Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 257 ПОТ лефоную, щоб розшукали її батьків і дізна- І лися про все (Іван.)]. потелитися, -теляться мног. отелиться [Подаровані корови всі потелилися (Янов.)]. потеліпати, -паю, -паеш 1) разг. редк. потрясти [І він потеліпав скринькою в повітрі, щоб чуть було стукання того, що було в її середині (Фр.)]; 2): '—ти язиком фам. поболтать языком, помолоть языком, потрепать языком, почесать языком [Ну, ти, потеліпай мені язиком... потеліпатися, -паюся, -паєшся 1) см. по- телёпатися; 2) (о движении жидкости в сосуде) редк. поболтаться. потемки1, -ків сущ. потёмки [Околишні предмети., звільна виринали з нічних потемків (Фр.)]; в ~ках (в значений нар.) в потёмках, впотьмах. потемки2 нар. впотьмах, в потёмках [Кобзар зайшов до хати і потемки ліг на лаву (ЯІур.); Л ю н ц я: ..Як пригадаю минуле життя, то здається мені,' що я йшла все потемки, немов льохом (Фр.)]. потемнення потемнение. пбтемний редк. темноватый. потемнити, -нить потемнить; (только пе- рен. — изредка) ослепить [Століття дмухнуло на неї і обпалило, потемнило обличчя (Янов.); Щоб тебе побило^ потемнило на путі, на дорозі і куди ти повернешся лицем своїм! (Ном.)]. потемнілий потемневший, разг. потемнёлый; потускневший, потускнелый (разг.), потускший, потускнувщий, разг. потусклый [Подивилася [Ольга] на нього недобрими, аж потемнілими від образи очима (Вільде); Десь прокричала сова, і^ її жалібний самотній крик завмер у потемнілих хащах (Шиян); Тріпоче сокір, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь (Рил.)]. Ср. потемніти. потемніння потемнёпие. потемніти, -цію, -нієш потемнеть; (стать тусклым — ещё) потускнеть, потускнуть:; [Гори нахмурились, ріка потемніла (Чорн.)\ І в полудень ясне небо Страшно потемніло (Руд.); Гетьман потемнів від гніву (Кач.); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гонч.); Блискуча сталь потемніла (Мирн,)]; <—ніло безл. потемпёло; (о наступлении сумерек — ещё) стемнело [В літаку одразу потемніло, наступила моторошна неприродна ніч (Гонч.); Надворі вже зовсім потемніло (Н.-Лев.)]; ~ нїло в очах безл. потемнело в глазах [Замфірові потемніло в очах (Коцюб.)]. потемнішати, -шаю, -шаєпі потемнеть, стать более тёмным, стать темнее [Буйно розрослися трави й кущі, потемнішало листя на деревах (Донч.)]. потемно нар, редк. темновато [В кімнаті потемпо... (Вас.)]. потемну нар. разг. в потёмках, впотьмах [Цього потемну не зробиш (Сл. Гр.)]. потемок, -мку разг. темнота [Олекса: ..Надворі такий потемок, що хіба вгледиш... (Сміл.)]. потёмрити, -рю, -риш разг. редк. помрачить; | І (сильнее) омрачить [Веселі думки помут- нілися; досада і сльози потемрили їх (Мирн.)]. потентат уст. потентат [Потентат — вельможа всесильний, могутній (Фр.)]. потенціал, -лу физ. и пр., перен. потенциал [Сеченов задовго до багатьох сучасних англо-американських фізіологів відкрив у центральній нервовій системі ритмічні електричні потенціали (Рад. Укр., 1949, VIII); Головне завдання семирічного плану — дальше могутнє піднесення всіх галузей економіки на базі переважного зростання важкої індустрії, значне посилення економічного потенціалу країни (Наука і життя, 1959, 1)]. потенціальний, потенційний книжн. потенциальный [Завдання ботаніків і селекціонерів полягає в тому, щоб розкрити і реалізувати потенціальні можливості дикої флори (Бот. ж., 1953, X, 4); Русевич зміркував, що криком нічого Каргатові не доведеш і можна втратити повагу Пету- шека, потенціального спільника (Шовк?); Взагалі Софія недолюблювала дітей, інтуїтивно почуваючи в них якихось потенційних недругів (Гонч.)]. потенціальність, -ності, потенційність книжн. потенциальность. І потенціально, потенційно нар. книжн, по- Г тенциально. потенційний см. потенціальний. потенційність см. потенціальність. потенційно см. потенціально. потенційований мат. потенцйрованпый. потенціометр, -ра эл. потенциометр. потенціювання мат. потенцирование. потенціювати, -ціюю, -ціюєш мат. потенцировать. потенція потенция [Треба дати національним культурам розвинутись і розгорнутись, виявивши всі свої потенції, щоб створити умови для злиття їх в одну спільну культуру з однією спільною мовою (Сталін)]. потёнькувати, -кую, -куєш разг. потёньки- вать, побрёнькивать [Намисто так і горить, так і потенькує срібним дзвоном на високих грудях (Куч.)]. по-теперішньому нар. по-нынешнему [С и- дір Свиридович: Ходім, стара! Це, бач, у них не по-нашому: не так, як колись у нас було, пам'ятаєш? Це в них по-модному, по-теперішньому (Н.-Лев.)]. потеплення см. потепління. потеплілий потеплевший [Сльоза затремтіла в її потеплілих очах (Іван.)]. потепління, потеплення потепление [Вдень морозило, а зараз вітер повернув з півдня і настало раптове потепління (Гур.); Відчувається легке потеплення, зима здав свої гпозиції (Ле)]. потепліти, -тепліє потеплеть [Очі в Павла Михайловича потепліли й дивно заблищали (Куч.)]; ~тепліло безл. потеплело [У падолисті вдарив мороз. Потім знову потепліло (Мак.)]; '-'тепліє безл. потеплеет, станет теплее. [П'ять рублів — гроші: на них би місяців зо два протягти можна, а там по« 1 тепліє (Мирн.)]. 17-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)