Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
под 14 под подригатися, -рйгаюся, -рйгаєшся фам. подригаться. подрйгус: вклонитися з ~сом обл. шутл. расшаркаться с выкрутасами [Вклонивсь хлопець та ще з таким подригусом, аж долівку здер, шарнувши ногою (Свидн.)]. подрижати, -жу, -жиш подрожать. пбдріб обл. 1) (род. пбдробу — м. р.) потроха (мн.ч.) [Вона свиний подріб продає, а сало з цілого кабана держить (Лубен, у. — Сл. Гр.)]; 2) (род. пбдробі — ж. р.) (маленькие вещи, мелкий товар) мелочь [Він був міняйло і їздив однокінкою по селах, промінюючи голки,..- шила та всяку господарську подріб за платянки (Фр.)\. подрібнений размельчённый, измельчённый; раздробленный, раздроблённый; подроблённый [Підсвинків., щодня підгодовують подрібненою зеленою масою кормового люпину (Науку, і життя, 1957,1)]. Ср. подрібнювати 1. подрібненість, -ності раздрббленность, раздроблённость. подрібнення размельчение, измельчение; дробление, раздробление [Для кращого подрібнення дернини орати треба плугом без палиць (Колг. Укр., 1956, 12); Важливе значення для нормальної роботи доменного виробництва., має поліпшення підготовки сирих матеріалів — подрібнення, сортування і усереднення руд (Наука і життя, 1956, 5)]. Ср. подрібнювати 1. подрібнити см. подрібнювати. подрібнитися см. подрібнюватися. подрібнювальний спец. раздробительный. подрібнюваність, -ності раздробймость. подрібнювання размельчение, измельчение; дробление, раздробление [Електромотори рухають машини для подрібнювання і підготовки кормів до згодовування, качають воду, дають енергію для доїльних агрегатів (Рад. Укр., 1953, XII)]. Ср. подрібнювати 1. подрібнювати, -нюю, -нюєш, подрібнити, -ню, -ниш и подробити, -роблю, -робиш 1) мельчить, размельчать, размельчить, измельчать, измельчить; (разбивая — ещё) дробить, раздроблять, раздробить; (только соверш.: в некотором количестве разг. — ещё) подробить, передробйть [У колгоспі організували різання і запарювання січки, подрібнюють коренеплоди (Рад. Укр., 1954, І); Марія старанно подрібнює чорнозем під квітами (Вільде); Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила? (Сл. Г р.); Он як [діти] порозливали юшку та хліб подробили (Вільде)]; 2) (только соверш. подробити: некоторое время) подробить. подрібнюватися, -пюється, подрібнитися, -нйться и подробитися, -робиться размельчиться, размельчиться, измельчаться, измельчиться; дробиться, раздробляться, раздробиться; подробиться, передробй- ться [Значна частина соломи подрібнюється і йде на силос в суміші з соковитою зеленою масою інших культур (Рад. Укр., 1957, VIII)]. Ср. подрібнювати і. подріботіти, -бочу,' -ботйш и подріботати, -бочу, -ббчеш (пойти частыми, мелкими шагами) разг. засеменить; (о лошади) затрусить (разг.); (лениво разг. — ещё) потрюхать [Не гаючись ані хвилини, подріботав Славко борзенько в город (Март.); Малі конята ліниво подріботіли дорогою у житах (Гавр.)]. подрімати, -маю, -маєш подремать, разг. вздремнуть [Командир роти Громенко з комісаром Лисенком, закуривши самосаду, прилягли на полу подрімати (Шер.)]. подробити см. подрібнювати. подробитися см. подрібнюватися. подробиця 1) подробность; деталь, частность [Вона описувала усі подробиці, яких ніколи не бачила (Коцюб.); Марія згадала ленінградця Михайла, згадала до найменших подробиць (Жур.)]; вдаватися в ***ці вдаваться в подробности; розказати усю ~ цю обл. рассказать все подробности [— Розкажи ж бо, Мела сю, розкажи усе мені, усю подробицю, як було, — говорив Михайло до сестрички (Вовч.)]; 2) (маленькие предметы, мелкий товар) обл. мелочь [Що там у його купувати: самі сірники та сіль та така всяка подробиця (Нежин. у. — Сл. Гр.)]. подрочйти, -рочу, -рбчиш разг. пбдразнйть. подруг обл. друг; муж, супруг [Панотець намість боронити., права подруга жалувався перед нею, що вона його не любить (Март.)]. подруга, (реже) иодруга подруга, разг. товарка [Зберу всіх подруг, всіх моїх коханих, ..ми будем плакать не слізьми, — піснями веселе дівування спом'янем (Л. Укр.); Йдеш у тихім щасті, Бо ідеш ти в парі І рука подруги У твоїй руці (Д/ас); Жінка чоловікові подруга, а не прислуга І (прислів'я)]. по-друге нар. во-вторых. подругувати, -гую, -гуєш разг. дружить [— 3 якими ти людьми, сину, подругуєш? — пита мати (Вовч.); Оксана Бойко теж брала участь у поході, вона тоді навіть подругувала з Зоїною матір'ю (Гонч.)]. подруженька ласк, подруженька [Зневажають подруженьки Подругу свою (Шевч.); У суботу в молодої Та великий збір, То ж схо- • дяться подруженьки До неї у двір (Л. Укр.)]. подружжя ї)(супружескаяпара) супруги (мн.ч.), чета [Це було подружжя, яке до самої старості зберегло в цілості велику любов, що колись об'єднала їх (Гур.)]; 2) (супружеская жизнь) супружество, брак [Вона, занудившись від перших днів подружжя зі своїм понурим та поганим чоловіком, намовила його., перебратися до міста (Фр.); Р у ф і н: ..Відкрий їм правду про подружжя наше і відлучи себе від сеї справи (Л. Укр.)]; 3) (о женщине) жена, супруга, разг. подруга [жизни]; (о мужчи* не) муж, супруг і— Милий мій, моє подружжя дороге!—одповідає Олеся,—що нам бог дасть, те й будеї (Вовч.); Був він родом із Побужжя, Ще не мав][собі подружжя |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)