Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пот 262 пот ^потовий 1) потовой; ^ві залози анат. потовые железы; 2) перен. разг. заработанный тяжёлым трудом, заработанный в їібте лица [Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у папські дворища передавати (Барв'.)]. потовкмачити, -мачу, -мачиш фам. поколотить. потовкти, -вчу, -вчёш 1) растолочь, (мног. разг. — также) потолочь; (измельчить совершенно — ещё) истолочь, перетолочь, (мног. разг.— также) поистолбчь [Як-то раз напившись дуже, та зачепився з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки (Квітка)]; 2) (нанести повреждения) мног. подавить; 3) (провести некоторое время в толчении чего-нибудь) потолочь; 4) ' (побить) цоколотйть, отколотить; (сильнее) исколотить [Павла в економії потовкли, пом'яли (Горд.)]. потовктися, -вчуся, -вчешся 1) потолочься; истолочься, перетолочься; поистолбчься; 2) подавиться [Груші побились, потовклись (Коцюб.)]. Ср. потовкти 1 — 2; 3) (послоняться без определённой цели) потолочься. потовпитися, -плюся, -пишся разг. потесниться; (только пройти, пробираясь через толпу — изредка) протолкнуться; (между чем-нибудь) просунуться [Люди потовпились до Семена, оточили його (Коцюб.); I рушили гуртом, аж у двері не потовпляться (Свидн.); — То я зроду такий удався, — каже Пищимуха. — А якби ще їв таку страву, якою ти свого пана годуєш, то і в двері не потовпився (Мирн.)]. пбтовстий обл. толстоватый [Се дубок по- товстий трохи (Волч. у. —"Сл. Гр.)]. потовстити см. потовщувати. потовстіти, -тїю, -тїєш потолстеть [Кажу тобі, мій сину, Що не худі товстих їдять корови, Але товсті худих з'їдять з кістками І не подохнуть, тільки потовстіють (Фр.)]. потовчений 1) растолчённый, прич. толчённый, прил. толчёный; истолчённый, перетолчённый; поистолчённый [Настя., варила ці дні липку затірку, присмачуючи її замість шкварки жменькою потовченої кользи чи розбитою крашанкою (Ст.)]; 2) поколоченный, отколоченный; исколоченный [Руки їй тремтять хоровито, все тіло, мов потовчене, ниє (Козл.)]. Ср. потовкти 1, 4. потовщання утолщение. потбвщати, -щаю, -щаєш 1) утолститься; 2) (стать толще) потолстеть [Роздобрів від такого життя Федір, потовщав (Мирн.)]. потовщений утолщённый [Кормові коренеплоди — дворічні рослини; у перший рік свого розвитку вони утворюють листя і потовщені корені, а на другий рік — квітконосні стебла і насіння (Коле, вироби, енцикл.)]. потовщення утолщение. потовщування утолщение. потовщувати,^ -щую, -щуєш, потовстити, -вщу, -встйш утолщать, утолстить [Сьогодні мачта— найтовща. Але її ще потовщують, набиваючи навкруги шалівок для зміцнення й захисту (Янов.)]. потовщуватися, -щується утолщаться [На картах ріки зображають звивистими лініями, які поступово потовщуються від витоку до гирла (Фіз. геогр.)]. потогінне 1) прил. см. потогїнний; 2) (род. потогінного) сущ\ фарм. потогонное. потогїнний прям, у перен. потогонный. потойбічний 1) потусторонний; (находящийся за пределами чего-нибудь) книжн. запредельный [Всі релігії звичайно обіцяють трудящим винагороди «на небі», в неіснуючому потойбічному світі за їх муки і страждання на землі (Наука і життя, 1956, 3)]; 2) разг. противоположный [3 пітьми вимальовувався потойбічний високий берег (Ле)]. потоковий поточный [Збирання в колгоспі проводили потоковим методом (Колг. Укр., 1959, 3)]; ~ва система виробництва поточная система производства. потоковість, -вості спец. поточность. потбково-розчленбваний потбчно-ра счленён- ный [Важливим засобом прискорення темпів, підвищення якості і зниження вартості будівельних робіт є потоково-розчленований метод будівництва (Київська пр., 1952, VIII)]. потбково-швйдкісіїий потбчно-скоростнбй. потокоподібний потокообразный. потолкувати, -кую, -куєш редк. потолковать [— Сиди, браток. Потолкуємо, —усміхається Вадим (Куч.)]; <^-»куй, ~куйте мені! поговори, поговорите мнеі; поговори, поговорите у меня! [— Потолкуй, потолкуй мені! — грозиться Гамза з рундука (Мирн.)]. потолоч, -чі перен. разг., бран. отребье, отбросы (мн. ч.); (дрянные, ничтожные люди) сброд, (реже) шушера; ~ч суспільства отбросы общества, отребье общества, подонки общества. потолочений 1) вытоптанный, потоптанный; вытравленный, потравленный [У надвечір'ї шумить потолочене жито (Мал.)]; 2) измятый; помятый. Ср. потолочити 1-2. потолочити, -чу, -чиш 1) вытоптать, потоптать; спец. ^ вытравить, потравить [Оце тільки я й підійшла та трохи бур'ян потолочила , а то стояв би й досі, як той очереті (Вишня)]; 2) редк. измять; (смяв, повредить — ещё) помять [Іван кинувся в бійку.. Але дорослі потолочили йому ноги, і він не міг протиснутись туди, де бились (Коцюб.)]. потомити, -томлю, -тбмпш мног. утомить; (сильнее) истомить [їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами (Рудч.)\. потомитися, -томимося, -томитеся мног. устать, утомиться; (сильнее) истомиться [До пізньої ночі гуляли та танцювали, доки зовсім не потомились (Н.-Лев.)]. потомлений густавший, усталый; утомлённый; (сильнее) истомлённый [Потомлені бійці з насолодою простяглися на теплій землі (Панч)]. потомний1 спец. потомный; ~ііий вихід |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)