Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
под 13 под покривали привітне личко в ластовинні, і сірі очі дивилися серйозно (Іван.); А відколи прийшла звістка про загибель батька, Микола якось зразу подорослішав (Рад. Укр., 1958, IX)]. подоростати, -таємо, -таете мног. дорасти [І відтак, як подоростали мої хлопці, знов біда (Фр.)\. подосаджувати, -джую, -джуєш мног. досадить; (добавить — ещё) присадить. подосадувати, -дую, -дуєш разг. подосадовать [Валя зніяковіла і відразу подосадувала, що тримається, мов школярка (перекл. з Волошина)]. подосипати, -паю, -паєш мног. досыпать; (всыпать дополнительно — ещё) подсыпать, присыпать. подосівати, -ваю, -ваєш мног. досеять. подосолювати, -люю, -люєш мног. подосали- вать (разг.), досолить. подоставати, -таю, -таёш мног. подоставать (разг.), достать [Ні одної жінки не допускали* чумаки взятись і за холодну воду: самі й вечерю варили, самі й ложки подоставали (Барв.)]. подостатком нар. обл. достаточно, вдбволь [їм господар постачав питво та їжу, всього подостатком (Рил.)\ Чи, може, я лихий господар? Я маю всього подостатком (Коб.)]. подостигати, -гає мног. дозреть, повызреть (разг.)у вызреть, созреть. подохнути см. подихати2. подоходити, -димо, -дите мног. дойти; (стать зрелым — ещё) созреть; (до какого-нибудь предела — обычно) достичь (чего); (постараться понять что-нибудь — ещё) вникнуть (во что); (разобраться в чём-нибудь, получить представление о чём-нибудь — ещё) узнать; (умереть—ещё) кончиться [3 кількох ям подоходили до нього вісті, що показалися надзвичайно багаті джерела нафти (Фр.); Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь добре пропускають тепло? (Сл. Гр.)]; ~ти літ достичь зрелого возраста [От по- доходять літ, то й батька й матір догодують, і згадають, як вони побивалися (Барв.)]; ^ти розуму (до розуму) дойтй ума-разума (разг.), поумнеть; помідори ^дили на сонці разг. помидоры дошли на солнце (разг.), помидоры подозревали на солнце (разг.), помидоры дозрели на солнце. подра, подря обл. 1) насест для кур; 2) см. пїдря 1; 3) (у гуцулов) полка под крышей. подражнити, -ражню, -ражниш подразнить [Любив з черемхи він сплести вінок І подражнить дівчат (Руденко)]. подражнитися, -ражнюся, -ражнишся разг. подразниться [Йому заманулось трохи подражнитись з поважним дідом (Н.-Лев.)]. подразливий 1) физл. раздражимый; 2) редк. раздражительный [У партизана знайшлася хвороба в легенях, став цілком зрозумілий його подразливий стан (Янов.)]; см. ещё дражливий 3. подразливість, -вості физл. раздражимость. подразне 1) прил. см. подразний- 2) (род. подразного) сущ. мед. раздражающее. подразнений раздражённый [— Шиєш весільну сорочку/ — сказала [Рахіра] з легким глумом, також уже подразнена (Коб.)]; б ^ т и ~ним физл. быть раздражённым, раздражиться. подразнення раздражение [Певні гілочки серцевого сплетення мають здатність при їх штучному подразненні збільшувати працездатність седщя (Мед. ж., 1949, XIX, 3)]; ~ ня нерва електричним струмом раздражение нерва электрическим током. подразний мед^ раздражающий. подразник физл. раздражитель [Травма і рубці, як подразники, послаблюють галь^ мівні імпульси (Мед. ж., 1953, XXIII, 2)]. подразнити см. подразнювати. подразнитися см. подразнюватися. подразнювальний физл. раздражительный [Із збільшенням дози фенаміну посилення подразнювального процесу стає надмірним, надсильним для нервових клітин (Фізіол. ж., 1956, II, 6)]. подразнювання раздражение. подразнювати, -нюю, -нюєш, подразнити, -ню, -ниш физл. раздражать, раздражить [Такі добрива, як сірчанокислий амоній, селітра, суперфосфат, калійні солі, подразнюють шкіру рук (Колг. вироби, енцикл.); Приємний запах печива подразнює ніздрі й наганяє слину (Вільде)]. подразнюватися, -нюється, подразнитися, -питься физл. раздражаться, раздражиться. подразнюючий раздражающий [Вона розсміялася подразнюючим сміхом (Коб.)]. подраїти, -раю, -раїш мор., перен. подраить [Оксана: Дамо, дамо, боцмане, і такий наказ. Спочатку людей подраїмо, а потім візьмемось за палубу (Корн.)]. подраний см. подертий. подранкувати, -кую, -куєш строит, обрешетить. подрати, -деру, -дереш 1) см. подерти; 2) (побежать очень быстро) фам. подрать [Йосипенко, як несамовитий, схопився і чимдуж подрав у садок (Мирн.)]; О мороз ~рав по спині разг. мороз пробежал по спине [У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу... (Мирн.)]. подратися см. подертися. подратувати, -тую, -туеш подразнить; (сильнее) побесить [Ольшанський: Яка нудьга... Хоч би прийшов Кезгайло, Подратували б дурня хоч цього... (Коч.)].^ подрейфувати, -фуго, -фуєш мор. подрейфувать [Вночі почався шторм.., який подрейфував шхуну з кригою на північ (Трубл.)]> подригати, -ригаю, -ригаєш* разг. поболтать [ногами], фам. подрыгать [ногами] [Сівши, зараз подригала [бджола] ніжками, мов до чого нечистого торкнулася (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)