Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пор 216 пос що тверезі, та нема в них порядності (Барв.)]. Ср. порядний1. порядно нар. 1) порядочно; прилично, пристойно, добропорядочно; изрядно [Д і в- ч и н а, сестра Ренати, не дуже молода, норядно вбрана (Л. Укр.); Підріс уже Соломон порядно {Руд.)]; ср. порядний1; 2) (хорошо) как следует [Хати були порядно обгороджені (Фр.)]. порядок, -дку 1) порядок [Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки (Н.-Лев); Нема там Добра, де порядку нема (прислів'я)]; все в ^дку всё в порядке [Комісар в навушники: — Водій, все в порядку? (Янов.)]; дати ^к всьому привести в порядок всё, упорядочить всё; навести ~к навести порядок, водворить порядок [Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (Вас.)]; 2) (очерёдность) порядок; (последовательность в размещении — ещё) расстановка [Газети й журнали були розкладені за місяцями й за порядком номерів (перекл. з Сьомушкіна);11айл8іПІ за місяць я пришлю Вам рукописи і бажаний мені порядок оповідань (Коцюб.)]; ~к денний порядок дня, повестка дня; н а ~--дку денному в порядке дня, на повестке дня; на ^кденний в порядок дня [Життя висунуло на порядок денний багато таких питань, які не тільки вимагають зближення, співробітництва всіх робітничих партій, але й створюють реальні можливості для цього співробітництва (Матер. XX з. КПРС)]; п о ~дку по порядку [Ш а в у- л а: Дозволь тобі повідать по порядку... (Коч.)]; 3) (способу метод в осуществлении чего-нибудь) порядок [Ленінізм учить, що селян треба переводити на рейки колективного господарства порядком добровільності.. (Сталін); Завдяки новому порядку оплати колгоспи не тільки своєчасно закінчили проривання цукрових буряків, а й успішно впоралися з обробітком посівів кукурудзи, соняшника, картоплі (Колг. село, 1955, V)]; в адміністративному '--•дку в административном порядке; в '—дку пропозиції в порядке предложения; 4) (строй, система управления, режим) порядок; (привычный образ действий) обычай; (чаще мн. ч.: по- І'гїдки, -кін) ішрядки; обычаи [Найменше беззаконня, найменше порушення радянського порядку є вже діра, яку негайно використовують вороги трудящих.. (Ленін); — Пустіє, глухне наш край! ..— казав іноді Мирон..— І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. (Мирн.); Лежачи на печі й удаючи, що спить, він чув, як вони довго гомоніли з дідом, оповідали про турецьку землю, про тамошні порядки (Коцюб.)]; ) воєн, порядок; б о- й о в і ~дки боевые порядки [Він весь час стежив з бойових порядків, які наслідки дає Черпишів метод швидкісної стрільби (Гонч.)]. порясніти, -нїє и поряснішати, -шає стать пестрее; (о плодах, посевах и т. п. и перен.) стать больше; стать гуще [Бризнули цвітом сади. Розвивалися дерева, в гущавині співали солов'ї, над Осколом порясніли луки... (Горд.); — Посуха, неврожаї... — Що ж-потилицю хіба чухати? Од цього кіп на ниві не поряснішає (Головко): — Чи я знаю? — доярка подивилася на нього строгими очима і міцно стулила губи, від чого зморшки на її обличчі ще поряснішали (Жур.)]. порятівля разг. спасение; избавление [Була хоч єдина людина, котра вміла мене потішити, розрадити, приголубити, котра віддала б була своє життя за мене... Котра любила мене!.. І тої єдиної порятівлі позавидували мені вороги!.. (Фр.)]. Ср. порятувати. порятівник, -ка спаситель; избавитель [Вона гаряче стиснула руку свого порятівника (Фр.)]. Ср. порятувати. порятівниця спасительница; избавительница [Наша порятівниця, дівчинка, перестрибнула через перелаз і побігла до криниці (Смол.)]. Ср. порятувати. порятований спасённый; избавленный; вырученный [Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковуваних хвороб завдяки операції переливання крові (Смол.)]. Ср. порятувати. порятувати, -тую, -туєш спасти; (принести освобождение — ещё) избавить; (вывести из затруднительного положения — ещё) выручить [Справа стала так, що треба порятувати людину (Коцюб.); Але ніхто не міг порятувати Цих гендлярів парс дом від розплати (Бажан); Думає він, як-то мати тепер сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр.); Порятуй, порадь, земляче, Як се лихо перебуть! (Гл.)Ь порятупатися, -туюся, -туєшся спастись; (освободиться, избегнуть чего-нибудь непри* ятного — ешё) избавиться [Пане а: ..Бояться діти добру славу втратить, як порятуються. Невже се так? Життя порятувать — хіба ж се ганьба? (Л. Укр.)]. порятунок, -нку спасение; избавление; выручка [Віками прагнула Україна до возз'єднання з братньою Росією, бачачи в цьому свій порятунок як нації (Рад. Укр., 1904, п; я чув... десь тут діють партизани. Коли б зв'язатися з ними, то був би для нас усіх порятунок (Шиян); Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок (Донч.)]. Ср. порятувати. посаг, -гу уст. 1) приданое (сущ.) [Але Катерина хоч і не мала посагу, зате Антонові була до серця (Чорн.)\ Я допомагала Марилі шити посаг (Вільде)]; 2) см. посад3. посад1, -ду постав [Разовий, або простий, помел характеризується тим, що борошно одержують за один прохід зерна через жорновий посад, причому зерно розмелюється разом з його оболонками (Колг. вироби, енцикл.)]; млин на три "-'ДИ мельница о трёх поставах. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)