборча комісія., встановлює порядкові номери виборчих дільниць (Полож. про вибори)]-, ~ вий числівник грам, порядковое числительное. порядкування 1) хозяйствование [Скінчилися жнива; почалося порядкування та вбирання того, що сира земля зародила (Мирн.)]; 2) хозяйничанье [Щорс турбується про долю убогих людей міста Києва, які так багато перетерпіли за царату, під час порядкування Центральної ради, окупантів, Директорії (Скляр.)]. Ср. порядкувати 1—2. порядкувати, -кую, -куєш 1) хозяйничать, хозяйствовать, распоряжаться [по хозяйству]; (убирать, придавать чему-нибудь надлежащий вид и т. п.) наводить порядок, уст. рядить; (заниматься чем-нибудь с усердием — обычно) хлопотать [На кухні порядкує невтомна тьотя Варя (Гонч.); Варвара Громова порядкувала тут кожного дня, і скрізь відчувалася її хазяйновита і вправна рука (Куч.); Хима відчинила скриню та заходилась там порядкувати (Коцюб.); В кімнаті,- порядкуючи біля самовара, гомонить зо мною наймичка Христя (Вас.)]; 2) (перен. неодобр.: делать что-нибудь по-своему) хозяйничать [Почав Ведмідь хазяйнувати, У пасіці порядкувати: Щодня він мед тягав Та в берлозі ховав (Гл.); Маруся: ..Лукавий чоловіче! Хто дав тобі волю порядкувати у чужій душі? Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Мирн.); В хаті нікого, двері скрізь норозчиняні, долі коло горщика чиясь собака порядкує (Вас.)]; 3) (перен.: находить применение чему-нибудь) разг.. распоряжаться; (руководить деятельностью кого- нибудь, чего-нибудь—ещё) управлять [Сашко не порядкував своїм часом. Життя Сашка належало революції (Смъл.); Тепер, коли ми самі порядкуємо технікою, простоїв через несвоєчасність обслуговування тракторних агрегатів немає (Колг. Укр.у 1958, 5); Тепер усім порядкував Нікітін, і козаки охоче здались на його розсуд (Панч)]; він не має права ^»ти в чужій справі он не имеет права (не властен) распоряжаться в чужом деле; 4) прям., перен. разг. командовать [Хмельницького не було в обозі. Вони обидва з Чорнотою порядкували військом (Кач.); Чого це ти, о. Федір, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять в тебе хліба, — вони коло всього, а твоя матушка тільки порядкує (Н.-Лев.); — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, — порядкував Довбня (Мирн.)]. порядкуватися, -кується обл. приходить в порядок; (налаживаться — еще) упорядочиваться [Десь-колись заблискувала в його очах радісна іскорка, немов якісь давно порвані нитки в його душі розмотуються, порядкуються наново (Фр.)]. порядний1 порядочный; (довольно хороший; соответствующий правилам приличия *— ещё) приличный, пристойный, добропорядочный; (значительный по количеству, большой разг. — ещё) изрйдный [Мій дід і бабуся з Прилуків, 3 порядних людей, не з панів (Воскр.); Війт: Анна порядна господиня! Чого ви від неї хочете? (Фр.); Він [Циклоп] нам з'їв одного дуже талановитого поета, що колись писав дуже порядні ліричні та юмористичні вірші (Л. Укр.); Вона [одежа] мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (Коцюб.); Ото їдуть із ярмарку Двоє господарів: У кожного віз порядний, Воликів по парі (Руд.); У нього в Дрогобичі своя кам'яниця, порядна, нова, ясна (Фр.)]. порядний2: '-'іїий записана грамота ист. порядная запись, порядная грамота. порядпість, -ності порядочность; пристойность, добропорядочность [Вони великі господарі і люди зовсім тверезі! Правда, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)