Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
йот 265 йот 2) (в течение некоторого времени) поточить, иоострйть; О ~ти л я с и разг. поточить лясы, поболтать языком, помолоть языком, потрепать языком, фам. почесать языком, почесать зубы [Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Риб.)]. поточити2, -точить (уничтожить, грызя или точа) изгрызть, изъесть, источить; (всё— ещё) погрызть (разг.), поесть [У Кнура два стоги [жита] миші поточили (Мирн.); Давно вже тих панів черва у могилі поточила (Шиян)]. поточити3, -точу, -точиш (в течение некоторого времени выливать через узкое отверстие) поцедить; О ~тії крові перен. пососать крови, попить крови [— Кому воля, а кому неволя! — сумно одмовля дід. — ..Ще ми мало робили, ще з нас мало сліз та крові точили... хай ще два роки поточать!.. (Мирн.)]. поточитися1 см. поточуватися. поточитися2, -точуся, -точишся (стреми- тельно направиться) разг. броситься, побежать; поплыть [Півень кинувся йому в лице; поросята поточились під ноги (Н.-Лев.); А ти собі і в головах не покладай: поточаться з хати й старости твої... (Квітка); Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно (Чуб.)]. поточитися3, -точиться разг. потечь, политься; вчилися розмови потекли разговоры. поточний текущий; (ежедневный, постоянный -*-ещё) повседневный [Гомелаурі: Остапенко засовує поточний момент. Ви не турбуйтесь, товаришу командир (Корн.); Марія Іванівна натиснула кнопку, з'явилася секретарка, почалася звичайна поточна робота (Собко)]; ~на політика текущая политика [В новому навчальному році в багатьох партійних організаціях, за бажанням комуністів, створюються гуртки поточної політики (Рад. Укр., 1956, IX)]; ~>ний рахунок фин. текущий счёт; '-мши ^р ем,6нт текущий ремонт [Що далі, то частіше доводиться зупиняти то той, то інший прилад на поточний ремонт... (Шовк.)]; ^ні справи текущие дела. поточно-конвейєрний потбчио-конвёйерпый. потбчно-розчленбваний поточно-расчленён- ный. поточок см. потічок. поточуватися, -чуюся, -чуєшся, поточитися, -точуся, -точишся покачиваться, покачнуться, пошатываться, пошатнуться; (реже) падать, упасть [Поточуючись, ..почов- лала Катря назад до полу (Мирн.); Хлопець поточився, мов не своїми ногами поплівся до лікарського кабінету (Горд.); Спіткнувся [Артемко] об покритий снігом обгорілий пеньок, мало не поточився в сніг (Збан.)]; вчитися назад отступить назад, попятиться [Радченко замішано поточився назад, шукаючи очима, де б йому покласти свою зброю (Кач.)]. потрава 1) потрава [Прийшлось одрадянам — хоч пропадати! Кожна курка, гуска оплачена й переплачена за ту потраву (Мирн.)]; гроші з а ^ ву деньги за потраву, редк. потравные деньги; 2) редк. кушанье, блюдо, уст. яство [В його перед очима маня- чив стіл з усякими потравами, з гарячими пирогами на закуску (Н.-Лев.)]; см. ещё страва 1. потравити1, -равлю, -равиш (произвести потраву чего-нибудь) потравить, обл. стравить ; корови^ вили озимину коровы потравили озимь, обл. коровы стравили озимь. потравити2 , -равлю, -равиш (прям.: причинить вред, спец,: сделать изображение, узор на каком-нибудь металле при помощи едкого вещества; перен.: искоренитъ% уничтожить бесследно) вытравить [Ота політура і потравила, мовляв той, Ро- бусинському обличчя (Свидн.)]. потравити3, -равлю, -равиш мор. вытравить [В більшості артилеристи — хлопці міцні, дужі.. Боцман користується їхньою силою, коли треба «надраїти» або «потравити» якірний ланцюг чи перенести на плечах важкий вантаж (Ткач)]. потравна кул. обл. соус, подливка; кушанье из кусочков мяса [А як рано повставали, То гарненько поснідали: їли сало з часником, Потім гусячу потравну (Фр.)\ Зварив потравну — носом об лавку (приказка)]. потравний потравний. потрактування уст. переговоры [Бій з портовою вартою на галерах розпочався в одну мить біля всіх галер. Козаки несподівано заскочили і жодних потрактувань о здачі ні з ким не провадили (Ле)]. потрактувати1 , -тую, -туєш уст. переговорить [Ну, піду потрактую з моряками, щоб одвезли листа на берег (Л". Укр.)]. потрактувати2 , -тую, -туєш обл. угостить, попотчевать [Степан: ..Он і теща галушечок гречаних зварила мені, потрак- тувала... (Стар.); Тати повинен бабі ґречно відповісти, ще й грілкою бабу потрактувати... (Фр.)]. потрапити см. потрапляти. потрапитися см. потрашіятися. потрапляти, -ляю, -ляєш, потрапити, -плю, -пиш 1) попадать, попасть; (случайно оказываться в сфере действия чего-нибудь, попадать под действие чего-нибудь разг.— ещё) подвёртываться, подвернуться; (оказываться против воли в каких-нибудь обстоятельствах, условиях — ещё) попадаться, попасться; (только соверш.: очутиться где-нибудь — ещё) угодить [Вночі пройшли ми через болото, потрапили до села (Шиян); Машина, проскочивши фронтову зону під самим Севастополем, раптом потрапила під артилерійський обстріл (Куч.); їхав до Хоми, а потрапив до куми (приказка); Семен Т*рохимович схопився з ліжка. Схвильований, він довго не міг потрапити рукою в рукав халата (Грим.); І поруч верескливо пустували діти, мало не потрапляючи під коней і під повозки (Тулуб); Під ноги раз у раз потрап ля- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)