Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 255 пот ипгь) утаить [Друга поташа б гроші, сказала б — десь закотилися, а вона — ні... (Мирн.)]. потаїтися, -таюся, -таїшся утайть, скрыть [X р а п к о: .. Простіть мене, добрі люди! Розв'яжіть мене, ..ні в чім не потаюся {Мирн.); А що буде із тобою, Я не потаюся (Руд.)]. потай, (реже) потайки, потайці, потайно, потайком нар. потаённо, втайне; (только о действиях живых существ —• ещё) тайком; (потихонькуу втихомолку) разг. вти- шй; (незаметно от других) скрытно, украдкой, разг. крадучись; (исподтишка) из-за угла [Тим часом сподом, потай од холодної думки, ворушилася тепла, маленька і добра (Коцюб.); На далекому засланні Шевченко продовжує потай писати нові революційні твори (Іст. укр. літ.); Діти потайки одне від одного кілька разів на день ходили до гнізда кропив'янки (Коп.); Да й проситься у дівчини потайком (Метл.); Я з тими пиріжками потайно від усіх прокралася знову в кухню (Мирн.); Оборська причиняла внутрішні віконниці на вікнах і потай стежила за сотником (Ле); Де не зможе збройна сила, там доступить зрада потай і вужем тонким пролізе від меча й вогню зручніше (Л. Укр.)]. потайливіш скрытный [Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (Коп.)]. потайливість, -вості скрытность [Стрілянина розбуркала польське військо. Воно готувалося підтримати козаків і кляло їх потайливість (Тулуб)]. потайний 1) тайный; (недоступный для непосредственного наблюдения, незаметный — ещё) скрытый; (сохраняющийся в глубокой тайне — ещё) затаённый; (секретный по своему устройству или расположению) потайной, уст.потаённый [Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні! (Рил.); Всі схвалили річ лиса, гукнули «браво» і вирішили зараз же зробити потайне засідання (народна казка); Потайного собаки гірш треба боятися (Ном.); — Про що ви говорите? Не доберу, — сказав Прохор, справді не вгадуючи потайних намірів тестя (Шиян); Вітер вигулює на горищі, дівчата на досвітках прядуть з потайними думками (Горд.); Вони розібрали потайний вихід з підвалу і вирвалися на поверхню (Куч.)]; ~на кише- н я потайной карман [Артем скинувч шинель., і, позирнувши на двері, вийняв з потайної кишені прокламації (Шиян)]; ~ ний ліхтарик потайной фонарик [Туманов вихопив потайний ліхтарик (Панч)]; гадюка (година) ^на фолък* оран, змея подколодная [Іду я -1— і дихати мені важко. Дивлюсь я на ліс — і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (Жур.)]; 2) (неоткровенный) скрытный; (необщительный — изредка) замкнутый [Вона з природи була трохи І потайна, то й не признавалася перед чоловіком^ у багатьох справах (Март.)]. потайник, -ка 1) подземный ход [В потайники пустіть огонь! (Шевч.)]; 2) прям., перен. тайник [Марія., дерев'яний ключ* кладе в немудрий потайник біля призьби- (Ст.); Созінов відчув хвилювапіія Дмитра, зрозумів, що той у найглибших потайниках своєї душі зберігає образ Марти (Ст.)]. потайно, потайці см. потай. потакайло разг. уст. потатчик, потакатель. потакати, -каю, -каєш и потакувати, -куюу -куєш, потакнути, -ну, -непі прям., перен** разг. поддакивать, поддакнуть [— Ну, чого ж ти плутаєшся? — сміявся митрополит. — Адже ж Гегель був єретик? — Єретик, ваше високопреосвященство, — потакав Воздвиженський (Н.-Лев.); Хворий? бадьо потакував очима кумові, але не пускав з руки докторського квитка (Че- ремш.); Він потакнув головою, не обертаючися і не кажучи ані слова (Фр.)]. потала: віддавати, віддати на» ^лу кому см. віддавати 1; попустити на ^лу кому см. попускати1 3% поталанити, -нить безл. разг. повезти; (в сочетании с инфинитивом) посчастливиться, удаться [Гвардійський стрілецький полк, з яким оце танкістам поталанило діяти І разом, не має собі взагалі ніде рівного (Гонч.); Він рідко одвідував Степаниду з- того часу, як не поталанило йому бачити її в щасті (Барв.)]; мені ^нило безл. разг. мне повезло, мне счастье привалило- [— Еге-ге! поталанило мені,— радіє старий. — На добру стежку вступив я, піду и далі по ній... (Коцюб.)]. поталий талый; (изредка — ещё) оттаявший; (о переходе в жидкоать) растаявший [Затікали очі поталим снігом, а поле й шляхи ставали суцільним плесом твані (Ле)]. потанути и потати, -тане растаять [Потанув сніг, із стріх закрапало, а з гір струмочки покотилися (Вовч.); Вже багато потало- снігу (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. потанцювати, -цюю, -цюєш потанцевать; (о народных танцах — обычно) поплясать [Кликали подруги Мар'яну потанцювати— відмовилась (Шиян); 3 Анею Макаровою* в час відпочинку можна, мабуть, потанцювати веселої полечки (Вишня)]. Потап Потап, (реже) Потапий. потапці, -ців гренкй (неточно) [— А я у молочко потапців нароблюї — Сказала Хівря< (Боров.)]. потарабанити, -пю, -інші і) побарабанить [Потарабанив Опанас пальцями по столу (Довж.)]; 2) разг. потащить. потаскати, -каю, -каєш 1) потащить [Смикнув за віжки — аж вороний храпнув і об- дугу головою вдаривсь. А тоді шарпонув з усіх чотирьох і потаскав у розчинені ворота (Головко); Потаскали раба божого- самого у ту яму, що копав для другого! (Квітка)]; 2) (некоторое время; мног.) потаскать. | потаскатися, -каюся, -каєшся разг. пота- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)