Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

под
12
под.
материнський голос у цій суворій
обстановці (Ткач)].
подомивати, -ваю, -ваєш мног. по домывать
(разг.), домыть.
подопивати, -ваю, -ваєш мног. подопивать
(разг.), допить [За вечерею гості
подопивали ті пляшки вина, що о. Артемій
понакуповував в Корсуні (Н.-Лев.)].
подопиватися, -ваємося, -ваєтеся мног. разг.
подопиваться, допиться,
подописувати, -сую, -суєш мног. подопйсы-
вать (разг.), дописать [Другої ночі хлопці
ще клеїли плакати., і кольорові афіші
цирку, де під кожним джигітом, який
мчав на коні, Фелікс подописував
нерівними літерами: Чапаев (Янов.)].
подоплітати, -таю, -таєш мног. подоплетать
(разг.), доплести.
подопрядати, -даю, -даєш мног.
подопрядать (разг.), допрясть.
пбдоріж, подорїжжя см. подорож,
подорізувати, -зую, -зуєш мног. дорезать;
(умертвить — ещё) прирезать.
подорож, редк. пбдоріж, -рожі, обл.
подорїжжя путешествие; (по служебным делам,
на короткое время — обычно) поездка [Я вже
писав, що дуже задоволений з подорожі по
морю (Коцюб.)', Берусь перекласти всі
чотири подоріжжя Гуллівера (Л. Укр.)];
~ж для розваги поездка для
развлечения, увеселительная поездка;
кругосвітна *^ж кругосветное
путешествие [Семен Павлович розповів
про першу кругосвітну подорож (Донч.}].
подорожании путешественник, книжн.
путник [Федоренко розпрощався з
добродушним подорожанином (Кач.);,Чимало і
пригод було в подорожан (Рил.)].
подорожитися, -жуся, -жйшся разг.
подорожиться.
подорожник1 редк. путешественник, книжн.
путник. См. ещё подорожанин.
подорбжппк2 бот. (РІапіа?о Ь.) подорожник,
обл. придорожник [Позаростали
подорожником та лопухом стежки-доріжки^Донч.);
Стара., перев'язала Гаркавенкові руку,
приклавши листя подорожника (Борз.)].
подорожник3: сніговий ~ к орн.
пуночка.
подорожникові, -вих сущ. бот.
подорожниковые.
подорожниця путешественница; путница. Ср.
подорожник1,
подорожні 1) прил. см. подорожній 1; 2) (род.
подорожніх) сущ. проходящие, путники,
прохожие; (совершающие вместе с кем-
нибудь путь) спутники [Подорожні не
встигли роздивитись на все, що притягало
їх увагу (Трубл.); У поїзді напівпорожнім
не раз змінялись подорожні (Гавр.)].
подорожпій 1) прил. дорожный; (о расходах,
заметках и т. п.) путевой; (идущий,
движущийся в одном направлении с кем-нибудь,
с чем-нибудь) попутный [Через плечі
подорожня Торба невелика (Руд.); Я
струсив спокійно Собі з одежі порох
подорожній (Л. Укр.); Зробивши кілька
безрезультатних спроб знайти подорожню автома-
I шину, — надворі було вже поночі, —
Андрій, не довго роздумуючи, подався пішки
(Гур.)]; ^ня валіза дорожный
чемодан; ~ні враження дорожные
впечатления [Про свої подорожні враження^
певне, він сам напише (Л. Укр.)]; ^ні
гд) 6 ш і ист. прогонные [деньги]>
прогоны, разг. прогон (ед.ч.); ^ні
записки путевые замётки; ~»ні люди разг.
дорожные люди [Питаються якось хлопця
Подорожні люди: «Чи багато верстов,
сину, До Києва буде?» (Руд.)]; ~ній ро-
м а н дорожный роман [В мене складався
чудовий план подорожнього роману (Вас*.)];
~ній чоловік уст. дорожный
человек [Чом ти не розцвітаєш, доле? Чого
така ж, як і торік, — Ідеш похила,
невесела, Мов подорожній чоловік Через чужі
долини й села? (Гл.)]; 2) (род.
подорожнього) сущ. путешественник, книжн.
путник; (идущий, проходящий куда-нибудь —
ещё) прохожий [Я хочу увійти до міста
незвичайно й урочисто, наче довгожданий
подорожній із далекої, славної мандрівки
(Сміл.); Не один подорожній,
зупинившись край шляху, дививсь, як степовий
вітер гнав зелені хвилі (Шиян); Люди
дякують дощеві, а подорожній його лає
(приказка)].
подорожня 1) прил. см. подорожній 1; 2) (род.
подорожньої) сущ. путешественница;
путница; прохожая [Он вибігла з чорної хати
молодиця, приклала долоню доі очей і
дивилась на подорожню (Коцюб.)]; ср. подо*
рожи ій 2; 3) (род. подорожньої) (документ)
сущ. ист. подорожная [— Що то є? —
спитав Унковський воєводського писаря.
—Купці за подорожніми. Везуть хліб
продавати гетьманові козацькому! (Панч)]\
4) (род. подорожньої) сущ. ж.-д. путевая.
по-дорожньому нар, по-дорожному [Лось,
одягнувшись по-дорожньому, вийшов з дому
(перекл. з Сьомушкіна)].
подорожування путешествие [Батько довго
з таємничим приглушуванням голосу
пояснював вигоди цього найзручнішого в
таких подорожуваннях шляху (Ле)].
подорожувати, -жую, -жуєш путешествовать
[Подорожував професор і в Чехії, і в
Польщі, і в інших слов'янських землях
(Іван.)]; '-'ти разом з ким
путешествовать вместе с кем, сопутствовать кому
[в путешествии].
подорожчання вздорожание, подорожание,
удорожание [Подорожчання продуктів
сільського господарства і підвищення ренти
[в США] поклали мільйони і мільярди
доларів у кишеню всіх землевласників
коштом робітничого класу (Ленін)].
подорожчати, -чає вздорожать, подорожать,
удорожиться [Павло підходить: Дід
через те так кажуть, що їх син покинув
наділ та й пішов з села? .«тепер син
вернувся, земля подорожчала — «ертай йому
наділ! (Тоб.)].
подоросліти, -лїю, -лієш и подорослішати,
-шаю, -шаєш повзрослеть [Зараз вона
[Меланка] ніби подоросліла, якісь тіні

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)