Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 256 нот щйться [Він уже проклинав сам себе, чого він потаскався до судді (Мирн.)]. потаскуха вулъг., вран, потаскуха [Аннушка: ,. Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (Стар.)]. потасувати, -сую, -еуєш 1) карт, потасовать [Потім [Книш] узявся за другу колоду, знову потасував і знову зняв (Мирн.)]; 2) (побить) разг. поколотить; (сильнее) исколотить [Було його., на вечорницях потасують добре... (Квітка)]. по-татарському, по-татарськи нар. по-татар- ски. потати1 см. потавати. потати2 см. потанути. потахати, -хає, потахнути, -не обл. убывать, убыть; (об опухоли — ещё) спадать, спасть [В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає (Гол. — Сл. Г р.); Він, Проспавшися, почув, що біль в нозі Вменшився і пухлина потахає (Фр.)]. потачка снисхождение, разг. потачка, поблажка [А потім кинулись на вовчика гуртом, Дали йому такої намипачки, Що аж шматки посипались кругом—Собаки не дають вовкам потачки (Гл.); Платон Гаврилович: .. Це, як дати їм таку потачку, то вони мені із саду все з пеньками повиносять (Вас.)]. арташ (род. поташу) поташ [Повернулися ми якось з Галичини, поташ на продаж возили (Тулуб)]. поташевий, поташний поташный [Поташне виробництво (буди) особливо поширювалось у лісовій, півпічно-східній частині України, найбільше на Чернігівщині (Іст. Укр. РСР)]; 0 ~вий курай бот. (Заїзоіа гиікепіса І 1 ] і п.) .поташник. поташник, -ку бот. (КаІШіит М о ^.) поташник. поташня поташный завод [Данилович побудував у лісах поташні (Ле)]. потверджений подтверждённый. потвердження подтверждение [Заблудов- ський.. хотів би почути потвердження чуток від самого Наливайка (Ле)]; п а '-мія ч о г 6 в подтверждение чегб^ потверджування подтверждение. потверджувати, -джую, -джуєіп, потвердити, -ДжУч -диш подтверждать, подтвердить [Я сам про це довідався, та й Бронек нехай потвердить (Ле); Голос покликача: Теофіл все потвердив, що говорив і перше (Л. Укр.)]: * потверджуватися, -джується, потвердитися, -питься подтверждаться, подтвердиться. потвердити см. потверджувати. потвердитися см. потверджуватися. потвердішати, -шає потвердеть, стать более твёрдым; поплотнеть, стать более плотным [їжакувате обличчя Безбородька ще більше відстовбурчилося, мовби на ньому потвердішала щетина (Ст.)]. потвердний подтвердительный. потвердно нар. подтвердйтельно. потверезіти, -зГю, -зієш отрезветь, отрезвиться; (только прям. — ещё) протрезви1 ться [Лукин задрижав і потверезів зовсім (Черемш.)]. І потвёрезу нар. обл. в трезвом виде [І що за пляшкою придбали їх батьки, — Вони потвёрезу протринькали (Г.-Арт.)]. по-твоєму нар. по-твоєму [Нехай все буде по-твоєму (Котл.)]. І потвора чудовище, разг. чудище; (о безобразной внешности человека — ещё) урод, перен. фам,. кикимора [Потвори загрозливо роззявляють пащі... (Вл.); Тінь ворушилась, наче казкова потвора (Смол.); П от р о: Чекай, а це що за потвора? (Собко)]; м а- лёнька ~ра уменьш. разг. уродец. потворити, -ворю, -вориш мног. поделать, сделать [Каганець блимав на припічку і потворив з кумів великі чорняві тіні і кинув їх на стилю (Стеф.)]. потворний прям., перен. уродливый, безоб- , разный; (необычайный по своим отрицательным качествам) чудовищный [Він упізнав за вікном потворне обличчя Карна- ухого (Сміл.); Мистецтво соціалістичного реалізму виковувалось у боротьбі з формалізмом і натуралізмом, з потворними проявами буржуазної ідеології (Рад. Укр., 1957, III); В тумані ріс далекий Ленінград. У вікна всі дивились ми з вагона І з невтолимим болем уявляли Сліди війни, потворні, мов кошмар (Рил.)]; '--•ний і в і р . чудовищный зверь. потворність, -пості уродливость, уродство, безобразность, безобразие; чудовищность [Вони [класики марксизму-ленінізму] довели, що «закон» Мальтуса характеризує лише потворність капіталістичного способу виробництва (Наука і життя, 1958, 12)]; моральна ^ть нравственное уродство [В часи реакції вона [Леся Українка] картає зрадництво, викривав моральну потворність панівних^класів, малює образи непохитних борців (Іст. укр. літ.)]. Ср. потворний. потворно нар. уродливо, безобразно; чудовищно [Над відкритим плацдармом високо вставали вогні ракет, потворно бліді при денному світлі (Гонч.)]. Ср.\ потворний. по-театральному нар. по-театральному [—Ді- тиі — кликала вона., по-театральному, завертаючи голову через плечі. — Ходіть-но сюди! (Коб.)]. потебня кожаная лопасть но бокам седла. потекти, -течё потечь [Холодна вода потекла по спині, але він не здригнувся навіть (Борз.); І потечуть з очей старих Сльози молодії (Шевч.); Кайдаш глянув на перець, і в його слинка потекла (Н.-Лев.); Струм високої напруги потече в усі колгоспи (Куч.)]. потеленькати, -каю, -каєш разг. побренчать, позвонить. потелёпатися, -паюся, -паєшся и (реже) потелёпати, -паю, -паєш и потеліпатися, -паюся, -паєшся разг. потащиться, поплестись [Уже кудись потелепалась швендя (Сл. Гр.); От, дивись: і потеліпався ж на хутір шукати, буцім у селі дівчат трохи!.. (Мирн.)]. потелефонувати, -ную, -нуєш протелефонй- | ровать, телефонировать [Я зараз поте- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)