Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот .259 пот нового бадилля, домішав потерухи з хмелю., і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (Куч.)]. потерча, -чати фолък. уст. дитя, умершее некрещёным [От ізнову потерча Несповите скаче (Руд.)]. потесати, -тешу, -тешеш 1) мног. перетесать, обтесать, отесать; 2) (провести определённое время в тесании) потесать, протесать! потеслювати, -люю, -люєш и потеслярувати, -рую, -руєш поплбтничать. потетеріти, -ріємо, -ріете мног. разг. оторопеть [Одрадяни, почувши про те, наче потетеріли... (Мирн.)]. поти, (реже) потіль разг. 1) нар! до тех пор [Поки я сам жив, поти бідував (II.-Лев.); Поти старець плохий, поки собаки не оступлять (Ном.)]; 2) союз уст. пока [Так було, поти в кухню не навернувся товстий крамар (Мирн.)]. потижённий см. потижневий. потижёино см. потижнево. потижневий, обл. потижёнпнй понедельный. потижнево, обл. потиженно нар. понедельно [А ціни і не сказав [хазяїн], почому пла- титиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Квітка)], потиканий разг. истыканный. потикати, -каю, -каєш разг. 1) (чем во что) потыкать; (проткнуть во многих местах) истыкать; 2) (что во что) потыкать, посовать, сунуть; (внутрь — ещё) повпйхивать, впихать. потикати, -каю. -каєш: н е '--•кай носа \ разг. не высовывай носа, не показывай \ носа [А там ще зима: сніг, морози. І знову сиди в хаті, не потикай носа надвір, бо відморозиш (Мирн.)]\ н є '--•кай носа до чужого проса погов. не тычь носа (носу) в чужое просо. потикатися, -каюся, -каєшся разг. потикаться [Не тикай!.. З ким ти потикавсь? (Тесл.)]. потикатися, -каюся, -каєшся, поткнутися, -нуся, -нешся 1) разг. соваться, сунуться, (только соверш.) ткнуться, толкнуться; (являться куда-нибудь, к кому-нибудь) показываться, показаться [Вона вже не зважилась більше потикатись у натовп, а пішла в куток (Л. Укр.)\ Загине всякий, хто до нас Поткнеться як агресор (Воскр.); Як ти його [сина] визволиш? А не визволиш— додому й не потикайся! (Мирн.)]; ~нутися на очі (кому) разг. попасться на глаза (кому) [Павло пригнувся й в одну мить вилетів з короварні, щоб доярки й Ярина не побачили. Таким тільки поткнися на очі, то й до вечора не виберешся (Куч.)]; куди не ~ ітися разг. куда ни сунься; 2) (только соверш.: адресоваться к кому-нибудь со словами, с просьбой) разг. обратиться [Вона не знала, куди перше поткнутися, й довго, може, стояла б, коли б хтось не смикнув її ззаду за рукав (Коцюб.)]; З) (только соверш,: уйти, скрыться) разг. деваться, деться [Підскочив Вовк і до Кота мовляє: — ..Чи чуєш гомін той? За мною то женуться!.. Котусю-батечку! Куди ж мені І поткнуться? (Гл.)]; 4) разг. редк. спотыкаться, споткнуться [Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину (дума)]; см. ещё спотикатися. потилиця затылок, обл. потылица [Я навіть чую., біль в потилиці і в шиї та межи плечима (Л. Укр.); На потилиці очей нема (приказка); Побачиш, як свою потилицю! (приказка)]; гнати в ^цю б ран. гнать взашей; дати по ~ці бран. дать (ударить) по затылку, ударить по загривку, дать по шее (в шею, пе шеям); дістати по '--•ці бран. получить по шее; закласти (закинути) руки за '-'цю заложить руки за шею [Онук, закинувши руки за потилицю, полинув мріями своїми знову до Індії... (Вцлош.)]; чухати, почухати ^ цю, чухатися, почухати с я в ~-»ці прям., перен. разг. чесать, почесать затылок (в затылке) [Лаврін почухав потилицю та й пішов у хату (Н.-Лев.)\ — А мені, мамо, — чухаючись у потилиці, прохав хлопець, — ніжку дайте (Мирн); Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду... піду... Але ти ще почухаєш свою потилицю! (Шиян)]. потиличний анат. затылочный [Довжина тулуба вимірюється стрічкою від середини потиличного гребеня до кореня хвоста (Свинарство)]. потиличник разг. подзатыльник, затычина [Він, здається, намірявся кинутися на його і з усього маху дати доброго потиличника сьому приїжджому купцеві (Мирн.)]; <^ками нагодувати перен. разг. надавать подзатыльников. потйлочний см.\ (потиличний. потинятися, -няюся, -няєшся разг. послоняться, пошататься, поболтаться, потолочься, потолкаться; (лобмва/тіь во многих местах) поскитаться; (терпя нужду — ещё) помыкаться [Любив наш Валерій потинятись поміж поставлених на кліті пароплавів (Ільч.); X р а п к о: Думав: вижену [сина] — потиняється, потиняється та й вернеться додому, поклониться бдтькові (Мирн.)]; ^тися по світах поскитаться по [белу] свету. потинькований отштукатуренный, оштукату*- ренный, поштукатуренный [Хата і призьба були дбайливо потиньковані (Шиян)]. потинькувати, -кую, -куєш отштукатурить, оштукатурить, поштукатурить [Ганна потинькувала глиною, потім крейдою побілила стіни (Скляр.)]. потир, -ра церк. потир. потирання потирание; 0 чужим рукам на ~ня перен. разг. чужим людям на помыкание [Старший брат завладав батьківщиною, а його^одав, як то кажуть, чужим рукам на потирання (Барв.)]. потирати, -раю, -раєш потирать [Вигов- ський, наче про щось згадуючи, потирав лоба (Риб.); І коли хто радів з виступу лівих есерів і зловтішно потирав руки, то тільки білогвардійці і прислужники імперіалістської буржуазії (Ленін)]; 0 -^тв І ким, ^ти руки об кого перен. 17* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)