Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
под 11 под подовжує виробничий час даного робіт- І ника, але досягає цього шляхом скорочення тривалості його життя (Маркс)]. подовжуватися, -жується, подовжитися, -житься 1) удлиняться, удлиниться; 2) страд, з. (несоверш.) удлиняться. подовий подовый; ~вий оборот спец. подовый оборот. подовбдити, -джу, -диш мног. довести [До добра нічого не подоводили (О., 1861, II — Сл. Гр.)]. подовш см. подовж. подовшання удлинение; ~-ня дня весною удлинение дня весной, подовшати, -шає удлиниться [Перемінилась і Параска: лице її подовшало, хоч краска ще і грала на йому (Мирн.)]. подбвшення удлинение. подбвшити, -шу, -шиш см. подовжувати, подовжити. подоглёджуватися, -джуємося, -джуєтеся мног. присмотреться [Сокотухи наші до всього подогледжувались (Барв.)]. пододавати, -даю, -даєш мног. поприбав- лять (разг.), прибавить;_ (дать недостающее— ещё) пододавать (разг.), додать; (в небольшом количестве— ещё) подбавить; (сказать, написать в дополнение — обычно) подобавлять (разг.), добавить; (присоединить, представить вместе с чем-нибудь — обычно) приложить. подозвблити, -лю, -лиш обл. позволить, уст. дозволить [Посилає спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві (Чуб.)]. подоїдати, -даю, -даєшмног. подоедать (разг.), доесть; (в обращении разг. — ещё) докушать. подоїздити, -димб, -дитё мног. обл. доехать [Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш (Харьк. — Сл. оодоіти, -дою, -доїш подоить; (мног. — ещё) передоить; (закончить доить — ещё) отдоить, выдоить [Вийду вранці до корови, Я корову напою, Подою (Шевч.); Ярина, подоївши корову, ішла з дійницею до ганку (Шиян)]. подбк, -дка 1) уменыи. от під1 1; 2) место, где находятся жернова в мельнице. подоклёювати, -лёюю, -лёюеш мног. подо- клёивать (разг.), доклеить. подокблювати, -люю, -люєш мног. разг. доколоть. подокопувати, -пую, -пуєш мног. докоп&ть; (о ямах и т. п. — ещё) дорыть. подокуповувати, -пбвую, -пбвуеш мног. докупить; прикупить. подол, -лу редк. подол [Жовті черевички і подол синього матроського убрання були вже зовсім забризкані водою (Л. Укр.)]. См. ещё поділ 2. подоланий преодоленный, побеждённый, пересиленный; поборотый, осиленный [ — Все, що перейдено, подолано, завжди здається легшим, — серйозно продовжував доцент (Гонч.); Мені не хотілось признатись перед собою, що я помилилась, що я подолана (Л. Укр.); Подоланий міцним сном, Клим . нічого не бачить і не чує (Грим.)]. Ср9 подолати, подолання преодоление, рит. одоление [В галузі ідеологічної роботи з'їзд вважає одним з найважливіших завдань подолання відриву пропаганди від практики комуністичного будівництва (Матер. XX з. КПРС); Єдиний правильний шлях до подолання посухи, успішної боротьби з ерозією грунту — травопільна система земле- & робства (Рад. Укр., 1949, V111)\\г*и\я т р $ д- "нощів преодоление трудностей [Комуністи ведуть перед, вони показують зразки праці, наполегливості у подоланні труднощів (Рад. Укр., 1959, /)]. подолати, -лаю, -лаєш и редк. подоліти, -лію, -лїєш (кого, що) преодолеть, победить, пересилить; (сломить чьё-нибудь со* противление, подавить чувство и т. п. — ещё) побороть, одолеть, осилить; (перен,— усталость, тяжесть, дремоту и т. п. — ещё) стряхнуть, книжн. превозмочь; (справиться — ещё) совладать (с кем, с чем); (получить перевес, преимущество —ещё) возобладать (над кем, над чем) [Це піднімало настрій бійців, допомагало подолати труднощі (Шер.); Відступає за Каспій посуха, Але й там подолають її! (Мур.); Вона Самсона подолала, Зломила силу ту величну (Л. Укр.); Цього вечора стало чомусь сумно, і я сам не зміг подолати свого почуття (Сміл.); Не подолавши святкового нуду, він махнув рукою на спочивок і по давньому звичаю вдався в зубрячку (Вас); Увесь поріг було зіллю дрібними слізьми, довідуючись у свого серця, чим подоліти своє горе (Барв.); Смерть була безсила подолати цю велику невмирущу дружбу нашої відважної, згуртованої кров'ю й бойовою славою, сім'ї (#ач.)];~ти впертість преодолеть упрямство, переупрямить, подоливати, -ваю, -ваєш мног. подоливать (разг.), долить; (прибавить разг. — еще) І прилить. подоліти см. подолати. Подблля см. Поділля, подблок? см. поділок1. подоляк, -ка подолянин [Крокуючи вулицею, подоляк метав жартами наліво й направо (Гонч.)]. подолянин подолянин [Боротьбу трудящих Хотинщини [1919 р.] проти окупантів палко вітали на Поділлі. Багато подолян взяло участь у цьому повстанні (Іст. Укр. РСР)]. подолянка, подолячка подо л гінка [Як примчала шляхта зранку, Взяла в полон подолянку. Не розкішницю лукаву, — Бідну дівчину чорняву (Шп.)]~ подоляночка уменьш., ласк, подоляночка [Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька (народна пісня); Весна, весна, весняночко, Прийди до нас, подоляночко! (Нех.)]. подолячка см. подолянка, по-домашньому нар. по-домашнему [І якось І дивно лунав її по-домашньому теплий |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)