Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иод 10 под походить [3 похнюпленими додолу головами і з горляною, співучою мовою, вони подобали на вовків, що шукають, кого б пожерти (Фр.)]\ 0 не ^ти на свої літа обл. не выглядеть на свой годы [Вона не подобала на свої літа, здавалася молодшою (Март.)]. подобатися, -баюся, -баєшся (несоверш. и реже соверш.) нравиться (несоверш.), понравиться (соверш.) [Аркадію подобалися квітки будяка, який був набагато вищий за самого хлопчика (Коп.); Дуже він мені подобався, бо був добрий сусід і розумна голова (Фр.); Як прочитаєте другу частину [«Раіатог^апа»], то напишіть мені, чи вона Вам подобалась (Коцюб.)]; як вам ц є ^баєтьсяі как вам это нравится!, разг. каковоI •подобйзна см. подоба 1—2. «юдобитися, -блюся, -бишся редк. уподобляться. «юдббний 1) обл. красивый, фолък. пригожий [Ти дівчина, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра (Чуб.)]; не ~на річ разг. уст. не подобает [Не подобна річ мені, старому, по весіллях гуляти (Вовч.)]; 2) см. подібний. «одобно 1) нар. обл. удобно [Як же ти думаєш, до кого нам подобніше найперше поїхати? (Л. Укр.)]; 2) см. подібно. подобрілий подобревший [Довгі хвилини вистоюють перед тією картиною гуртки людей. Стоять мовчазні, зворушені, якісь ніби подобрілі (Козач.); На обличчі Євдокима ворухнулись подобрілі складки: хто ж, як не його Марійка згадала батька? (Ст.)]. «юдобріти, -рїю, -ріеш и подобрішати, -шаю, -шаєш подобреть [Лев усміхнувся і подобрів: Ей! не вчись брехати, бо ще ти молодий! Язика шкода! (Л. Укр.); Похмелився цар і подобрішав трохи (Тич.); Тільки на третій день сиве небо подобрішало — вже не налягало так низько на землю (Іван.)]. •по-доброму нар. по-хорбшему [Краще б уже стягнення яке-небудь наклав, ніж отак по-доброму, по-товариському... (Гонч.)]. «подобувати, -ваю, -ваєш мног. добыть, раздобыть [Подобували вони всього, почали обід варити (народна казка)]. подоважувати, -жую, -жуєш мног. довесить. подоварювати, -рюю, -рюєш мног. доварить. «подоварюватпся, -рюється мног. довариться. •подовбаний издолбленный; исклёванный; наклёванный; изрешеченный, изрешечённый [Догнивали подовбані птицею, поливані дощами соковиті кавуни і дині (Кач.); Заходимо ми в хату і не впізнаємо моєї старої шафи. Подовбана, подзьобана вся, немов її долотом колупали.., а дятел, хитро озирнувшись на нас, продовжує свою роботу (Коп.); Мокрий, де-не-де подовбаний снарядами, " асфальт тьмяно виблискує .крізь туманний степ (Гонч.)]. Ср. подовбати 2. віодовбати5 -баю, -баєш и обл. подовбти, -бу, -бёш 1) (определённое время) подолбить [Чи вітерець шепне, чи жовна там кору На липі подовбе, чи ящірка зелена Зашелестить в кущі — вона мов тороплена, Шукає матері, дрижить, втіка (Г.-Арт.)]; 2) (покрыть углублениями, отверстиями, дырами) издолбить (разг.); (клювом — обычно) исклевать; (слегка — ещё) наклевать; (пулями и т. п.) изрешетить. подовбатися, -баюся, -баєшся и обл. по* довбтися, -буся, -бёшся разг. поковыряться, покопаться, порыться [Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця (О., 1861, X — Сл. Гр.)]. подовбти см. подовбати. подовбтися см. подовбатися. подовгастий, подовжастий обл. продолговатый [Під лівою пахою подовгаста книга, в правій руці бук (Черемш.); Подовгасте, сильно костисте лице свідчило про., сильну волю (Фр.)\ Подовжасте озеро на двадцять верстов вганялося в степ (Н.-Лев.)]. подовгу нар. подолгу, разг. помногу [Генерал подовгу дивився на свою карту (Собко); Подовгу розмовляв з племінницею Семен Трохимович (Грим.)]. подовгуватий редк. продолговатый [Подовгуватий вершок каменя був зубчатий і полупаний (Фр.)]. См. ещё довгастий. подовж, обл. подовш 1) нар. вдоль [Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити (Ном.)]; 2) предл. вдоль [Дививсь [Петро] на обідрані туші, повішані подовж стін (Коцюб.)]. подовжастий см. подовгастий. подовжений удлинённый [Подовжені тіні прибрали велетенських розмірів (Яач*)]. подовження удлинение [Збільшення додаткової вартості можливе двома основними способами: шляхом подовження робочого дня («абсолютна додаткова вартість») і шляхом скорочення необхідного робочого дня («відносна додаткова вартість»)(Ленін)]; ~ня строку удлинение срока. подовжити см. подовжувати. подовжитися см. подовжуватися. подовжній 1) продольный [На трьох]подовжніх і одному поперечному столі розставляли вони [челядники]., тарілки, келехи й сільниці (Тулуб)]; 2) обл. продолговатый [Село й присілки лежали не там, де лежить теперішня Тухля, але геть вище серед гір, у просторій подовжній долині (Фгр.I подовжньо нар. продбльно. подовжньо-стругальний техн.продольно-строгальный. подовжньо-фрезерний техн. продбльно-фре*- зерный [Лена почала обслужувати два верстати — вертикально-фрезерний і подовжньо-фрезерний (Рад. Укр., 1954, І)]. подовжувальний удлинительный. подовжування удлинение. подовжувати, -жую, -жуєш, подовжити, -жу, -жиш удлинять, удлинить [На певний строк воно [капіталістичне виробництво] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)