Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 254 пог сушить на себе мокрую одежду) посушиться [Всередині коша була і кабиця задля вогню, часом, щоб було погріться і посушиться (Стоп.)]. посушливий, посушний засушливый [Літо стояло посушливе, навколо все горіло (Козач.); Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та Й не вродив (Каменей, у. — Сл. Гр.); І краю немає Смугастим лісам у посушних степах (Во-ронько)]. посушливість, -вості засушливость. посушний см. посушливий. посхвачуватися, -чуємося, -чуєтеся мит. повскакивать (разг.), повскакать (разг.), вскочить, разг. схватиться [Жниці носхва- чувалися, стали дожинати пшеницю (Горд.); Побудив усіх, посхвачувались усі (Сл. Гр.)]. посхиляти, -ляю, -ляєш мног. посклонять (разг.) у склонить, наклонить [Баби й молодиці посхиляли на руки голови, понурились (Вас); На низах кущі темно- зеленої калини посхиляли біти додолу (Мирн.)]. посхилятися, -ляєм'нзя, -ллєтеся поскло- няться; склониться, наклониться [В сільраді, посхилявшись над картою, Кугцин, Моржньов і Яблуненко.. розробляли плап дальшої операції (Войч.); Одарка: ..Над нашими головами посхилялось гілля (Кроп.); Хрести дубові посхилялись (Шевч.)]. Ср. посхиляти. посхнутп см. посохнути. посходити1, -димо, -дите мног. 1) (с чего) посходить (разг.), сойти [Посходили з гори (Черниг. у. — Сл. Гр.)]; 2) (на что) взойти [Посходять, було, на ту могилу, балакають... усяких співають пісень (Сл. Гр.)]. посходити2, -днть (прорасти) мног. взойтй [Посходила тая рута (Шевч.); Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям укупі і з ним розростались (Коцюб.)]. посхбдитнся, -димося, -дитеся мног. посхо- дйться (разг.), сойтись [3 крайніх нив на дорогу посходились косарі (Головко)]. посхоплювати, -люю, -люєш мног. схватить. посхоплюватися, -люємося, -люєтеся мног. повскакивать (разг.), повскакать (разг.), вскочить, разг. схватиться [Матроси в одну мить посхоплювалися з ліжок (Ткач); Коли пісня стихла, Ольга підвелася. За нею посхоплювалися і всі дівчата (Минко)]. посягання посягательство [Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах — Вишгороді, Еілгороді, Каяеві і Переяславі — садить княжити своїх синів (Нар. стар, іст.^ УРСР)]. посягати, -гаю, -гаєш, посягнути и посягти, -гну, -гнеш 1) посягать, посягпуть [Дивися, що з мене гробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив, па життя моє посягав... (Мирн.); На мирне творче життя вільного народу посягнув ворог (Горд.)]; 2) обл. охватывать, охватить [Було їм страх як нудно сидіти па печі, і міцненький жаль посягав їх по старшому брату (Вовч.)]; 3) (к чему-нибудь) обл. тянуться, потянуться; (внутрь чего-нибудь) засовывать руки (руку)» засунуть руки (руку) [Василь посягнув по хліб та ковбасу, та якось так незручно, мов не своїми руками (Фр.)]. поськати, -каю, -касш разг. поискать [вшей] [Якове, може б я тобі поська- ла в голові, поки страва упріє (Стар.)]. посьолкбвіш посёлочный, поселковый [Пробирались на рудник між глухих посьол- кових яруг (Заб.)]. посьблок, *лку посёлок [Робітничий посьочок видно праворуч... (Сое); Не чуть пі голосу, ні кроку — Посьолок спить, згасив огні (Пере.)]. посьорбати, -сьорбаю, -сьорбаєш разг. похлебать [А нересудливі жінки Побрали ще й ложки, ..Щоб юшки добре посьорбать, Якої зроду-чне сьорбали (Гл.)]. посьорбувати, -бую, -буєіп разг. похлёбывать [Вопи п'ють чаи, тихо посьорбуючи пахучу, кислувату рідину (Куч.)]. потавати, -таю, -таєні, потати, -тану, -танеш обл. тонуть, утонуть [Дрібні сльози розплилися по її набресклому, восковому лиці й потавали в ньому, як краплі роси на перегорілому пласті сіна (Черемш.); Відро було залізне та й потало у криницю (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. по-таджицькому, по-таджйцьки нар. по-та- джйкеки. потаємки, потаємне см. потаємно, потаємний 1) сокровенный, разг. потаённый; (неразгаданный) таинственны^ [Єсть глибинні,, потаємні Думи в кожної людини (Ус); Завжди у скелі джерело Живе, як потаємна сила (Дмитр.)]; 2) (секретный по своему устройству или расположению) разгл потайной, уст. потаённый [В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Чорн.)]. потаємність^ -пості сокровенность; потаён- ность; таинственность. Ср. потаємний 1. потаємно, потаємки, (реже) потаємне, потаємці нар. разг. потаённо, втайне; (только о действиях живых существ — ещё) тайком; (незаметно от других) скрытно, украдкой, разг. крадучись [Він [о. Василь] якось по-молодечому вихитує гривою, торкає її плечем, щось потаємки говорить (Вас); М а р т і а н: ..Я помагаю потаємки вбогим (Л. Укр.); Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки (Уман. у. — Сл. Гр!); Скільки сліз пролила потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою (Гонч.); Одного дня по сніданню, взявши шматок хліба з маслом у кишеню, я вибралася потаємно з дому і пішла (Фр.)]. См. ещё потай, потаїти, -таю, -таїш 1) утайть, скрыть, разг. потаить [Я що там чула, од Катрі не потаїла, а се, бач, в мене мої думки... (Вовч.)]; н є ^таю від вас не скрою от вас, не утаю от вас; 2) (тайно присво- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)